Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 лютого 2011 року Справа № 2а-932/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Лагутіна А.А.,
при секретарі: Кашкаровій Г.Є.
за участю представників:
від позивача Купцова О.М.(довіреність № 5/10 від 04.01.2011р. дійсна до
31.12.2011р.)
від відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Фармацевтична компанія «Авіценна» про стягнення заборгованості з податку на прибуток та комунального податку шляхом звернення стягнення на активи платника,-
ВСТАНОВИВ:
27 січня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Фармацевтична компанія «Авіценна» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 3871,00 грн., та комунального податку в розмірі 11,90 грн. шляхом звернення стягнення на активи платника.
В обгрунтування заявленого позову позивач зазначив, що податкові зобов’язання ПП «ФК «Авіценна» виникли до прийняття Податкового кодексу України. ПП «ФК «Авіценна» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ м. Луганська. Станом на 18 січня 2011 року підприємство має заборгованість перед бюджетом у розмірі 3882,90 грн. за такими платежами з податку на прибуток у розмірі 3871,00 грн., та комунального податку в розмірі 11,90 грн. Заборгованість підприємства з податку на прибуток утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов’язань, які зазначено у поданих ним податкових деклараціях за ІІІ квартал 2009р., 2009р., І квартал 2010р. та суми податкового зобов’язання по податковому повідомленню-рішенню № 0014341510/0 від 16.09.2010р. на суму 340 грн. Заборгованість по комунальному податку утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов’язань, які зазначено у поданих підприємством податкових розрахунках комунального податку за ІІ та ІІІ квартал 2010р. Ленінською МДПІ м. Луганська з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: згідно п.6.2 ст.6 Закону № 2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/2546 від 04.09.2009 року, у зв’язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/714 від 13.03.2010 року. 09.11.2010 року Ленінською МДПІ м. Луганська складено акт про неможливість вручення податкової вимоги. Відповідно до ст..10 Закону України № 2181 прийняте рішення № 265 від 09.12.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. За таких обставин, позивач просить суд стягнути зазначений борг з відповідача за рахунок активів платника податків.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, заперечень щодо заявленого позову не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення поданого позову з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків – відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3871,00 грн., та комунального податку в розмірі 11,90 грн., виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.
Судом встановлено, що відповідач, Приватне підприємство «Фармацевтична компанія «Авіценна», зареєстроване відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 03.06.2008 року, реєстраційний номер 13821020000014979, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 8).
Приватне підприємство «Фармацевтична компанія «Авіценна» зареєстроване у якості платника податків в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) передбачає, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 18.01.2011 року відповідач у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання має заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 3882,90 грн., а саме: з податку на прибуток підприємств в сумі 3871,00 грн. і комунального податку у сумі 11,90 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (аркуш справи 5).
Заборгованість підприємства з податку на прибуток утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов’язань, які зазначено у поданих ним податкових деклараціях за ІІІ квартал 2009р., 2009р., І квартал 2010р. та суми податкового зобов’язання по податковому повідомленню-рішенню № 0014341510/0 від 16.09.2010р. на суму 340 грн., яке відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалось та не скасовувалось (аркуш справи 17).
Заборгованість по комунальному податку утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов’язань, які зазначено у поданих підприємством податкових розрахунках комунального податку за ІІ та ІІІ квартал 2010р. (аркуш справи 14,15).
Ленінською МДПІ м. Луганська з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені Законом № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), а саме: згідно п.6.2 ст.6 Закону № 2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/2546 від 04.09.2009 року (аркуш справи 11), яку 21.01.2010р. отримав менеджер відповідача ОСОБА_2, у зв’язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків направлено другу податкову вимогу №2/714 від 13.03.2010 року. (аркуш справи 18).
09.11.2010 року Ленінською МДПІ м. Луганська складено акт про неможливість вручення податкової вимоги. (аркуш справи 13).
Відповідно до ст.10 Закону України № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) прийняте рішення № 265 від 09.12.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. (а.с. 10).
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога — не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога — не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважаються узгодженими.
Даних про добровільну сплату відповідачем податкового боргу судом не встановлено.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обов’язки щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.
Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Оскільки позивач відноситься до суб’єкта владних повноважень, вказаними вище Законами йому надано право на звернення до суду з позовами у зазначених випадках про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, при цьому передбачено, що таке стягнення можливе тільки виключно на підставі рішення суду, тому суд вважає, що виниклі правовідносини носять характер публічно-правових, а тому адміністративний суд має право розглядати такі спори та приймати відповідні рішення з цього приводу.
Перевіривши розрахунки суми податкового боргу суд вважає його математично вірним та обгрунтованним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути з Приватного підприємства «Фармацевтична компанія «Авіценна» податковий борг перед бюджетом у розмірі 3882,90 грн., а саме: з податку на прибуток у розмірі 3871,00 грн., та комунального податку в розмірі 11,90 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ
Позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Приватного підприємства «Фармацевтична компанія «Авіценна» про стягнення податкового боргу в сумі 3882,90 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Фармацевтична компанія «Авіценна», код ЄДРПОУ 35937329) суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств в сумі 3871 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 00 коп.) в доход державного бюджету України та з комунального податку в сумі 11 грн. 90 коп. (одинадцять грн. 90 коп.) в доход бюджету Ленінського району, звернувши стягнення на активи (податок на прибуток – р/р 31115009700006, код платежу 11021000, УДК у м. Луганську ГУДКУ в Луганській області, код 24046582, банк-ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013; комунальник податок – р/р 33219828700006, код платежу 16010200, УДК у м. Луганську ГУДКУ у луганській області, код 24046582, банк – ГУДКУ в луганській області. МФО 804013).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяА.А. Лагутін