справа № 2а-4947/10/0670
категорія 8.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,
при секретарі - Длугаш О.В.,
за участю представників сторін,:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марва ЛТД" до Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Марва ЛТД" звернулося до суду з вказаним позовом, в якому зазначає, що Бердичівською об"єднаною державною податковою інспекцією, на підставі акта перевірки від 2010 року № 1634/23-1/05478806/0100, винесено податкові повідомлення - рішення від 10 червня 2010 року: № 000010223001/0 про донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій на загальну суму 62326 грн.; № 0000731702/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування фінансових санкцій на загальну суму 3042, 90 грн.; № 00001032308/0 про донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій на загальну суму 1578 грн. Вважає, що висновки викладені у вказаному акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності й суперечать чинному законодавству, а тому податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Так, податкове повідомлення - рішення щодо нарахування по податку на прибуток повинно бути скасовано, оскільки Бердичівською ОДПІ неправомірно прирівняно підзвітні суми (83048 грн.) до поворотної фінансової допомоги та безпідставно включено їх до валових доходів, чим порушено норми чинного податкового законодавства. На думку позивача, вони правильно визначили свої валові витрати та не звужували їх. Податкове повідомлення - рішення щодо нарахування по податку на додану вартість підлягає скасуванню, тому що витрати на придбання і використання шин по суті пов"язані з виробничою діяльністю позивача, а тому вони мають право на податковий кредит, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відповідачем не правомірно зменшено товариству податковий кредит на суму 1127 грн. Також позивач зазначає, що при перевірці податку з доходів фізичних осіб Бердичівська ОДПІ визнала додаткових доходом директора ТОВ "Марва" ЛТД Марчука В.А. придбанні ним для потреб підприємства шини в кількості 4 штук на суму 6762 грн.. Однак, ці кошти були оприбутковані на балансовий рахунок підприємства, а в подальшому встановлені на екскаватор ЕО 2621, тому ТОВ "Марва" ЛТД вважає, що жодним чином ними не порушено вимоги пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили задовольнити їх.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та плану графіку проведення планових виїзних перевірок на 2 квартал 2010 року проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Марва ЛТД" вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.09 року по 31.03.10 року. Перевіркою було встановлено порушення:
- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4., п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.9 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України від 28.12.94р № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств ";
- пп.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
-пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб".
За результатами перевірки складено акт від 01.06.10 року №1313/23-01/13571425.
На підставі розгляду вказаного акту Бердичівською ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 10 червня 2010 року: № 000010223001/0 про донарахування податку на прибуток та застосування фінансових санкцій на загальну суму 62326 грн.; № 0000731702/0 про нарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування фінансових санкцій на загальну суму 3042, 90 грн.; № 00001032308/0 про донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій на загальну суму 1578 грн.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 10.06.2010 року №000010223001/0 суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що станом на 01.04.2009 року в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» обліковувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ «Тех. сервіс» (і.к.25309649) в сумі 4140,57 грн. Протягом квітня 2009 року ТОВ «Марва ЛТД» придбано у ТОВ «Тех. сервіс» паливно-мастильних матеріалів на суму 42269 грн. (накладна №-499 від: 07.04.09 на суму 8993,10 грн., накладна № 463 від 10.04.09 на суму 4931,55 грн., накладна № 518 від 11.04.09 на суму 1082,5 грн., накладна № 532 від 21.04.09 на суму 5745 грн., накладна № 583 від 22.04.09 на суму 1500 грн., накладна № 607 від 27.04.09 на суму 8703 грн., накладна № 577 від 27.04.09 на суму 6062 грн., накладна №614 від 30.04.09 на суму 5255,15 грн.). Розрахунки за квітень 2009 року проведено на суму 20000 грн., в т.ч. 10000 грн. перераховано в безготівковій формі з розрахункового рахунку ТОВ „Марва ЛТД", а 10000 грн. Марчуком В.А. внесено до каси постачальника, розрахункову операцію проведено через реєстратор розрахункових операцій ті отримано фіскальний чек № 5370 від 21.04.09 на суму 10000 грн.. Проведена господарська операція в сумі 10000 грн. по погашенню кредиторської заборгованості оформлено Марчуком В.А. звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт АО-000045 від 21.04.09. Заборгованість перед Марчуком В.А. по проведеній операції з часткового погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ «Тех. сервіс» відображено в бухгалтерському обліку ТОВ "Марва ЛТД" за дебетом рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та кредитом рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Протягом 4 кварталу 2009 року директор ТОВ «Марва ЛТД» Марчук В.А. власними грошовими коштами здійснював попередню оплату приватному підприємцю ОСОБА_2 (Ід.н.НОМЕР_1) в сумі 37000 грн. Внесення коштів як авансового платежу для ОСОБА_2 згідно прибуткових касових ордерів б.н. від 04.11.09 на суму 9000 грн., від 23.11.09 на суму 9000 грн., від 03.12.09 на суму 9500 грн., від 07.12.09 на суму 9500 грн. в бухгалтерському обліку ТОВ «Марва ЛТД» відображено за дебетом рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та кредитом рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». Виконані ПП ОСОБА_2 роботи прийнято ТОВ „Марва ЛТД" згідно акту від 09.12.09 на суму 37000 грн.
Також директор ТОВ «Марва ЛТД» здійснював розрахунки за отримані товарно-матеріальні цінності власними грошовими коштами. Протягом 4 кварталу 2009 року проведено розрахунок з ТОВ «Олді Житомир» (ід.к. 35238424) на суму 22338 грн. В т.ч. згідно фіскального чеку від 20.10.09 102277 на суму 1217,16 грн., № 110169 на суму 650,25 грн., № 102258 на суму1423,75 грн., № 1396 на суму 896 грн., від 11.11.09 № 107203 на суму 2239,69 грн., від 18.11.09 № 118333 на суму 273 грн., від 23.11.09 № 110338 на суму 90,50 грн., № 110335 на суму 478 грн., від 30.11.09 № 47696 на суму 746, 68 грн., № 34753 на суму 814,16 грн., № 93018 на суму 1391,87 грн., від 11.12.09 № 15976 на суму 49,35 грн., та від 11.12.09 на суму 3528 грн., від 18.12.09 № 117348 на суму 1640,8 грн., № 117340 на суму 3280 грн., від 29.12.09 № 129151 на суму 3619,55 грн. Проведені розрахунки з постачальником ТОВ «Олді Житомир» в бухгалтерському обліку ТОВ «Марва ЛТД» відображено за дебетом рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та кредитом рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». За 1 квартал 2010р. Марчуком В.А. проведено розрахунок з ТОВ «Олді Житомир» (ід.к. 35238424) на суму 13710 грн., в т.ч. згідно фіскального чеку від 13.01.10 № 64157 на суму 4483,64 грн., від 14.01.10 № 32463 на суму 718 грн., № 126607 на суму 973,38 грн., № 19370 на суму 41, 40 грн., № 32678 на суму 4623, 38 грн., № 32654 на суму 183,80 грн., від 26.01.10 № 134788 на суму 2687,05 грн. Проведені розрахунки з постачальником ТОВ «Олді Житомир» в бухгалтерському обліку ТОВ «Марва ЛТД» відображено за дебетом рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та кредитом рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».
В акті перевірки зазначено в порушення пп.4.1.6 п.4.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу інших доходів не включено доходи 83048 грн.. у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої ТОВ "Марва" у вигляді часткового погашення директором підприємства Марчуком В.А. власними грошовими коштами кредиторської заборгованості перед постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності та у вигляді здійснених власними грошовими коштами Марчуком В.А. попередніх оплат постачальникам за роботи, послуги. В т.ч. за 2 квартал 2009 року на 10000 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 59338 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 13710 грн.
Однак з таким висновком податкового органу суд не погоджується, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1.22. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Як випливає з визначення поворотної фінансової допомоги:, при її наданні повинний бути укладений договір із вказівкою терміну повернення. В даній ситуації договори на надання поворотної фінансової допомоги не укладалися і поворотна фінансова допомога не надавалася, у бухгалтерському обліку Позивача на балансовому рахунку №55 (інші довгострокові зобов'язання ) такі суми не обліковувались.
Суд погоджується з твердженням позивача, що виникнення заборгованості, по розрахунках з підзвітними особами не є поворотною фінансовою допомогою, оскільки відсутній факт передання платнику податку - приватному підприємству, коштів у користування.
Згідно з підпунктом 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів, або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Судом встановлено, що директором підприємства фактично передача коштів платнику податків не здійснювалась, договорів про надання поворотної фінансової допомоги не укладалось, оскільки кошти витрачались на потреби підприємства шляхом придбання матеріальних цінностей та оплати послуг. До матеріалів справи додано копії квитанцій, що підтверджують факт проведення оплати директором придбаних ТМЦ чи отриманих послуг, а не надання коштів ТОВ "Марва ЛТД". Крім цього, до матеріалів справи долучено копії авансових звітів, які стали підставою для оформлення по бухгалтерському обліку на підприємстві вказаних коштів, як заборгованості підприємства перед підзвітною особою – директором Марчуком В.А..
Отже, на думку суду зазначена заборгованість не включається до валового доходу приватного підприємства, як поворотна фінансова допомога, оскільки не є такою.
Сума такої заборгованості підлягала б включенню до валового доходу лише в разі, якби залишилася непогашеною після закінчення строку позовної давності (три роки з моменту виникнення прострочення строку погашення підприємством заборгованості перед директором:), оскільки згідно з пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вищевказаного Закону сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, відповідає ознаці безповоротної фінансової допомоги, яка відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону підлягає включенню до валового доходу.
З акту перевірки вбачається, що до правомірності оформлення авансових звітів та долучених до них первинних документів, що підтверджують здійснення розрахункової операції у працівників податкової інспекції зауважень не було.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 18.11.10 року у справі № К-35999/06.
Щодо визначеного в акті перевірки порушення п.5.9 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7. ст.8 Закону України від 28.12.94р № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств ".
З матеріалів справи вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Марва ЛТД» здійснювало благоустрій території (облаштування майданчику) навколо адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою Бердичівський район с. Осиково вул. Леніна 7. Вартість зазначеного поліпшення ТОВ „Марва ЛТД" включено до балансової вартості основних фондів групи 1.
При проведенні робіт по благоустрою території використовувались запаси , вартість яких віднесено до складу валових витрат у момент придбання. Так, протягом перевіряємого періоду при проведені благоустрою території в с.Осиково списання використаних на благоустрій запасів відображено в бухгалтерському обліку підприємства за дебетом субрахунку 151 «капітальне будівництво» та кредитом субрахунку 201 «Сировина та матеріали», 203 «Паливо», 26 «готова продукція». Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт від 30.09.2010р. використано таких запасів на суму 58062 грн. (палива на суму 8506 грн., матеріалів на суму 49556 грн.), в грудні 2009 згідно акту від 31.12.09 використано таких запасів в сумі 191953 грн., в т.ч. матеріалів на суму 59010 грн., палива на суму 2923 грн., виготовленого асфальтобетону на суму 130020 грн. За перевіряє мий період вартість таких запасів становить 250015 грн.
Податковим органом зроблено висновок, що підприємством для проведення ремонтних робіт використовуються запаси, вартість яких віднесено до складу валових витрат у момент їх придбання та які раніше враховувалися при перерахунку відповідно до п.5.9 ст.5 Закону, то у цьому випадку необхідно вартість таких запасів виключити зі складу валових витрат шляхом відображення такої суми у графі 4 „запаси використані не в господарській діяльності" табл.1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток.
Однак з таким твердженням відповідача суд не погоджується, з огляду на наступне.
Підпункт 8.7.1. п. 8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку к підприємств" передбачає, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок, такого звітного періоду.
Такі витрати в декларації з податку на прибуток підприємств відображаються в рядку 4.10 "Витрати на поліпшення основних засобів".
В судовому засіданні представники позивача, зазначили, що вказані витрати не включались до валових витрат, про що і зазначено в акті перевірки.
З акту перевірки вбачається, що при перевірці даного показника перевіряючими зроблено висновок (а.а. 10) проведеною перевіркою відображеного показника за півріччя 2009 року, за 3 квартали 2009 року, за 2009 рік та за 1 квартал 2010 року в сумі 137563 грн. встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 04.10 Декларації " Витрати на поліпшення основних засобів" всього в сумі 8785 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року.
Щодо вказаного порушення слід зазначити.
В акті перевірки вказано, що на порушення пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включено вартість шин в сумі 8785,0 грн., використання яких не пов'язано з господарською діяльністю ТОВ "Марва" ЛТД.
Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
На думку суду, висновок перевіряючих про не використання в господарській діяльності придбаних шин спростовується матеріалами справи, а саме: актом приймання-здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об`єктів від 28.04.2008, актом списання та іншими первинними документами.
Відповідно до підпункту 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Як вбачається з матеріалів, придбання, оприбуткування та використання в господарській діяльності вказаних шин, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, що не заперечується представниками відповідача.
Суд критично оцінює висновок перевіряючих, про технічну неможливість використання придбаних шин на переобладнаній техніці позивача, оскільки жодних експертних досліджень з приводу даного питання податковою не проводилось, а особи, що здійснювали перевірку, на думку суду не володіють достатніми знаннями у цій сфері.
З огляду на викладене, позивачем правомірно віднесено до валових витрат, вартість шин в сумі 8785,0 грн.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у описовій частині акту та у висновках зазначено, що встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.04.09 року по 31.03.10 року на загальну суму 51990грн. в т.ч. за півріччя 2009 року на 2500грн., за 3 квартали 2009 року на 2500грн., за 2009 рік на 46366грн., за 1 квартал 2010 року на суму 5624грн.
Судом встановлено, що при підрахунку вказаних сум, загальна сума становить 56990грн., а не 51990грн. як зазначено в акті.
На вимогу суду, був наданий розрахунок донарахованого податку на прибуток, зі змісту якого вбачається що суми недоплат не відповідають акту перевірки, зокрема зазначено: 2500грн., 43866грн. та 5624грн.
В судовому засіданні представники відповідача не надали жодних пояснень, щодо вказаних не відповідностей та суперечливості даних вказаних в акті перевірки висновкам. Детальний розрахунок бази оподаткування за спірний період для визначення та донарахування податку на прибуток, який витребовувався судом відповідачем не надано.
З огляду на викладене, оскільки в акті перевірки містяться суперечності, щодо сум донарахованого податку, через відсутність можливості встановлення бази оподаткування, яка послугувала підставою для донарахування податку, суд дійшов до висновку про помилковість твердження відповідача про заниження позивачем податку на прибуток.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 10.06.2010 року № 00001032301/0.
У зв`язку з тим, що Бердичівська ОДПІ при перевірці валових витрат по податку на прибуток підприємств, не визнала правомірність витрат на придбання і використання шин в сумі 8785,0 грн. то автоматично констатувала порушення Позивачем пп 7.4.1. п 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В результаті цього зроблено висновок про завищення податкового кредиту на зальну суму 1127,0 грн..
З таким висновком суд не погоджується, так як витрати на придбання і використання шин по суті пов'язані з виробничою діяльністю і тому позивач має право на податковий кредит.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», де визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті б та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковувати операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з матеріалів, придбання, оприбуткування та використання в господарській діяльності придбаних шин, підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене висновок, суд вважає безпідставним та неправомірним зменшення податкового кредиту на суму 1127,0 грн.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 10.06.2010 року № 0000731702/0.
Актом перевірки встановлено порушення вимог п.п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 р, а саме: не утримано податок з доходу, отриманого директором Марчуком В.А. як додаткове благо у вигляді вартості шин на суму 6762,00грн., однак з таким висновком суд не погоджується враховуючи наступне.
Судом встановлено, що директором ТОВ "Марва ЛТД" були придбані комплект шин Nokian 225/55 R17 у кількості 4 штук. вартістю 6762,00грн.
В бухгалтерському обліку підприємства відображено розрахунки з Марчуком В.А. згідно наданого звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт №АО-00000001 від 06.01.10р, який затверджено в сумі 6762 грн.
До авансового звіту Марчуком В.А. надано наступні підтверджуючі документи: товарний чек №СЕ00000692 на суму 1690,50 грн., товарний чек №СЕ00000695 на суму 5071,50грн., згідно яких Марчуком В.А. придбано шини Nokian 225/55 R17 у кількості 4 штук. Шини були оприбутковані на балансовий рахунок підприємства 207 "Запасні частини".
Зазначені шини згідно акту № СпТ-000002 від 31.01.2010 року були встановлені на екскаватор ЕО2621.
Відповідно до частини "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
В акті перевірки відсутні посилаються на первинні документи, які б свідчили про, те що директор безкоштовно отримав благо у вигляд - шин.
В бухгалтерському обліку така операція також не відображена. Тобто, доказів про передачу шин директору безкоштовно - Бердичівською ОДПІ не наведено. При цьому, документально підтверджуються придбання, оприбуткування та виробниче використання на підприємстві даних матеріальних цінностей.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність твердження представників відповідача про порушення позивачем вимог пп. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення Бердичівської ОДПІ від 10.06.2010 р. №00001032301/0, №0000731702/0, №00001022301/0 підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції від 10.06.10 року № 00001032301/0, №0000731702/0, №00001022301/0.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 14 лютого 2011 р.