ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 р. Справа № 2а-12479/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук Н. В.
при секретаріЧмух Ю.В.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Рейнфорд" до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (далі – позивач або ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі – відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) №0000908822/2 від 28.09.2010р.
Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 28.09.2010 р. №0000908822/2 на суму 5287500,00 грн. (2937500,00 грн. – основний платіж, 2350000,00 грн. - санкції) по податку на прибуток прийняте з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно – правових відносин.
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає, що діяв відповідно до чинного законодавства України та підстав для визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000908822/2 від 28.09.2010р. немає.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 29.12.2005 р. №12241020000022424. та перебуває на податковому обліку, як платник податків.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Так, відповідачем 22.06.2010 року було проведено невиїзну документльну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 33972597) з питань правомірності віднесення до складу валових витрат у грудні 2009 року вартості маркетингових послуг наданих ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (код ЄДРПОУ 34059303).
За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було складено акт №1395/08-03/2-33972597 від 22.06.2010 року.
В зазначеному акті встановлено, що ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» порушено вимоги п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 з урахуванням п.1.32 ст.1, пп.5.3.9 п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме було завищено валові витрати у IV кварталі 2009р. на суму 11750000,0 грн. та занижено податкове зобов’язання з податок на прибуток у Декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік на 2937500,00грн. Так, відповідно до договорів про надання маркетингових послуг від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р. та актів приймання-здачі виконаних робіт ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» отримано маркетингові послуги в грудні 2009р. на суму 11750000,00 без ПДВ та віднесено до складу валових витрат у IV кварталі 2009р. (декларація з податку на прибуток за 2009 рік від 09.02.2010р. №9003047413).
На підставі акту перевірки відповідачем 06.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000908822/0 на суму 5287500,00 грн. (2937500,00 грн. – основний платіж, 2350000,00 грн. - санкції) по податку на прибуток .
Зі зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погодився, у зв'язку з чим, керуючись ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", звернувся зі скаргою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську. Скаргу ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» розглянуто та за результатами розгляду СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську прийнято податкове повідомлення-рішення №0000908822/1 від 30.07.2010р., яким скаргу позивача залишено без задоволення.
25.08.10 року ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» звернулось до Державної податкової адміністрації України зі скаргою, яку було розглянуто та прийнято рішення про залишення скарги без задоволення. Так, 28.09.2010 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення №0000908822/2 на суму 5287500,00 грн. (2937500,00 грн. – основний платіж, 2350000,00 грн. - санкції) по податку на прибуток.
У судовому засіданні судом було встановлено, що 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р. між позивачем у справі (замовник) та ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (виконавець) були укладені договора про надання маркетингових послуг (проведення маркетингового дослідження) (а.с.82-86), відповідно до умов договорів замовник замовляє, а виконавець зобов’язується виконати для замовника проведення дослідженя ринку щомісяця до кінця 2009 року (п.3.1 договору від 01 січня 2009р. та п.3.1 договору від 01 червня 2009р., строк проведення та здачі робіт –з моменту підписання договорів по 31.12.2010р.), а також проведення дослідженя ринку щомісяця за IV квартал 2009 року (п.3.1 договору від 31 вересня 2009р., строк проведення та здачі робіт –з моменту підписання договору по 31.12.2009р.). Вартість робіт за надання маркетингових послуг згідно договорів від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р. склала 11750000,00 грн. без ПДВ, у зв’язку з чим позивачем було віднесено їх до складу валових витрат у IV кварталі 2009 року.
Вартість отриманих маркетингових послуг підприємство відобразило в бухгалтерському обліку наступним записом Д-т 84 «Інші операційні витрати» Кт 377.2 «Розрахунки з іншими дебіторами (послуги)» на суму 11750000,00грн. Оплата за отримані послуги у перевіреному періоді не здійснювалася.
Щодо контрагенту ТОВ «Еко-Пром-Інвест» судом встановлено, що в ході планової виїзної перевірки до Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська було направлено запит №7321/7/08-03/2-09 від 16.03.2010р. щодо проведення перевірки ТОВ ТОВ «Еко-Пром-Інвест» з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд».
Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська листом від 18.05.2010р. надіслано довідку: «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Еко-Пром-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2009 року», в якій встановлено що у ТОВ «Еко-Пром-Інвест" відсутні основні засоби (виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання) та нематеріальні активи, тобто відсутні необхідні умови для досягнення результатів вищеперелічених фінасово-господарських операцій щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг) в силу відсутності трудових ресурсів необхідної кваліфікації, відсутність основних засобів. Отже, ТОВ „Еко-Пром-Інвест" неможливе проведення задекларованих операцій тими трудовими ресурсами, які були в його розпорядженні, реальне здійснення задекларованих операцій неможливе з урахуванням дійсного часу, віддаленості (за межами області).
В ході планової перевірки та невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» направлено листи від 18.03.10 № 7652/10/08-03/2-12 та від 15.06.10 №18188/08-03/2-12 щодо надання пояснень стосовно питань та документального підтвердження по маркетинговим послугам, отриманим від ТОВ „Еко-Пром-Інвест". У відповіді ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» (лист № 907/1 від 19.03.10, лист від 18.06.10 №18.06.10) зазначено, що маркетингові послуги були направлені на роботу торгівельної мережі, без яких не може конкурентно спроможньо здійснювати діяльність підприємство. У липні 2009 року було створено на ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» департамент по маркетингу у кількості 8 одиниць для успішної праці у період кризи.
Представник відповідача пояснив, що згідно даних податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за формою 1-ДФ на користь платників податку за формою 1-ДФ на ТОВ „Еко-Пром-Інвест" у I, II кварталах 2009 року працював 1 працівник, а у III-IV кварталах 2009 року- 2 працівника. В декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, та додатку К1/1 до декларації, наданої ТОВ „Еко-Пром-Інвест" до Лівобережної МДПІ м.Дніпропретровська (вх.№126390 від 09.02.2010р.) показники по рядкам 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» не заповнені (прокреслені). Також, підприємством не надано документального підтвердження яким чином послуги надані ТОВ „Еко-Пром-Інвест" призвели до збільшення кількості супермаркетів.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 вказаної статті встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинні на момент виникнення та існування спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) .
Враховуючи вимоги щодо оформлення первинних документів, суд вважає, що наданні акти приймання здачі виконаних робіт (а.с. 87-156) на підтвердження виконання виконавцем за договорами про надання маркетингових послуг (проведення маркетингового дослідження) від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р. своїх зобов’язань у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не можуть вважатися належними первинними документами, оскільки не міститять таких обов’язкових ознак первинного документу як: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (які саме роботи інформаційно-маркетингового характеру в якому обсязі були виконані ТОВ «Еко-Пром-Інвест»), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інформацію щодо договорів, на підставі яких були виконані послуги, а тому не можуть бути визнанні документами первинного бухгалтерського обліку.
Окрім цього суд звертає увагу, що враховуючи зміст пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, але позивачем у даній адміністративній справі не було надано суду будь-яких належних доказів того, як саме маркетингові дослідження, які виконані ТОВ «Еко-Пром-Інвест» (виконавець) за договорами про надання маркетингових послуг (проведення маркетингового дослідження) від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р., їх висновки, були використані у господарській діяльності підприємства.
Також позивачем в судовому засіданні до матеріалів справи були залучені платіжні доручення від 28.10.2010 року, 29.10.2010 року, 30.11.2010р. на підтвердження оплати маркетингових послуг, які виконані ТОВ «Еко-Пром-Інвест» за договорами від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р., з яких вбачається, що в перевіряємому періоді оплата за надані послуги ТОВ «Торгово-промислова група «Рейнфорд» не проводилась.
Крім того, преставник відповідача пояснив суду, що маркетингові послуги ТОВ «Еко-Пром-Інвест» за договорами від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р. не проводились, оскільки мережу супермаркетів «Велика ложка» було переіменовано на мережку супермаркетів «Рейнфорд», що підтверджують надані позивачем картки обліку стаціонарного об’єкта торгівлі та декларації про розміщення об’єкта торгівлі та сплату місцевого збору.
Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що висновки податкового органу у акті перевірки №1395/08-03/2-33972597 від 22.06.2010 року є правомірними щодо безпідставності віднесення позивачем до складу валових витрат IV кварталу 2009р. суми 11750000,00 грн., яка була сплачена позивачем ТОВ «Еко-Пром-Інвест» за виконання маркетингових досліджень на підставі договорів від 01.01.2009р., 01.06.2009р., 31.09.2009р., тому прийняте відповідачем за результатами перевірки податкове повідомлення - рішення №0000908822/2 від 28.09.2010р., яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5287500,00 грн. (2937500,00 грн. – основний платіж, 2350000,00 грн. - санкції) по податку на прибуток, є обґрунтованими та прийняті відповідачем в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, в судовому засіданні належними доказами підтверджено факт порушення позивачем вимог п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 з урахуванням п.1.32 ст.1, пп.5.3.9 п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Рейнфорд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15.02.2011 року.
Суддя
Н.В. Захарчук