ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2011 р. Справа № 2а/0470/1213/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук Н. В.
при секретаріЧмух Ю.В.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Д/о до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Укрїни в м. Новомосковськ Д/о про зобов"язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
17 січня 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області (далі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов’язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області (далі – Відповідач) включити до заліку відшкодування витрат, понесених позивачем по виплаті та доставці пенсії пенсіонеру ОСОБА_3 за період з 01.04.2010 року по 30.11.2010 року на суму 1 727 грн. 42 коп.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та заперечення в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що у своїй вимозі Позивач спирається на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затвердженого постановою Правлінь Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4\4 (далі Порядок). Але цей нормативний акт не встановлює права та обов'язки по взаєморозрахункам, а встановлює процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, котрі будуть використані Фондами Позивача та Відповідача, при взаєморозрахунках. Позов про примушення підписати акт про взаєморозрахунки не досягає мети. Пункт 6 Порядку передбачає крім підписання актів звірки між Позивачем і Відповідачем - погодження на рівні обласних управлінь Позивача і Відповідача довідки про відшкодування Фондом Відповідача спірних сум у порядку взаєморозрахунків. Таким чином, на вказаному рівні знову потрібен позов про примусове погодження згаданої довідки. Відповідач свою відмову погодитися з актом звірки, обґрунтовує посиланням на закон. Немає норми закону, згідно якої Фонд позивача здійснює виплату пенсії по інвалідності, яка пов'язана з травмою на виробництві, право на котру виникло до прийняття ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та появлення Фонду відповідача здійснювати ці виплати за рахунок Фонду Відповідача. Це право позивач виводить логічним способом, посилаючись то на ЗУ «Про пенсійне забезпечення», який регламентує відносини між Фондом позивача та пенсіонерами, то на ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон), який регламентує відносини між Фондом відповідача та застрахованими від нещасного випадку на виробництві, і не один з зазначених нормативних актів не регламентує відносини між Фондами щодо пенсій по інвалідності, право на котрі виникло до появлення Фонду відповідача.
До 01.01.04 Пенсійний Фонд не був страховиком, а пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві не були страховими виплатами. Критерії, суми яких пенсій по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом підлягають заліку при звірянні між Позивачем та Відповідачем, наведені в п.3 Порядку. Це пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним (страховим) випадком на виробництві з застрахованим від нещасного випадку згідно з Законом, котрі (випадки) були розслідувані згідно з Положенням «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого Постановою КМУ від 21.08.01за №1094, від 25.08.04р. за № 1112.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, а також те, що особи, які беруть участь у справі не прибули в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 01.04. 2010 року по 30.11.2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м. Новомосковськ відмовляється від прийняття до заліку пенсійної справи ОСОБА_3, який відповідно до акту формі Н-1 отримав каліцтво при виконанні виробничих обов’язків на підприємстві колишнього СРСР.
Між позивачем та відповідачем за спірний період складались акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілим, яким виплачено пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для подальшого відшкодування, в який спірні суми не включені.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено "Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", що затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
Пунктом 5 вищевказаного Порядку визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На підставі акту звірення витрат проводиться відшкодування виплачених сум пенсій на централізованому рівні.
Однак, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .
Таким чином, вимога про спонукання до вчинення дій не підлягає до задоволення, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, так як встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків, розрахований на відсутність спору.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що в позові Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 35, 69, 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Н.В. Захарчук