Судове рішення #13611916

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


22 листопада 2010 р.  Справа № 2а-11665/10/0470



          Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А. розглянувши у письмовому проваджені у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікополької ОДПІ Дніпропетровської області до ПП ОСОБА_3 про звернення стягнення на активи, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася до Приватного підприємства ОСОБА_3 про стягнення за рахунок активів боржника заборгованості з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне підприємство "Янков" має податковий борг перед бюджетом в сумі 1900, 92 грн., який виник внаслідок несплати у встановлені строки самостійно визначених сум податкових зобов’язань у відповідних податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках податкових зобов’язань, сум податкових зобов’язань, визначених у порядку Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство ОСОБА_3 перебуває на обліку в Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області як платник окремих видів податків, в тому числі податку на додану вартість та податку на прибуток.

Приватне підприємство ОСОБА_3 в порушення вимог Закону України "Про систему оподаткування" №1251-ХІІ від 25.06.1991 року, Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 01.07.1997 року, Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року станом на 30.10.2009 року має податковий борг перед бюджетом в сумі 1900,92 грн., у тому числі: несплачені у встановлений строк самостійно визначені та узгоджені у податкових деклараціях зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 339,00 грн.; з податку на прибуток у сумі 1561,92 грн.

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р., платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР          від 28.12.1994 р. (з подальшими змінами), податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону, податковими періодами для сплати податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Відповідно до п. 16.4. ст. 16 цього ж Закону, податок за звітній період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітній період. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року – повну.

Згідно абз. «б» п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р., податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно до пп. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»  №168/97 – ВР від 03.04.1997 року, податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до абз. „а" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»               № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон України № 2181) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підприємством відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року не здійснювалосоь погашення утвореного податкового боргу.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов’язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Отже, загальна сума податкового боргу складає 1900,92 грн.

Винесені Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу поштою, та отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії поштових повідомлень про вручення з підписом уповноваженої особи відповідача про отримання.

У строк, встановлений пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України № 2181 (протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення), відповідач не сплатив суму штрафних санкцій, визначених рішенням податкового органу, та не оскаржив ці рішення у встановленому порядку.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, суми штрафних санкцій, застосовані до Приватне підприємство ОСОБА_3 про стягнення заборгованості згідно податкових повідомлень – рішень, є узгодженими, і набули статусу податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту «а» пп.. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181, було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/1144 від 21.11.2008 р. на суму 2912,18 грн., а також, другу податкову вимогу № 2/361 від 10.07.2009 р. на суму 1900,92 грн., які отримані відповідачем, що підтверджується підписом про отримання на поштовому повідомленні.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 160-162, 167  КАС України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів боржника Приватного підприємства ОСОБА_3 заборгованість зі сплати  податку на додану вартість у сумі 339, 00 грн. на користь держави (державний бюджет) ( р/р 31115029700029, код платежу 14010100, отримувач відділення ДКУ у м.Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012), зі сплати податку на прибуток у сумі 1561, 92 грн. на користь держави (державний бюджет) ( р/р 31113009700029, код платежу 11021000, отримувач відділення ДКУ у м.Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) .

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок та строки передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.   

          


Суддя                      (підпис)

Постанова не набрала законної сили 22.11.10

СуддяР.А. Барановський

 


Р.А. Барановський

                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація