ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/265/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Панчука Геннадія Михайловича
відповідача : ОСОБА_2
перекладача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницького районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
до: громадянки Азербайджану ОСОБА_2
про: примусове видворення за межі України та заборону подальшого в'їзд в Україну
ВСТАНОВИВ :
24 січня 2011 року Вінницький районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області (Вінницький РВ УМВС України у Вінницькій області) звернувся в суд з позовом до громадянки Азербайджану ОСОБА_2 (ОСОБА_2) про примусове видворення за межі України разом з дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_6 та заборону останнім в’їзду в Україну.
Зазначив, що громадянка Азербайджану разом із своїми неповнолітніми дітьми прибула в м. Вінницю до своїх родичів-земляків. При проведенні заходів, направлених на протидію нелегальній міграції останню виявлено працівниками СГІРФО Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області, як таку, що в порушення чинного законодавства чотири місяці перебуває на території України без відповідних правових підстав, що й стало підставою для прийняття рішення про її видворення за межі України.
Посилаючись на те, що відповідач від виїзду з території України ухиляється, на даний час фактично перебуває на нелегальному становищі, дозвіл на працевлаштування в Україні відсутній, відсутня і приймаюча сторона, - Вінницький РВ УМВС України у Вінницькій області просив примусово видворити її за межі України із забороною в’їзду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
З огляду на недостатній рівень розуміння відповідачем української мови суд дійшов висновку про необхідність залучити до участі у справі перекладача ОСОБА_3 у відповідності до положень статті 68 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
В судовому засіданні представник позивача – начальник Сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (СГІРФО) Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області майор міліції Г.М.Панчук (доручення на а.с. 4) позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві й надані у справу докази.
Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала в повному обсязі. Додатково пояснила, що вона приїхала в м. Вінницю до свого чоловіка, який на той час хворів. В подальшому у них не було коштів щоб купити квиток до Азербайджану, але на даний час вони збирають кошти й найближчим часом покинуть територію України. Також, погодилась на заборону в`їзду на територію України, але лише на шість місяців, так як існує рішення Вінницького окружного адміністративного суду щодо примусового видворення та заборони в’їзду на територію України протягом шести місяців її чоловіка.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Громадянка Азербайджану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 04 вересня 2010 року разом із своїми дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_6 прибула на територію України через контрольно-пропускний пункт «Червона Могила» до своїх родичів-земляків.
При проведенні заходів, направлених на протидію нелегальній міграції, ОСОБА_2 виявлена працівниками СГІРФО Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області.
В результаті чого, начальником Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області М.О.Бокша прийнято рішення від 05 січня 2011 року про видворення громадянки Азербайджану ОСОБА_2 за межі України із забороною в’їзду терміном шість місяців та зобов’язано її покинути територію держави у термін до 08 січня 2011 року (а.с. 6).
З прийнятим рішенням та порядком його оскарження відповідач ознайомлена, але ним не скористалася, тобто рішення не оскаржила. Разом з тим, припис суб’єкта владних повноважень ОСОБА_2 не виконала.
Перевіркою співробітниками СГІРФО Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області щодо ОСОБА_2 встановлено відсутність приймаючої сторони та постійного місця проживання, відсутність договору під найм з власником квартири, існування за рахунок тимчасових заробітків родичів та чоловіка, фактично наявність нелегального становища, ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3929-ХІІ від 04 лютого 1994 року (Закон №3929), відповідно до статті 1 якого іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах, умови яких встановлюються спеціальним законодавством про статус іноземців та осіб без громадянства, перебувають в Україні, - наділені такими ж правами та обов’язками, як і громадяни України. Наведене положення кореспондує положенню спеціального закону.
Зокрема, згідно із статтею 2 Закону №3929, іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов’язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Наявність прав іноземців прямо пов’язана із законністю їх перебування на території України, а в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства, яка поділяється на загальну та спеціальну.
Так, відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземцю та особі без громадянства, який порушує законодавство України, якщо ці порушення не передбачають адміністративної або кримінальної відповідальності, може бути скорочено визначений йому термін перебування в Україні.
Такий термін може бути також скорочено, якщо в іноземця та особи без громадянства відпали підстави для його подальшого перебування в Україні.
Рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України.
У випадках, коли іноземець чи особа без громадянства після закінчення строку перебування в Україні або після відмови у продовженні такого строку без поважних причин не виїхали з України, такі особи можуть бути визнані незаконними мігрантами і щодо них відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» може бути прийнято рішення про видворення за межі України.
При цьому, слід зазначити, що за правовою природою видворення за межі України є заходом припинення протиправної поведінки іноземців і осіб без громадянства.
Статтею 32 Закону №3929 визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
А саме, це: якщо іноземець чи особа без громадянства вчинила злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного їм покарання чи виконання адміністративного стягнення; якщо їх дії грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства; якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
За наявності інших вище перелічених підстав для видворення іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення.
Статтею 1 Закону України «Про міліцію» від 12 грудня 1990 року №565-ХІІ визначено, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль за додержанням громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в’їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Частиною восьмою статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Такі спори, відповідно до статті 17 КАС України, відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Примусове видворення здійснюється лише на підставі постанови адміністративного суду.
Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятись від виїзду (ч. 5 ст. 32 Закону №3929).
Відповідно до положень частини четвертої статті 50 КАС України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про примусове видворення з України.
Аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв’язку та наслідків застосування дає підстави дійти висновку про те, що зверненню з позовом про примусове видворення передує ухвалення органом внутрішніх справ рішення про видворення і лише після цього, якщо іноземець ухиляється від виїзду або є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від добровільного виїзду, рішення про затримання і примусове видворення може ухвалювати суд.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення начальника Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області від 05 січня 2011 року про видворення у встановлений строк відповідачем не виконано, фактично по причині фінансової неможливості та часткового небажання покидати Україну.
В установленому законом порядку до адміністративного суду дане рішення не оскаржено.
Отже, суб’єкт владних повноважень – Вінницький РВ УМВС України у Вінницькій області за обставин, коли громадянка Азербайджану ОСОБА_2 рішення про видворення не оскаржила, територію України у визначений в рішенні строк (08 січня 2011 рік) не покинула та продовжує ухилятися від виїзду, - обґрунтовано звернувся до суду відповідно до статті 32 Закону №3929 для її примусового видворення з України.
Відповідно до частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, зважаючи на відсутність приймаючої сторони, існування за рахунок тимчасових заробітків родичів та чоловіка, невиконання рішення начальника Вінницького РВ УМВС України у Вінницькій області про видворення, тобто, фактично ухилення від добровільного виїзду, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про примусове видворення є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, більше того, визнаються відповідачем, а отже підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо заборони ОСОБА_2 подальшого в’їзду в Україну, то вони не підлягають задоволенню з огляду на таке. Як вже зазначалось вище, органами внутрішніх справ України відповідно до статті 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» може бути прийнято рішення про видворення за межі України із забороною в’їзду. Таким чином, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб’єкта владних повноважень.
Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб’єкта владних повноважень та за відсутності його витрат, пов’язаних із залученням свідків чи проведенням судових експертиз, то судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 50, 71, 79, 86, 94, 128, 122, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити частково.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянку Азербайджану ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна