ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2011 р. № 2а-11756/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
за участі секретаря Гіщинської С.Я.
та
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірною бездіяльності, -
встановив :
Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить: визнати неправомірними дії відповідача за фактами порушення норм ч.3 ст.7, ст.18, ст.19, ст.20, ст.22 і неправомірне застосування ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян», щоб ухилитися від виконання своїх Конституційних обов’язків згідно норм статтей 40, 41, п.1, п.2 ст.119 Конституції України та Законів України; визнати неправомірною бездіяльність відповідача стосовно не розгляду скарг позивача, для чого підлегла І. Мошура надала неправомірну обманну відповідь з посиланням на ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян»та зобов’язати позивача на особистому прийомі, щоб реально розглянути порушення Законів і прав позивача.
Позивачем неодноразово подавались заяви про уточнення позовних вимог, згідно яких такий станом на день вирішення спору по суті просить: визнати неправомірними дії голови Львівської обласної державної адміністрації за фактами порушення графіку прийому, норм ст.40 Конституції України, Указу Президента України №109/2008, норм ст.7, ст.18, ст.19, ст.20, ст.22 Закону України «Про звернення громадян»і неправомірне застосування за його вказівками ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян»керівником апарату п.І.Мішурою, щоб ухилитись від виконання своїх обов’язків забезпечувати виконання норм ст.40, ст.41, п.1, п.2, п.7 ст.119 та інших Конституції України, законність і правопорядок; визнати неправомірною особисту бездіяльність голови Львівської обласної державної адміністрації п.Горбаля В.М., поки його заступники і апарат Львівської обласної державної адміністрації здійснюють обман громадян, тяганину з прийомом і розглядом скарг, надають обманні відписки, що і зробила залежна від голови ОДА п.І.Мошура; зобов’язати голову Львівської обласної державної адміністрації прийняти на особистому прийомі позивача ОСОБА_1, якого нібито записували на особистий прийом з 09 липня 2010 року по 04 лютого 2011 року, але не приймали, щоб реально прочитати скаргу ОСОБА_1, за участю позивача –розглянути ці порушення ст.41 Конституції України, рішення Конституційного суду України №13-рп/2001 і відповідних Законів, коли держава повинна гарантувати право власності, збереження вкладів в Ощадбанку, що реально і належить до повноважень Голови ОДА забезпечувати виконання Конституції, законність і правопорядок.
Посилається на те, що відповідач не надав у встановлений законом строк відповіді на його скарги з питань неправомірної, на думку позивача, поведінки працівників Ощадбанку та з питань ухилення прийняття його на особистому прийомі громадян, незважаючи на неодноразові записи на такий прийом. Необхідність зустрічі з головою Львівської обласної державної адміністрації обгрунтовує потребою правильного розгляду поданих ним скарг та висловлення позицій щодо незадовільної роботи окремих посадових осіб вказаного органу. Вказує на те, що прийом здійснювали інші посадові особи Львівської обласної державної адміністрації.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що позивач неодноразово був на прийомі у керівництва Львівської обласної державної адміністрації і подавав скарги під час прийому особисто. Зазначає, що на усі скарги позивачу надавались вичерпні відповіді. Вважає, що позивач не може вимагати розгляду скарг особисто головою Львівської обласної державної адміністрації. Крім цього, вказує на те, що скарги стосувалися питання власності у вигляді спадщини-розрахунку в Ощадбанку, однак розгляд вказаного питання не відноситься до компетенції відповідача, про що було проінформовано позивача. Посилався на положення ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян», згідно якого повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті не розглядаються.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в запереченні на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Як вбачається з пояснень позивача даних в судовому засіданні, такий просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання у визначений в законодавсті строк відповідей на питання, які зазначені в скаргах від 24 вересня 2010 року, 01 жовтня 2010 року, 10 січня 2010 року.
Зі змісту вказаних скарг судом встановлено, що позивачем ставились на розгляд перед Головою Львівської обласної державної адміністрації питання щодо правомірності дій працівників філії Львівського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» в частині не надання йому як спадкоємцю рахунку підтверджуючих документів щодо стану такого рахунку, а також щодо протиправних дій окремих посадових осіб Львівської обласної державної адміністрації в частині розгляду його скарг, що потребує особистого прийому позивача.
З наданих в судовому засіданні пояснень представника відповідача з’ясовано, що за результатами розгляду вищенаведених скарг позивача на його адресу направлено відповідь від 29 листопада 2010 року №08-6256-К, за підписом заступника голови –керівника апарату Львівської обласної державної адміністрації.
Згідно вказаної відповіді, відповідач наводить інформацію, що питання ініційовані позивачем вже були предметом розгляду в Генеральній прокуратурі України, а також те, що дане питання було предметом судового розгляду.
Однак питання які були предметом судового провадження, перевірки прокуратурою та скарг позивача, адресованих Голові Львівської обласної державної адміністрації, хоч і стосуються взаємопов’язаних обставин, однак не є тотожними. Так, Сихівським районним судом м.Львова та прокуратурами різних рівнів встановлювались та надавалась оцінка обставинам щодо наявності порушень прав позивача на отримання спадщини, а не порядку отримання підтверджуючих документів щодо стану успадкованого рахунку.
Крім того, як підтверджується листом філії Львівського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк»№11-06/4604 від 05 листопада 2010 року, адресованого на адресу позивача, скарги позивача були перенаправленими саме цій установі для дачі відповіді по суті.
Статтею 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
Згідно ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Частинами 1, 3, 4 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст.19 вищенаведеного Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Частиною 1 ст.20 вищенаведеного Закону передбачано, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Враховуючи вищенаведене, відповідачем допущено порушення вимог Закону України «Про звернення громадян»в частині передачі скарг позивача для розгляду установі дії якої оскаржуються, необ'єктивного і вчасного їх розгляду, а відтак позовна вимога позивача в цій частині підлягає до задоволення.
Позивачем неодноразово здійснювалися спроби потрапити на прийом до Голови Львівської обласної державної адміністрації, в порядку передбаченому Розпорядженням Голови Львівської обласної державної адміністрації №1454 від 28 грудня 2007 року, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними письмовими доказами, зокрема реєстраційно-контрольною карткою №08-5233/0/3-10, листом Львівської обласної державної адміністрації №07/1 від 19 січня 2011 року, відповідними скаргами позивача.
Однак, як вказує відповідач, в силу об’єктивних обставин такий прийом проводили інші керівники апарату Львівської обласної державної адміністрації.
Відповідно до частин 1-3 ст.22 вищенаведеного Закону, керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.
Враховуючи те, що у встановлені дні та години прийом громадян Головою Львівської обласної державної адміністрації не проводився, а такі дії набули ознак систематичності, суд розцінює неправомірною бездіяльність відповідача щодо ухилення від особистого прийому позивача, який попередньо був записаний на такий прийом, а відтак позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.
З метою повного захисту та відновлення порушених прав позивача, суд вважає за доцільне використовувати в резулютивній частині постанови формулювання передбачені в ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити в повному обсязі.
Визнати неправомірною бездіяльність Голови Львівської обласної державної адміністрації щодо неприйняття ОСОБА_1 на особистому прийомі громадян, а також щодо ненадання відповідей на скарги ОСОБА_1 від 24 вересня 2010 року, 01 жовтня 2010 року та 09 листопада 2010 року.
Зобов’язати Голову Львівської обласної державної адміністрації здійснити особистий прийом ОСОБА_1 з питань поданих ним скарг щодо порушення його прав посадовими особами філії Львівського обласного управління Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2011 року.
Головуючий Ланкевич А.З.