ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" лютого 2011 р. Справа № 2a-237/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап’юк С.В.
за участю секретаря Хоми О.В.,
представника позивача: Грома А.М.
відповідача: Колісника В.В.
представника відповідача: Власенка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом військової частини А1349 міста Івано-Франківська до інспектора –ревізора територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Колісника Валентина Володимировича, територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18.01.2011 військової частини А1349 міста Івано-Франківська (114 Івано-Франківська Талліннська Ордена Червоного прапора бригада тактичної авіації (далі –позивач, військова частина) звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора –ревізора територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Колісника Валентина Володимировича (далі – відповідач, інспектор-ревізор), територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України (далі –відповідач, контрольно-ревізійне управління) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що інспектор –ревізор 08.10.2010 року в акті за №234/5/201 за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А1349 в порушення приписів наказу Міністра оборони України за №0200 від 01.11.1982 року, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України за №1153/2008 від 10.12.2008 року, Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України за №170 від 10.04.2009 року протиправно та невірно визначив як порушення позивачем пункту 37.1.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України за №260 від 11.06.2008 року виплату грошового забезпечення звільненим з військової служби одинадцятьом військовослужбовцям за час фактичного виконання ними обов’язків за своїми посадами в строк більше ніж за один місяць з дня одержання військовою частиною наказу про їх звільнення. Просив суд визнати вказані дії інспектора-ревізора протиправними. Також, у зв’язку із протиправністю та невірністю висновків інспектора-ревізора, що викладені в акті ревізії просив суд зобов’язати контрольно-ревізійне управління вчинити дії щодо виключення із акту ревізії за №234/5/201 від 08.10.2010 року зазначені інспектором-ревізором порушення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.
Відповідач інспектор-ревізор та представник відповідача –контрольно-ревізійного управління в судовому засіданні проти заявленого позову заперечили, мотивуючи тим, що будь-яких порушень при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А1349 допущено не було, виявлені порушення вірно зафіксовані в акті перевірки, а сам акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, який спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків у позивача і не породжує правовідносин, що можуть бути предметом публічно-правового спору.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.
З 20.08.2010 року до 08.10.2010 року відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України на друге півріччя 2010 року, на підставі направлення на проведення ревізії за №234/5/240 від 20.08.2010 року контрольно-ревізійним управлінням проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності військової частини А1349 за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року.
За наслідками проведеної ревізії 08.10.2010 року складено акт за №234/5/201.
Вказаним актом, в тому числі, зафіксоване як порушення пункту 37.1.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України за №260 від 11.06.2008 року виплату грошового забезпечення в сумі 4 918, 27 гривень звільненим з військової служби одинадцятьом військовослужбовцям за час фактичного виконання ними обов’язків за своїми посадами в строк більше ніж за один місяць з дня видання наказу про їх звільнення.
Зазначеним актом ревізії внесено пропозиції про усунення виявлених порушень.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Кисві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп в районах, містах і районах у містах. Тобто, управління до складу державної контрольно ревізійної служби не відноситься, управління, як складова частина контрольно-ревізійної служби збройних сил України, керується наказом Міністра оборони України за № 409 від 15.09.2004 року «Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок та реалізація їх матеріалів органами контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України».
Оскаржувані позивачем дії інспектора-ревізора щодо внесення до акту ревізії висновків про порушення фінансово-господарської дисципліни є невіддільними від самого акту ревізії, не носять собою окремого від складення акту ревізії способу застосування, інспектором-ревізором як суб’єктом владних повноважень, норм права до позивача.
Відповідно до статей 17, 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Проте, акт державного органу, іншого суб’єкта владних повноважень –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Акт ревізії - це службовий документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень.
Також суд вважає, що акт ревізії сам по собі є суб’єктивним міркуванням фахівців контрольно-ревізійного управління, що здійснювали перевірку та зафіксували об’єктивні (не об’єктивні) висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов’язки суб’єкта якому він адресований.
Акт ревізії є лише засобом документування ревізійних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не встановлює та не змінює правовідносини, учасником яких є позивач, акт перевірки є тільки підставою для прийняття такого рішення суб’єктом владних повноважень.
Відповідачем –інспектором-ревізором будь-якого рішення суб’єкта владних повноважень в оскаржуваному акті не приймалось.
Позивачем не вказано, які наслідки за результатами перевірки мали дії відповідача –інспектора-ревізора для позивача, в чому полягало порушення прав позивача вказаними діями відповідача.
Як наслідок суд дійшов висновку, що предмет спору, щодо вирішення якого позивач звернувся до адміністративного суду, не носить публічно-правового характеру, дії, які оспорюються позивачем не породжують юридичних наслідків для нього, а тому ці дії відповідача не можуть вважатися діями або рішеннями суб’єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження яких позивач має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Отже, вимоги щодо визнання протиправними дій інспектора –ревізора територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Колісника Валентина Володимировича щодо внесення фінансових порушень у розділ 4 «Ревізія витрат на грошове забезпечення та заробітну плат»акту ревізії №234/5/201 від 08.10.2010 року на загальну суму 4 918, 27 гривень не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права.
З огляду на вищевказане також не відповідають визначеним законом правовим способам захисту порушеного права вимоги про зобов’язання територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України вчинити дії щодо виключення із акту ревізії за №234/5/201 від 08.10.2010 року фінансові порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають до задоволення. За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову військової частини А1349 міста Івано-Франківська до інспектора – ревізора територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Колісника Валентина Володимировича, територіального Західного контрольно-ревізійного управління Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Остап’юк С.В.
Постанова в повному обсязі складена 16.02.2011 року.