Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/413/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Скріпніка А.І.
при секретарі Чумаріної Д.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Скріпніка А.І., при секретарі судового засідання: Чумаріної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови за №118559 про застосування фінансових санкцій від 27.12.2010 року,
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови за №118559 про застосування фінансових санкцій від 27.12.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що оскаржувальну постанову винесено відповідачем з порушенням діючого законодавства, а саме: приписів ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому просить суд скасувати постанову за №118559 про застосування фінансових санкцій у розмірі 510 грн. від 27.12.2010 року, винесену т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області.
У судове засідання сторони не з’явилися, були повідомлені належним чином.
На адресу Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Від представника відповідача на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання про перенос розгляду справи на березень 2011 року у зв’язку із хворобою юриста.
З приводу даного клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно приписів частин 1, 4 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі було відкрито 17 січня 2011 року, розгляд справи було призначено на 01 лютого 2011 року о 11.00 год., про що відповідач був повідомлений належним чином.( а.с. 9), проте у судове засідання представник відповідача не з’явився, причин неявки не повідомив.
Згідно ч. 3 ст. 92 Цивільного Кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною 2 Статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 56 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.
Таким чином, на переконання суду, знаходження юриста на лікарняному (вже досить тривалий час!) не може бути перешкодою для розгляду справи за відсутності представника відповідача (за умов його належного повідомлення, що підтверджується матеріалами справи), так як у функціональні обов’язки керівника будь - якої юридичної особи, а тим більше – державної установи обласного значіння, входить забезпечення можливості реалізації юридичною особи належних їй прав та інтересів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом, згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником легкового автомобіля ЗАЗ-ДЕУ «Сенс» держномер НОМЕР_1, 2010 року випуску.
Під час проведення перевірки працівниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області виявлено порушення водієм, який знаходився за кермом зазначеного автомобіля, законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автотранспортом та складений акт, з якого вбачається, що у водія даного автомобіля відсутня ліцензійна картка, наявність якої передбачена ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постановою т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області від 27 грудня 2010 року до ОСОБА_1, позивача у справі, застосовані фінансові санкції за порушення законодавства про автотранспорт.
Крім того, суд зазначає наступне.
На адресу Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача із заявою про розгляд справи за його відсутністю, у якості додатку був прикладений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.02.2011 року, з якого, зокрема, вбачається, що видом діяльності ОСОБА_1 є: 71. 10. 0 оренда автомобілів, 93. 05. 0 надання інших індивідуальних послуг.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб’єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Таким чином, суд відзначає, що посилання відповідача у своїх запереченнях на приписи ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не заслуговують на увагу, оскільки на момент порушення, виявленого відповідачем, позивач не був відповідним суб’єктом господарювання згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, у даному випадку відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови за №118559 про застосування фінансових санкцій від 27.12.2010 року - задовольнити.
Скасувати постанову за № 118559 про застосування фінансових санкцій у розмірі 510 грн. від 27.12.2010 року, винесену т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. (три) 40 (сорок) коп.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.