ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року Справа № 2а/0370/83/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Похилі В.Д.
за участю представника відповідача Гордійчук О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася з позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0035691701/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21.09.2010 року по 04.10.2010 року Маневицьким відділенням Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.07.2007 року та 30.06.2010 року. Перевіркою встановлено порушення підприємцем пунктів 1.15, 1.16 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: при виплаті доходу фізичним особам у 2008 – 2009 роках підприємець не утримала і не перерахувала в доход державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 6772 грн. 95 коп.
За результатами перевірки складено акт №45/17-1/НОМЕР_1 від 07.10.2010 року, на підставі якого Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0035691701/2, яким визначено підприємцю податкове зобов’язання за платежем «податок з доходів найманих працівників» на суму 20318 грн. 85 коп., в тому числі за основним платежем – 6772 грн. 95 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 13545 грн. 90 коп.
Позивач оскаржувала дане податкове повідомлення-рішення спочатку до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції, а потім до Державної податкової адміністрації України у Волинській області, проте за результатами розгляду скарги позивача вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправними, оскільки факти виявлених порушень оцінені не об’єктивно та не підтверджені доказами. Просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0035691701/2.
В судовому засіданні 09.02.2010 року представник позивача позов підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, подала до суду письмові заперечення, в яких зазначила, що проведеною документальною плановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення пунктів 1.15, 1.16 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Дане порушення полягає в тому, що при виплаті доходу фізичним особам у 2008 – 2009 роках підприємець не утримала і не перерахувала в доход державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 6772 грн. 95 коп. А тому відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до відповідача також застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13545 грн. 90 коп.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що з 21.09.2010 року по 04.10.2010 року Маневицьким відділенням Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.07.2007 року та 30.06.2010 року, результати якої оформлені актом №45/17-1/НОМЕР_1 від 07.10.2010 року (а.с.8-22).
Як вбачається з акту перевірки, ОСОБА_2 з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року та з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Перевіркою встановлено, що позивач здійснювала заготівлю лісової продукції (ягід, грибів) протягом 2008-2009 років у суб’єктів господарської діяльності та у фізичних осіб на території Маневицького району. Проте будь-яких документів по здійсненню заготівлі ягід чорниці у фізичних осіб не надала, а тому відповідачем під час проведення перевірки була використана інформація сільських рад щодо обліку заготовлених другорядних лісових ресурсів на території відповідних адміністративних одиниць та пояснення фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які продавали (заготовляли) ягоди чорниці позивачу.
У акті перевірки зазначено, що у 2008 році СГД ОСОБА_2 було реалізовано СГД ОСОБА_8 ягоди чорниці в кількості 41660 кг по ціні 12 грн. 00 коп. за 1 кг на загальну суму 499920 грн. 00 коп. Закуплено у суб’єктів господарювання (ОСОБА_9.) ягід чорниці в кількості 38860 кг на суму 194300 грн. 00 коп.
У 2009 році СГД ОСОБА_2 було реалізовано СГД ОСОБА_8 ягоди чорниці в кількості 15000 кг по ціні 13 грн. 85 коп. за 1 кг на суму 207750 грн. 00 коп. та грибів лисички в кількості 8000 кг по ціні 27 грн. 00 коп. за 1 кг на суму 216000 грн. 00 коп. Закуплено у суб’єктів господарювання (ОСОБА_10, ОСОБА_11) ягід чорниці у кількості 10001 кг на суму 37625 грн. 00 коп. та грибів лисички в кількості 8000 кг на суму 20500 грн. 00 коп.
Відповідач за результатами перевірки провів розрахунок кількості ягід чорниці, закуплених у фізичних осіб, виходячи з кількості ягід, реалізованих СГД ОСОБА_8 та закуплених у суб’єктів господарювання, враховуючи середню закупівельну ціну по Маневицькому районі 10 грн. 00 коп. за 1 кг відповідно до листа Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області від 27.09.2010 року №1603/01-12 (а.с.78). За такими даними зроблено висновок, що позивачем у 2008 році було закуплено у фізичних осіб ягід чорниці в кількості 2800 кг, у 2009 році – ягід чорниці в кількості 4999 кг, та виплачено протягом 2008-2009 років доходу в розмірі 77990 грн. 00 коп.
Крім того, відповідно до листа відділу податкової міліції Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції №3226/26-507 від 30.09.2010 року та наданих пояснень фізичних осіб – заготовачів встановлено, що СГД ОСОБА_2 протягом 2008-2009 років здійснювала заготівлю ягід чорниці населення Маневицького району з виплатою їм доходу за кожен заготовлений кілограм, а саме: ОСОБА_3 у 2008 році – 40 грн. 80 коп.; ОСОБА_4 у 2008 році – 87 грн. 00 коп., у 2009 році – 150 грн. 00 коп.; ОСОБА_5 у 2008 році – 160 грн. 00 коп., у 2009 році – 255 грн. 20 коп.; ОСОБА_6 у 2009 році – 90 грн. 00 коп.; ОСОБА_7 у 2009 році – 380 грн. 00 коп. (а.с.65-75). Всього СГД ОСОБА_2 виплатила дохід фізичним особам заготовачам у 2008 – 2009 роках згідно наданих пояснень в сумі 1163 грн. 00 коп.
Таким чином, при закупівлі у населення Маневицького району ягід чорниці у 2008 – 2009 роках виплачено дохід в розмірі 77990 грн. 00 коп. та фізичним особам – заготовачам в розмірі 1163 грн. 00 коп. на загальну суму 79153 грн. 00 коп., де СГД ОСОБА_2 зобов’язана була утримати та перерахувати в дохід бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 11872 грн. 95 коп., проте фактично перераховано 5100 грн. 00 коп.
Перевіркою встановлено порушення підприємцем пунктів 1.15, 1.16 статті 1, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті4, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 17.2 статті 17, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: при виплаті доходу фізичним особам у 2008 – 2009 роках підприємець не утримала і не перерахувала в доход державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 6772 грн. 95 коп.
На підставі акту перевірки №45/17-1/НОМЕР_1 від 07.10. 2010 року Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0035691701/2, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем «податок з доходів найманих працівників» на суму 20318 грн. 85 коп., в тому числі за основним платежем – 6772 грн. 95 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 13545 грн. 90 коп. (а.с.45).
Позивач оскаржувала дане податкове повідомлення-рішення спочатку до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (а.с.31-37), а потім до Державної податкової адміністрації України у Волинській області (а.с.39-44), проте за результатами розгляду скарги позивача вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід – це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами; податковий агент – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб’єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2. статті 8 цього ж Закону передбачено, що особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Відповідно до підпункту 9.12.3 пункту 9.12 статті 9 зазначеного Закону фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті.
Наведені норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підлягають застосуванню і платниками, що перебувають на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку (згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва») в частині виплати ними доходу платникам податку відповідно до умов цивільно-правових договорів (договорів купівлі-продажу лісових ресурсів місцевого значення).
Згідно з підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону, зокрема, ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті (стаття 7 Закону).
Підпунктом «а» пункту 17.2 статті 17, підпунктом «а» пункту 19.2 статті 19, підпунктом 20.2.3 пункту 20.2 статті 20 цього Закону передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент; особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.
Відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку, збору (обов’язкового платежу).
Судом встановлено, що відповідно до пояснень фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с.66-75), для СГД ОСОБА_2 вони заготовили ягід чорниці у 2008 році в кількості 1643 кг на суму 16430 грн. 00 коп., у 2009 році в кількості 3834 кг на суму 38340 грн. 00 коп., а саме: ОСОБА_3 у 2008 році – 408 кг; ОСОБА_4 у 2008 році – 435 кг, у 2009 році – 358 кг; ОСОБА_5 у 2008 році – 800 кг, у 2009 році – 1276 кг; ОСОБА_6 у 2009 році – 300 кг; ОСОБА_7 у 2009 році – 1900 кг.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно нараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3289 грн. 95 коп. ((55933 грн. 00 коп. х 15 % = 8389 грн. 95 коп.) – 5100 грн. 00 коп. = 3289 грн. 95 коп.) та застосовано штрафні санкції на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 6579 грн. 90 коп. (3289 грн. 95 коп. х 2 = 6579 грн. 90 коп.), а відтак податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.12.2010 року №0035691701/2 в частині визначення податкового зобов’язання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2 за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 9869 грн. 85 коп., в тому числі за основним платежем – 3289 грн. 95 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6579 грн. 90 коп., на думку суду, є правомірним.
Разом з тим, оскільки відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що позивач виступила податковим агентом при виплаті доходу фізичним особам в розмірі 23220 грн. 00 коп., тому податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.12.2010 року №0035691701/2 в частині визначення податкового зобов’язання фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2 за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 10449 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 3483 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6966 грн. 00 коп., є протиправним та підлягає скасуванню.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною 2 статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним.
Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30.12.2010 року №0035691701/2 в частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкового зобов’язання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3483 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6966 грн. 00 коп., в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції від 30 грудня 2010 року №0035691701/2 в частині визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкового зобов’язання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3483 грн. 00 коп. та застосування штрафних санкцій в розмірі 6966 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 18 лютого 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. Ю. Сорока