Судове рішення #13610085

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 лютого 2011 р.                    Справа № 2а/0270/296/11                              м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання:   Олійник Вікторії Валентинівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Вересюк М.В.- представник на підставі довіреності;

відповідача :   Вознюк В.В. - представник на підставі довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес"   

до:   Державної податкової інспекції у м. Вінниці  

про: визнання дій незаконними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" (далі – ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі – ДПІ у м. Вінниці) про визнання дій щодо складання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" незаконними, визнання незаконним рішення ДПІ у м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та скасування Акту №204/15-223 від 10.11.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийнятий контролюючим органом акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 10.11.2010 року № 204/15-223 суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки у ньому відповідач посилається на підпункт "ґ" пункту 9.8 ст. 9 згаданого Закону, яким передбачено що: "Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб`єктів господарювання", незважаючи на те, що протягом 2010 року ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" неодноразово подавало до ДПІ у м. Вінниці податкові декларації, які підтверджували наявність оподатковуваних поставок протягом 2010 року.

Окрім того, позивач вважає, що висновок ДПІ у м. Вінниці про відсутність ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" за місцезнаходженням не відповідає дійсності та не підтверджений жодним належно оформленим документом.

Податкова інспекція проти позову заперечила, вказавши, що діяла відповідно до норм п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідно до якого податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "ґ" цього пункту.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що по ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес", ДПІ у м. Вінниці було здійснено перевірку місцезнаходження, в тому числі і фактичної адреси - м. Вінниця, вул. Першотравнева, 62, після чого до відділу реєстрації та обліку платників податків було надано довідку про встановлення фактичного місцезнаходження, чим було підтверджено відсутність зазначеного підприємства за місцезнаходженням. Оскільки державним реєстратором було надано відомості про внесення до ЄДР запису щодо відсутності зазначеного підприємства за місцезнаходженням, 10.11.2010 року, згідно пп. "е" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" - "в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням" по ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" було скасовано реєстрацію платника ПДВ.

На підставі викладеного,  ДПІ у м. Вінниці вважає свої дії по анулюванню свідоцтва платника ПДВ правомірними та такими,  що відповідають вимогам чинного законодавства та просить відмовити ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про  часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" зареєстровано платником податку на додану вартість 30.08.2005 року, про що йому видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 01859326.

10 листопада 2010 комісією ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес", яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 204/15-223.

Згідно зазначеного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" в якості платника податку на додану вартість слугував встановлений комісією факт стосовно того, що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців був зроблений запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням, що підтверджено відомостями із ЄДР щодо юридичної особи від 04 листопада 2010 року №51369/29-10.

Правовою ж підставою для анулювання реєстрації ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" в якості платника податку на додану вартість став припис підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість": анулювання "у разі подання декларації з податку на додану, яка свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців".

Перевіривши фактичну та юридичну обґрунтованість висновку контролюючого органу про наявність законних підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес", суд приходить до наступного.

Відносини щодо підстав та порядку реєстрації, анулювання реєстрації суб’єктів господарювання, як платників податку на додану вартість врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість" та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79.   

Відповідно до п. 9.1, п. 9.2 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Анулювання реєстрації платника податку на додану  вартість здійснюється лише при настанні законодавчо встановлених  випадків. Перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

Перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачений цим Законом, є вичерпним і в силу пункту 11.4 статті 11 цього ж Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, а передбачену підпунктом "ґ" пункту 9.8 підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість слід розуміти так.

Так, відповідно до п. 9.8 "ґ" ст. 9 названого Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, в тому числі, у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість регулюється Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №79 від 01.03.2000 р.

В судовому засіданні, представник відповідача пояснив, що на основі довідки з підрозділу податкової міліції ДПІ у м. Вінниці про встановлення фактичного місцезнаходження від 19.10.2010 року №1832/7/26-34-а (а.с.34), відділом реєстрації та обліку було сформовано та передано державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи - ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" за місцезнаходженням, в тому числі і за фактичною адресою (місцезнаходженням) - м. Вінниця. вул. Першотравнева, 62.

Водночас, судом встановлено, що за вказаною адресою перевірка місцезнаходження посадових осіб позивача здійснена лише один раз, а саме 19.10.2010 року, що підтверджується вищезгаданою довідкою, а тому судом взято до уваги той факт, що податковим органом не проведено системних заходів перевірки знаходження посадових осіб за місцем реєстрації підприємства в робочий час та протягом відповідного періоду.

Крім того, відповідач при визначенні підстави анулювання реєстрації ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес", як платника податку на додану вартість послався на п. п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", однак в судовому засіданні, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, обставин та відповідних доказів щодо ненадання позивачем протягом 2010 року податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або ж подання таких декларацій (податкових розрахунків), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 2010 року, відповідачем суду не подано.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" зазначений Закон визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, а тому саме нормами зазначеного Закону регулюються питання пов’язанні із визначенням платників податку на додану вартість та сплатою податку на додану вартість.   

Як зазначалось вище, пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено вичерпний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який розширеному тлумаченню не підлягає.  

На переконання суду, підстави для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість у відповідача взагалі були відсутні, оскільки ні заяви на анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, ні будь-яких письмових пояснень ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" на надавало, та відповідно, відповідач не вимагав.

Безпідставність прийняття відповідачем, на думку суду, оскаржуваного акту підтверджується тим, що ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" фактично є платником даного податку та подає у встановленому законодавством порядку податкову звітність з ПДВ. Вказане підтверджується податковими деклараціями.

Як свідчать матеріали справи ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" за період з липня 2010 року по серпень 2010 року надавало до податкової служби декларації з податку на додану вартість та сплачувало податкові зобов’язання.

Зокрема, судом встановлено, що 16 липня 2010 року ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" направило на адресу ДПІ у м. Вінниці поштовим зв`язком податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком №5 за шостий місяць 2010 року (а.с.15-17), згідно якої вбачається, що обсяги поставки ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" за червень 2010 року склали 108841,00 грн., з яких сума ПДВ 21768,00 грн.. Дану декларацію ДПІ у м. Вінниці отримало 17 липня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 18). Аналогічно, 11 серпня 2010 року ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" направило на адресу ДПІ у м. Вінниці поштовим зв`язком податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком №5 за сьомий місяць 2010 року (а.с.19-21), згідно вбачається, що якої обсяги поставки ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" за червень 2010 року склали 71982,00 грн., з яких сума ПДВ 14396,00 грн.. Дану декларацію ДПІ у м. Вінниці отримало 12 серпня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Згідно з п.9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Виходячи з зазначених правових норм в їх сукупності, останніми дванадцятьма місяцями (податковими періодами) на момент складення акту № 204/15-223 10 листопада 2010 року слід вважати листопад 2009 року – жовтень 2010 року.

Приймаючи до уваги, що господарська діяльність позивача не була припинена (скасована), про що свідчить податкова звітність і зокрема копії податкових декларацій з податку на додану вартість від 15 липня 2010 року та від 10 серпня 2010 року (які залучені до матеріалів справи), на дату складення протоколу засідання комісії з проведення інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість від 10.11.2010 року № 204/15-223 та висновку відповідача від 10 листопада 2010 року про необхідність проведення анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість відповідачеві із декларацій з податку на додану вартість від 15 липня 2010 року за червень 2010 року та від 10 серпня 2010 року за липень 2010 року було відомо про господарську діяльність позивача та здійснення оподатковуваних поставок у зв’язку з чим період листопад 2009 року – жовтень 2010 року не можна вважати дванадцятьма послідовними податковими періодами у розумінні пп. "ґ" п.9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

А відтак, є підстави вважати, що  відповідач неправильно (помилково) застосував вказану норму закону.

Відповідно до пункту 25.2.2. Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000 року №79, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону. Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 6-РЖ (додаток 4). Номер акта відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Один примірник акта зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника акта. Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (врученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

Відповідачем по справі  доказів надіслання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивачу не надано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.

Відтак, суд приходить до висновку про протиправність рішення ДПІ у м. Вінниці, яке міститься в акті № 204/15-223 про анулювання реєстрації ПП "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" платником податку на додану вартість з часу його прийняття – 10.11.2010 року.

Проте, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у м. Вінниці щодо складання акту № 204/15-223 від 10.11.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яким прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП  "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес", задоволенню не підлягають з наступних підстав.

По-перше, позивачем в позовній заяві не конкретизовано, в чому саме полягає протиправність дій ДПІ у м. Вінниці щодо складання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Як випливає з положень Закону України "Про податок на додану вартість",  Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429, саме до повноважень податкового органу належить прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке викладається в акті про анулювання реєстрації платника  такого податку.

Відтак, дії податкового органу по складанню акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі дотримання ним при цьому вимог діючого законодавства є правомірними.

По-друге, суд звертає увагу на те, що наслідком дій відповідача по складанню акту про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість  було  рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, яке й має для позивача негативні наслідки. При цьому суд зазначає, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації ПП  "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" платником податку на додану вартість судом визнане протиправним.

Оскільки судом  рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визнане протиправним, визнання дій відповідача щодо складання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП  "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" протиправними є зайвим.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3,40 грн., які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь у сумі 1 (гривня),70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов  Приватного підприємства "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт № 204/15-223 від 10.11.2010 року, а також рішення ДПІ у м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес".

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо - торгівельне підприємство "Гермес" (провул. Цегельний, 4, м. Вінниця, код 13300672) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.


Суддя          Чернюк Алла Юріївна

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація