ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2011 р. Справа № 2а/0270/232/11 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Олійник Вікторії Валентинівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : Піжук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Могилів - Подільського міськрайонного центру зайнятості
про: скасування наказу
ВСТАНОВИВ :
У січні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Могилів - Подільського міськрайонного центру зайнятості (далі - Могилів - Подільський МЦЗ) про скасування наказу, в частині стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 серпня 2010 року директором Могилів-Подільського МЦЗ винесено наказ №112 "Про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з вини особи", згідно якого ОСОБА_1 зобов'язано повернути незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 5919,36 грн.. Вказаний наказ, на думку позивача, є таким, що суперечить вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", оскільки прийнятий відповідачем по неповно з’ясованим обставинам, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився, вважає їх необґрунтованими та просить у задоволені позову відмовити. Вважає, що наказ, який оскаржується, не суперечить вимогам діючого законодавства та підстав для його скасування немає.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що з 24.12.2008 року ОСОБА_1 знаходилась на обліку в Могилів - Подільському МЦЗ як безробітна та отримувала матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Із матеріалів справи також вбачається, що позивачем був отриманий з Могилів - Подільського МЦЗ акт №20/10 від 10.08.2010 року (а.с. 7,8), відповідно до якого, перевіркою було встановлено, що: "ОСОБА_1 24.12.2008 року зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою з ЄДР. За період коли ОСОБА_1 одночасно була і безробітною і фізичною особою - підприємцем, а саме з 21.12.2008 року по 21.12.2009 року їй нараховано і виплачено допомогу по безробіттю в сумі 5919,36 грн., що спричинило переплату виплат матеріальної допомоги",
На підставі висновків акту перевірки відповідач дійшов висновку про виявлення факту переплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги по безробіттю з 24.12.2008 року по 21.12.2009 року, в зв’язку з чим відповідачем був виданий наказ від 12.08.2010 року "Про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з вини особи" (а.с. 6), відповідно до положень резолютивної частини якого, було прийнято рішення про вжиття заходів по відшкодуванню ОСОБА_1 незаконно отриманого матеріального забезпечення на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за періоди її перебування на обліку як безробітної.
Поряд з цим, судом встановлено, що ОСОБА_1 24.12.2008 року зареєструвалась суб'єктом підприємницької діяльності та отримала відповідне свідоцтво про державну реєстрацію.
З пояснень позивача з'ясовано, що у зв'язку з нерентабельністю підприємницької діяльності позивач вирішив її припинити, а тому в вересні 2010 року подала Державному реєстратору Могилів - Подільської РДА заяву про припинення підприємницької діяльності та надала довідку "Про відсутність заборгованості перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" від 19.10.2010 року №326, довідку "Про відсутність заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України" від 21.10.2010 року №649/06-35/03, довідку Могилів - Подільської ОДПІ "Про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов`язкових платежах)" від 02.11.2010 року №404, довідку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про відсутність заборгованості" від 19.10.2010 року №249. Окрім того, позивач подавав звіти до Могилів - Подільської ОДПІ з яких не вбачалось отримання доходів від зайняття підприємницькою діяльністю.
На підставі інформації державного реєстратора Могилів - Подільської РДА з приводу виявлення осіб, які на день надання статусу безробітного не припинили приватну підприємницьку діяльність в період перебування на обліку в центрі зайнятості був виданий наказ директора Могилів - Подільському МЦЗ ОСОБА_4 №112 від 12.08.2010 року, згідно з яким ОСОБА_1. було запропоновано добровільно повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення у встановлений строк. Вказаний наказ був виданий відповідно до виявленого факту переплати матеріальної допомоги по безробіттю в сумі 5919,36 грн. за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове загальне державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Не погоджуючись з винесенням вказаного наказу позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Як свідчать матеріали справи саме на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове загальне державне соціальне страхування на випадок безробіття" та керуючись наданою державним реєстратором інформацією Могилів - Подільським МЦЗ було видано наказ №112 від 12.08.2010 року.
Проте відповідачем при виданні оскаржуваного наказу не було враховано ряд обставин.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, поданих заперечень та наданих сторонами доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 36 вказаного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.п. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, початку виконання робіт (надання послуг) за договором цивільно-правового характеру. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно-правового характеру.
Згідно п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.
Таким чином, наявність в особи статусу суб`єкта підприємницької діяльності (без зайняття самою підприємницькою або іншою діяльністю, пов`язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності) не є діяльністю яка приносить її набувальцю дохід та не є перешкодою для отримання статусу безробітного з виплатою йому відповідної матеріальної допомоги.
Отже, набуття особою статусу суб`єкта підприємницької діяльності не позбавляє її можливості звернення до центру зайнятості для працевлаштування та отримання відповідної матеріальної допомоги.
Згідно з п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове загальне державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року №357, центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, здійснюють розслідування шляхом проведення достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені у документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.
Судом встановлено, що перевірка достовірності даних, зазначених у заяві позивача від 24.12.2008 року про взяття на облік до Могилів - Подільського МЦЗ, відповідачем не проводилась. Підстави для видання наказу про повернення коштів допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1., відповідачем були виявлені лише через один рік і вісім місяців з моменту взяття її на облік.
Також суд враховує і те, що в матеріалах справи знайшли підтвердження ті обставини, що ОСОБА_1. не отримувала доходів від підприємницької діяльності та не мала заборгованості по податках, зборах (обов`язкових платежах) перед податковими органами та державними соціальними фондами. Доказів зворотного суду відповідачем не надано.
Окрім того, суд встановив, що ОСОБА_1. подавала до Державного реєстратора Могилів - Подільської РДА необхідний перелік документів та заяву від 02.09.2010 року з проханням внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її особистим рішенням та здійснити державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Натомість державним реєстратором на момент вирішення справи не було вжито жодних заходів зі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача.
Виходячи з наведених вище міркувань, суд констатує наявність обставин, які унеможливлювали здійснення підприємницької діяльності на момент винесення оскаржуваного рішення, оскільки набутий позивачем статус суб'єкта підприємницької діяльності мав суто формальний характер та фактично не використовувався ОСОБА_1. у власній діяльності у період її перебування на обліку як безробітної, задля отримання прибутку (винагороди, заробітної плати).
Більш того, суд звертає увагу на спрямованість дій (поведінки) позивача по припиненню власної підприємницької діяльності як фізичної особи - підприємця, яка супроводжувалась необхідністю отримання значного переліку дозволів та погоджень контролюючих органів, в тому числі й щодо здійснення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, що в свою чергу призвело до тривалого процесу організації такої процедури як позбавлення особи статусу суб’єкта підприємницької діяльності та потребувало багато часу та зусиль.
З наведеного слідує, що у позивача, під час перебування на обліку відповідача, не виникало обставин, що впливали на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про відсутність умисного невиконання позивачем своїх обов'язків та зловживання ними, внаслідок чого у відповідача були відсутні підстави для прийняття наказу, у порядку ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", про повернення позивачем отриманої допомоги по безробіттю в період з 24.12.2008 року по 24.12.2009 року в сумі 5919,36 грн., що свідчить про необґрунтованість такого наказу, в зв’язку з чим він є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Відповідно до положення ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме: Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому її дії є неправомірними щодо прийняття зазначеного рішення.
На ряду з цим, суд звертає увагу на те, що згідно вимог ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАС України, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
А тому при таких обставинах, оскаржуване рішення відповідача не може вважатися законним і обґрунтованим, оскільки воно направлене на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України та є підставою для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАС України, ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Могилів-Подільського міськрайонного центру зайнятості № 112 від 12.08.2010 року.
Судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна