КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2011 № 14/327
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рябухи В.І.
суддів: Гольцова Л.А.
Ропій Л.М.
при секретарі: Філоненко М.В.
за участю представників:
позивача: Перевертун В.Г., дов.від 06.11.09 № 11-3/174,
відповідача: Лигін В.В., дов.від 01.02.11 № 107,
3-ої особи: не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2010
(підписане 30.12.10)
у справі № 14/327 (Чебикіна С.О. )
за позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»
до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
третя особа позивача ОСОБА_5
про стягнення 49325,56 грн.
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 про стягнення 49325,56 грн. страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.10 позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що 26.09.2007 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) був пошкоджений застрахований автомобіль «Chevrolet Aveo» д.н. НОМЕР_2; положеннями ст.991 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.26 Закону України «Про страхування» та договором страхування від 06.02.07 № 496 не передбачено такої підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, як порушення експлуатації застрахованим транспортним засобом (далі – ТЗ).
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі. Скаргу аргументовано тим, що відповідно до п.9.3.8 договору страхування ризиків підставою для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування є порушення страхувальником своїх обов’язків за договором. Особа, яка набула прав та обов’язків страхувальника, порушила п.5.2.6 договору, а саме: не вжила заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання ДТП.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.11 відповідачу відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги: порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.02.11.
14.02.11 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить оскаржуване рішення залишити без змін, а скаргу – без задоволення. У відзиві позивач зазначає, що ДТП з вини страхувальника є страховим випадом. А відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов’язання здійснити виплату страхового відшкодування згідно договору незалежно від наявності чи відсутності в діях водія ТЗ вини у скоєнні ДТП.
В судовому засіданні 23.02.11 представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві.
Представником відповідача для долучення до матеріалів справи надано копію договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу від 06.11.07 № 496.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів встановила наступне.
06.02.07 між ОСОБА_5 (по тексту договору «позичальник») та Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є позивач, (по тексту договору «кредитор») був укладений кредитний договір № 47/710047, за умовами якого кредитор надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання кредит у сумі 59400,00 грн. для покупки авто (для споживчих потреб) строком на 60 місяців з 06.02.07 до 05.02.2012 (п.п.1.1, 1.2 договору).
Згідно з п.1.3 договору як забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат позичальник в день укладення цього договору укладає договір застави.
До матеріалів справи долучено копію договору застави автотранспортного засобу від 06.02.07 (арк.32), що свідчить про виконання третьою особою п.1.3 кредитного договору.
Згідно з п.1.1 договору застави цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що витікають із кредитного договору від 06.02.07 № 47/710047 (кредитний договір), укладеного між заставодержателем та заставодавцем.
Пунктом 1.2 договору застави визначено, що в забезпечення виконання зобов’язань, вказаних у п.1.1 цього договору, заставодавець передає у заставу таке майно: автомобіль марки «Chevrolet», модель «Aveo», 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, тип ТЗ – легковий сєдан, кольору синього, реєстраційний № НОМЕР_2, що зареєстрований 30.01.07 УДАІ ГУМВС України в м. Києві, і належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_1, виданого 30.01.07 УДАІ ГУМВС України в м. Києві.
В п.3.3.4 кредитного договору сторонами погоджено, що позичальник зобов’язаний застрахувати майно, яке буде передано в заставу, в повному обсязі в страховій компанії СК «Нова».
Так, на виконання зазначеного пункту кредитного договору 06.02.07 між Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» та ОСОБА_5 був укладений договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу № 496 (далі – договір страхування).
Відповідно до п.1 р.1 договору відповідачем застраховано транспортний засіб «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, кольору синього.
Даний автомобіль застраховано від ДТП, ПДТО, ІВП, викрадення (страхові ризики) на страхову суму 59400,00 грн.
В п.6.1 договору визначено, що вигодонабувачем при настанні страхових випадків за ризиками КАСКО є АТ «Індустріально-експортний банк», тобто позивач у даній справі.
Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 2 ст.985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Отже, призначення вигодонабувачем за договором страхування ризиків іншої особи, в даному випадку позивача, передбачено положеннями чинного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що 26.09.07 внаслідок ДТП був пошкоджений застрахований автомобіль «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2.
До апеляційної скарги відповідачем було надано копію постанови Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 27.09.07 про відмову в порушенні кримінальної справи. В даній постанові зазначено, що 26.09.07 автомобілем «Chevrolet Aveo», реєстраційний номер НОМЕР_2, керував водій ОСОБА_6, який, не зупиняючись на червоний сигнал світлофора, виїхав на перехрестя, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів. В результаті проведеної перевірки правоохоронними органами було встановлено, що ДТП виникла внаслідок невиконання вимог п.8.10 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6, в зв’язку з чим постановлено розпочати адміністративне провадження.
Відповідачем не було надано будь-яких документів щодо здійснення адміністративного провадження.
Відповідно до матеріалів справи листом від 12.11.07 за вих.№ 6009 (арк.28) відповідач проінформував позивача про подію, яка може бути визнана страховою, що мала місце 26.09.07 з застрахованим транспортним засобом марки «Chevrolet Aveo», держ.номер НОМЕР_2. В даному листі відповідачем також зазначено, що сума збитку, завдана автомобілю «Chevrolet Aveo», та розмір страхового відшкодування складає 49325,56 грн.
14.11.07 позивач направив відповідачу лист за вих.№ 76/2504-1 (арк.26) щодо можливості здійснення перерахунку коштів в сумі 46325,56 грн. на користь погашення заборгованості згідно кредитного договору від 06.02.07 № 47/710047. Даний лист відповідачем залишено поза увагою.
Листом від 23.07.08 за вих.№ 4614/0/3-08 (арк.19) відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. Підставою відмови вказано порушення експлуатації застрахованого ТЗ.
Згідно ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Аналізуючи зміст р.9 договору страхування «Загальні обмеження при здійсненні виплат страхового відшкодування. Відмова у виплаті страхового відшкодування.», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в договорі не передбачено такої підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, як порушення експлуатації застрахованим ТЗ.
Відносини у сфері страхування, крім ЦК України, регулюються також Законом України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон).
В ст.26 зазначеного Закону в підставах для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування також не міститься підстава, вказана відповідачем.
Відповідно до ст.9 Закону страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страховим випадком визначено подію, передбачену договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина друга ст.8 Закону).
Оскільки умовами договору страхування відповідачем застраховано ризик страхувальника «дорожньо-транспортна пригода», то з настанням такого страхового випадку у відповідача виник обов’язок здійснити виплату страхового відшкодування за відсутності підстав для відмови у її виплаті.
Підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування, зазначена відповідачем, не відповідає ні умовам договору страхування, ні положенням чинного законодавства.
Крім того, колегією суддів приймається до уваги положення п.3 договору страхування, в якому визначено безумовну франшизу за кожним страховим випадком, % від страхової суми, в тому числі і по ДТП з вини страхувальника.
Матеріали справи свідчать, що 05.01.10 позивач направив відповідачу претензію за вих.№ 24/1-1 (арк.21-24) про виплату страхового відшкодування в сумі 49325,56 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525 ЦК України та ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вкладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення у даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.10 у справі № 14/327 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» – без задоволення.
2. Матеріали справи № 14/327 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Рябуха В.І.
Судді Гольцова Л.А.
Ропій Л.М.
24.02.11 (відправлено)