ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 61/2215.02.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп»
2. Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова
компанія «ІнтерТрансПоліс»
Про відшкодування шкоди в порядку регресу –8 635 грн. 04 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Від позивача: ОСОБА_2 –дов. № б/н від 19.03.2010;
Від відповідача-1: не з’явився
Від відповідача-2: не з’явився
У судовому засіданні 15.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп»; 2. Закритого акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 635 грн. 04 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.09.2008 на проспекті Ватутіна в м. Києві відбулася ДТП між автомобілем марки RENAULT, державний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Орлан Транс-Груп», під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем марки NISSAN X-Trail, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, автомобіль якого був застрахований у Закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Галактика»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) № 01/04-101-00343 від 03.03.2008. Закритим акціонерним товариством «Галактика»було виплачено страхове відшкодування у розмірі 8635 грн. 04 коп. Однак право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп»в порядку регресу згідно договору про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 порушено провадження у справі № 61/22, розгляд справи було призначено на 21.01.2011 о 12:45.
Ухвалою Господарського суду міста від 21.01.2011 розгляд справи було відкладено на 15.02.2011 о 15:15.
У судовому засіданні 15.02.2011 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що не звертався до відповідача-2 з заявою в установлений строк за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У судове засідання 15.02.2011 представники відповідачів не з'явились з невідомих суду причин, заяв, клопотань через відділ діловодства Господарського суду від них не надходило.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
З постанови Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 3-32112/08 від 21.10.2008 вбачається, що 18.09.2008 року о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем RENAULT, державний номер НОМЕР_1 по проспекту Ватутіна в м. Києві, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення зі стоячим автомобілем марки NISSAN X-Trail, державний номер НОМЕР_2, водій якого був ОСОБА_4, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Дніпровським районним судом міста Києва по справі № 3-32112/08 від 21.10.2008 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 34, 00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки NISSAN, державний номер НОМЕР_2.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору № -1/04-101-00343 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) від 03.03.2008 Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика».
Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»10.10.2008 було проведено автотоварознавче дослідження у Всеукраїнській громадській організації «Спілка оцінювачів України».
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження (звіт № 1075 про оцінку автомобіля NISSAN X-Trail, державний номер НОМЕР_2), матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки NISSAN X-Trail, державний номер НОМЕР_2, у результаті його пошкодження при ДТП, склав 8635 грн. 04 коп.
Як вбачається із страхового акту № 5163/08 від 30.10.2008 Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика»було прийнято рішення про виплату власнику автомобіля NISSAN X-Trail, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 8635 грн. 04 коп.
22.10.2008 ОСОБА_6 звернулась до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія «Галактика»з заявою № 01-5/13815 про виплату страхового відшкодування.
Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 8635 грн. 04 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 8401 від 11.12.2008 та № 3255 від 10.12.2008.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з пунктом 15.3 статті 15 «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договором ІІІ типу є договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Відшкодувавши збитки, завдані третьою особою, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного Кодексу України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов’язанні, що виникло з делікту, замість потерпілої ОСОБА_6
Тобто, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов’язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Однак, 20.08.2009 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Галактика»був укладений договір про відступлення права вимоги № 00108, відповідно до п. 1.1 якого Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»(Довіритель) передає Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (Повірений), а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 1 ст. 513, п. 1 ст. 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 того ж кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 року встановлено, що Повірений одержує право (замість Довірителя) зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків Довірителю за справами, вказаними у додатку № 1 до цього договору, в розмірі виплаченого відшкодування Довірителем.
Матеріали справи свідчать про те, що 07.04.2008 між Закритим акціонерним товариством Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп»було укладено угоду № 25 про надання розстрочки оплати платежів з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також на підставі цієї Угоди та полісів, ЗАТ АСК «ІнтерТрансПоліс»зобов’язувалось відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником третім особам внаслідок дорожньо-транспортної події.
Відповідно до п. 2.1.1 Угоди ТОВ «Орлан Транс-Груп»зобов’язувалось надати перелік транспортних засобів, які вона бажає застрахувати по обов’язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Правила щодо регресного позову страховика встановлені ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно пп. 38.1.1 п. 38.1 якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп’яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотоксичних чи інших одурманюючих речовин; б)якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди чи ухилився від проведення в установленому порядку перевірки, констатуючої дію алкогольних напоїв, наркотичних чи інших одурманюючих речовин, чи споживав ці речовини після дорожньо-транспортної пригоди до відповідної констатуючої перевірки; г)якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; г) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст. 33 цього Закону.
В судовому засіданні представник Відповідача-1 пояснив, що ні Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп», ні винний водій в установлений законом строк не звертався до Відповідача-2 із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Оскільки Відповідачем-1 не надано доказів того, що він звертався до Відповідача-2 в установлений строк і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому вимоги позивача до відповідача-2 є необґрунтованими, а отже такими, що задоволенню не підлягають. (Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого Господарського суду України № 29/229 від 14.01.2009).
Таким чином, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникло право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп» у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків.
Враховуючи зазначене, суд визнає пред’явлення даного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп», як до особи, відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у зв’язку з цим, вимоги позивача про стягнення з Відповідача-1 суми відшкодування підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 8 635 грн. 04 коп.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги до Відповідача-1 задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан Транс-Груп»(03134, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 30; ідентифікаційний код 30221264), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 8 635 (вісім тисяч шістсот тридцять п’ять) грн. 04 коп. –сума страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог до Відповідача-2 –відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.М. Івченко
Дата підписання рішення: 21.02.2011