ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.02.11 р. Справа № 10/7пн
за позовом: Прокурора Микитівського району м.Горлівки в інтересах держави в особі Гольмівської селищної ради, смт.Гольмівський, ЄДРПОУ 04342810
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, код НОМЕР_1
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
в засіданні суду брали участь:
прокурор: Смагіна Г.В. - по дов.
Згідно із ст.77 ГПК України
в засіданні суду оголошувалась перева
з 02.02.2011р. до 22.02.2011р.
СУТЬ СПРАВИ:
Прокурор Микитівського району м.Горлівки в інтересах держави в особі Гольмівської селищної ради, смт.Гольмівський звернувся до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяви від 22.02.2011р.) до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка про зобов’язання звільнити самовільно зайняту під розміщення частини будівлі магазину земельну ділянку загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу будівель.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 спірної земельної ділянки без відповідних правоустановчих документів, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Позивач надав пояснення №18 від 14.01.2011р., відповідно до яких позов прокурора підтримав у повному обсязі.
Відповідач у відзиві б/н від 02.02.2011р. позовні вимоги визнав повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.15 Земельного кодексу України, ч.1 ст.5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно із ч.1, ч.4 ст.9 вказаного Закону України державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, зокрема, шляхом проведення перевірок.
За змістом ст.10 зазначеного нормативно-правового акту державні інспектори у сфері державного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель наділені правом, в тому числі, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.
Як встановлено судом, 10.03.2010р. головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у м.Горлівка Донецької області було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що відповідач самовільно займає та використовує під розміщення частини будівлі магазину земельну ділянку загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
За приписами ст.10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
10.03.2010р. головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у м.Горлівка Донецької області засобами поштового зв’язку було направлено відповідачу припис №000312 від 10.03.2010р. на усунення порушень вимог земельного законодавства, про виконання якого порушника зобов’язано повідомити до 10.04.2010р.
Про зазначене адміністративне правопорушення головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у м.Горлівка Донецької області було складено протокол №000152 від 10.03.2010р. та 15.03.2010р. прийнято постанову №5 про накладення адміністративного стягнення.
02.06.2010р. уповноваженою особою контролюючого органу було проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства, результати якої оформлені актом від 02.06.2010р.
Перевіркою встановлено, що відповідачем вимоги припису №000312 від 10.03.2010р. не виконано.
Таким чином, за висновками суду, станом на час проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 02.06.2010р., відповідач вимоги припису №000312 від 10.03.2010р. не виконав, встановлені порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України не усунув.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог припису №000312 від 10.03.2010р. на теперішній час.
Господарський суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 1 ст.3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.124 вказаного нормативно-правового акту передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом с.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.
Крім того, відповідно до вимог вказаної статті право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, довідка №20 від 14.01.2011р. Гольмівської селищної ради орендні відносин між позивачем та відповідачем стосовно спірної земельної ділянки відсутні.
Одночасно, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів набуття Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 права власності на зайняту під розміщення частини будівлі магазину земельну ділянку загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Відповідно до приписів ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, враховуючи приписи ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, приймаючи до уваги матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що зайнята під розміщення частини будівлі магазину земельна ділянка загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 зайнята та використовується відповідачем самовільно.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Як вказувалося вище, відповідач у відзиві б/н від 02.02.2011р. позовні вимоги визнав повністю.
Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов’язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, позовні вимоги про зобов’язання звільнити самовільно зайняту під розміщення частини будівлі магазину земельну ділянку загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу будівель, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.
Приймаючи до уваги, що звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан потребує вчинення відповідачем певних дій, зокрема, стосовно демонтажу будівлі магазину, вивезення будівельних матеріалів та іншого наявного у приміщенні майна, що є ускладненим у зимову пору року, суд вважає за можливим встановити відповідачу строк для вчинення вказаний дій у три місяці.
Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Прокурора Микитівського району м.Горлівки в інтересах держави в особі Гольмівської селищної ради, смт.Гольмівський до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка про зобов’язання звільнити самовільно зайняту під розміщення частини будівлі магазину земельну ділянку загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу будівель, задовольнити повністю.
Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (84691, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) протягом трьох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили звільнити самовільно зайняту під розміщення частини будівлі магазину земельну ділянку загальною площею 0,0006 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу будівель.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84691, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84691, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 22.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Любченко М.О.
Повне рішення складено 22.02.2011р.