ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2011 р.
Справа № 3/5004/142/11
за позовом Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"
до відповідача: Приватне акціонерне товариство "Горохівхліб"
про стягнення 69 537 грн. 47 коп. заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних
Суддя: Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Гаврилюк Д.Ю., юрисконсульт, довіреність від 16.12.2010 року
від відповідача: не з'явилися
Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Горохівхліб» 69 537,47 грн., в тому числі 66 909,95 грн. заборгованості по оплаті поставленого природного газу на виконання умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу №4 від 01.11.2010р. в листопаді-грудні місяцях 2010 року природного газу, 1870,93 грн. грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті наданих послуг (за період з 06.12.2010р. по 27.01.2011р.), 394,48 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 06.12.2010р. по 31.12.2010р., а також 362,11 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 06.12.2010р. по 27.01.2011р., нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України,
Ухвалою господарського суду від 28.01.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 09.02.2011 року розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача.
В судовому засіданні представники позивача пред’явлений до відповідача позов підтримали та просять суд задовольнити останній в повному об’ємі.
Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду вдруге не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред’явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, компетентного представника в судове засідання ПАТ «Горохівхліб» не направив, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала направлялась за адресою товариству: м.Горохів, вул.. Івана Франка, 12, рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 31.12.2011 р., про що свідчить поштове повідомлення від 01.12.2010р.за №4301029743490 –а.с. 19).
З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред’явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника ПАТ «Горохівхліб» не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
01 листопада 2010 року та 01 грудня 2010 року між структурним підрозділом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» - Горохівським управлінням по газифікації та газопостачанню, м. Горохів та приватним акціонерним товариством «Горохівхліб», м. Горохів були укладені договори на постачання природного газу №4 у відповідності до умов яких позивачем було взято на себе зобов’язання щодо поставки відповідачу природного газу на обумовлених між сторонами умовах (а.с. 10-13).
На виконання умов зазначених договорів Горохівською філією протягом листопада-грудня місяців 2010 року було поставлено приватному акціонерному товариству «Горохівхліб», а останнім прийнято природного газу на загальну суму 67 184,12 грн.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником останнього в судовому засіданні 09.02.2011р. оригіналами актів прийому-передачі природного газу (а.с. 14-15). Останні підписані представниками обох сторін та скріплені печатками.
Згідно п.п. 6.1, 6.3 договорів на постачання природного газу відповідач зобов’язувався проводити остаточну оплату за поставлений газ грошовими коштами шляхом перерахування останніх на рахунок позивача на підставі акту до п’ятого числа місяця, наступного за місяцем поставки.
Проте, приватним акціонерним товариством «Горохівхліб» взяті на себе згідно договорів від 01.11.2010 р., 01.12.2010 р. зобов’язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті поставленого останнім природного газу не виконало. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді склала 66 909,95 грн. Визначена сума боргу включає в себе загальну вартість поставленого природного газу у листопаді-грудні місяцях 2010 р. 67 184,12 грн. за мінусом авансового платежу в розмірі 274,17 грн.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Укладені структурним підрозділом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» - Горохівським управлінням по газифікації та газопостачанню, м. Горохів та приватним акціонерним товариством «Горохівхліб», м. Горохів договори на постачання природного газу від 01.11.2010 р. та від 01.12.2010 р. за своєю природою є договорами поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладені між останніми договори на постачання природного газу предметом судових розглядів не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірваний не був.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.
У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, поставку позивачем на виконання їх умов відповідачу природного газу, отримання його приватним акціонерним товариством «Горохівхліб» та не проведення при цьому належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості 66 909,95 грн.
Сума заборгованості 66 909,95 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актом звіряння розрахунків станом на 11.01.2011 р. (а.с. 17). Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне перерахування коштів за поставлений природний газ, як це передбачено умовами договорів на постачання природного газу від 01.11.2010 р. та від 01.12.2010 р. (п.п. 6.1, 6.3 договорів).
Крім того, відповідачу у відповідності до п. 7.2 договорів на постачання природного газу, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків склала 1 870,93 грн. (за період прострочки платежів з 06.12.2010р. по 27.01.2011р.)
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
У відповідності із п.1 ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В даному випадку договорами на постачання природного газу від 01.11.2010 р. та від 01.12.2010 р. (п.7.2.) передбачено, що в разі невиконання покупцем умов п. 6.2 договорів, постачальник має право вимагати від останнього сплати на його користь (крім суми заборгованості) пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладене, до стягнення підлягає 1 870,93 грн. за період з 06.12.2010р. по 27.01.2011р.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 394,48 грн. суми інфляційних за період з 06.12.2010р. по 31.12.2011р., а також 362,11 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 06.12.2010р. по 27.01.2011р.
Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.
Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок приватним акціонерним товариством «Горохівхліб».
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193, 202, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 509, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Горохівхліб» (45700, м. Горохів, вул.. І. Франка, 12, код ЄДРПОУ 00377294, р/р 26002060690775, ПриватБанк, МФО 303440) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (43000, м. Луцьк, вул.. І. Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459, р/р 26009000010001 в Філії ВАТ КБ «Надра», МФО 303525) 66 909,95 грн. заборгованості, 394,48 грн. суми інфляційних нарахувань, 362,11 грн. трьох процентів річних, 1870,93 грн. пені, всього 69537,47 грн., а також 695,37 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя В. О. Кравчук
Повний текст рішення
складено та підписано
22.02.11