РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2006 р. | Справа № 1/164-3159 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Левандовського Ю.Я.
Розглянув справу
За позовом: Приватного підприємства Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль, вул.Шашкевича,3
до відповідача: Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, м.Тернопіль, вул.Бродівська,17
За участю представників сторін:
позивача: Юзьков В.В. –генеральний директор
відповідача:
Суть справи: Приватне підприємство Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль звернулось до господарського суду з позовом до Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, м.Тернопіль про визнання права власності та його реєстрацію на будівлю гідроелектростанції з надвірними спорудами по вул.Незалежності №14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області, а саме гідроелектростанцію(літ.А), відмостка(І), шлюзи(ІІ), дамбу із дорогою з твердим покриттям(ІІІ), огорожу(ІV).
Відповідач у відзиві на позов повідомляє, що у реєстрації права власності на майно, яке є предметом позову, позивачу було відмовлено в зв’язку з тим, що документи подані позивачем у БТІ для реєстрації права власності на об’єкти придбані позивачем згідно договору куплі-продажу у АТ „Тернопільська меблева фабрика” не відповідали вимогам установленим „Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”. В договорі куплі-продажу не вказана точна адреса об’єкту нерухомого майна та не проведена первинна реєстрація права власності.
Просить суд розглядати справу без присутності представника БТІ.
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено належні йому права і обов’язки, передбачені ст. 22, 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:
Згідно договору куплі-продажу від 05.09.1996 року, продавець АТ „Тернопільська меблева фабрика” продав покупцю Науково-дослідному виробничо-комерційному Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль гідроелектростанцію(об’єкт продажу) зі всіма комунікаціями, спорудами та з територією(земельною ділянкою) площею 0.48 га, закріплену за АТ „Тернопільська меблева фабрика” на основі Державного акту форма 1-ТР №0531, серія ТР №00049, виданого Івачеводолішнівською сільською Радою народних депутатів відповідно до рішення від 30.09.1994р., про що свідчить акт прийому-передачі основних засобів від 11.09.1996 року.
04 липня 2006 року на замовлення позивача Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації виготовлено інвентарну справу на будівлю гідроелектростанції з надвірними спорудами по вул.Незалежності,14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району, а саме: гідроелектростанцію(літ.А), відмостка(І), шлюзи(ІІ), дамбу із дорогою з твердим покриттям(ІІІ), огорожу(ІV), але в реєстрації права власності на дані об’єкти листом від 05 липня 2006 року №401 відмовлено.
Відмова бюро технічної інвентаризації мотивована тим, що подані документи не відповідають не відповідають вимогам установленим „Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, зокрема в договорі куплі-продажу №05/09-96 від 05 вересня 1996 року не вказана точна адреса об’єкту нерухомого майна та не проведена первинна реєстрація права власності, а також п.2.1 Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України з житлово-комунального господарства №56 від 13.12.1995р., згідно якого правовстановлювальний документ представлений в БТІ, повинен бути повним і належним чином оформлений –в ньому повинні бути вказані основні реквізити: місто, село, селище, найменування об’єкта, його частка, номер по вулиці, площі, провулку. Якщо відсутній хоч один з цих реквізитів, такий правовстановлювальний документ не може бути прийнятий до реєстрації.
Відповідно до ст.224 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення договору куплі-продажу від 05 вересня 1996 року, за договором куплі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ст.128 ЦК УРСР).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом ( ст.328 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи між позивачем та АТ „Тернопільська меблева фабрика” було укладено договір куплі-продажу гідроелектростанції, яка за актом прийому передачі була передана у власність позивача. За придбаний об’єкт нерухомості Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль провів повний розрахунок в сумі 4 980 грн., передбачений договором куплі-продажу.
Отже, з моменту передачі будівлі гідроелектростанції з надвірними спорудами, оформленої актом прийому передачі від 11 вересня 1996 року Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль став її законним власником.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001 року „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом”, вирішуючи спори, пов’язані з визнанням права власності чи усуненні перешкод у користуванні майном, арбітражні суду повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Перелік таких документів зазначено у додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.
Згідно додатку №1 до правовстановлювальних документів відносяться, зокрема, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності.
Таким чином договір куплі-продажу №05/09-96 від 05 вересня 1996 року є правовстановлювальним документом, який підтверджує право власності на будівлю гідроелектростанції з надвірними спорудами по вул.Незалежності,14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району.
Оскільки Державний акт на право постійного користування землею видано Науково-дослідному виробничо-комерційному Холдінг-центру „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль для обслуговування гідроелектростанції, що знаходиться на території Івачеводолішнівської сільської ради, то заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, щодо не зазначення адреси об’єкта нерухомого майна у договорі куплі-продажу, спростовуються матеріалами справи та не можуть служити підставою для заперечення права власності позивача на спірні об’єкти нерухомого майна.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема рішення Івачеводолішнівської сільської ради народних депутатів №10 від 20 вересня 1994 року Тернопільська меблева фабрика купила гідроелектростанцію в с.Івачів Горішній з усіма будівлями та спорудами за актом куплі-продажу від 29 вересня 1994 року в БМУ ”Машбуд”.
На час купівлі гідроелектростанції АТ Тернопільська меблева фабрика діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української УРСР, яка передбачала реєстрацію в БТІ будинки і домоволодіння тільки в межах міст і селищ міського типу УРСР.
Будівля гідроелектростанції знаходиться на території населеного пункту, який не відносився до категорії міст і селищ міського типу, а тому реєстрації в БТІ не підлягала.
Не передбачали здійснення обов’язкової первинної реєстрації права власності на нерухоме майно власниками, що набули майно у власність і Привила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходять у власності юридичних та фізичних осіб, які діяли на час укладення договору куплі-продажу від 05 вересня 1996 року між АТ „Тернопільська меблева фабрика” та Науково-дослідним виробничо-комерційним Холдінг-центром „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль.
Від так АТ „Тернопільська меблева фабрика” не повинна була проводити первинну реєстрацію права власності на будівлю гідроелектростанції з надвірними спорудами.
Статтею 49 Закону України “ Про власність “ визначено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, господарським судом, третейським судом.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Таким чином, представлені позивачем документи (копія договору куплі-продажу від 05 вересня 1996 року; копія акту приймання передачі від 11.09.1996р.; ) свідчать, що Приватне підприємство Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль правомірно володіє спірним нерухомим майном, що знаходиться по вул.Незалежності №14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області, як належний власник і інше судом не встановлено.
Згідно з п. 1.3. Тимчасового положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі правовстановлювальних документів.
Відповідно до Додатку №1 до п.10. Тимчасового положення до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна відноситься рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна.
З огляду на наведене, оскільки, судом доведено право власності на об’єкти нерухомого майна що розташовані по по вул.Незалежності №14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області та на, які не здійснено реєстрацію права власності за Приватним підприємством Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль, то даний факт є підставою для реєстрації права власності Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, м.Тернопіль на дане майно за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись Цивільним кодексом України; Законом України „Про власність”, ст. 33, 43, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності, на будівлю гідроелектростанції з надвірними спорудами по вул.Незалежності №14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області, а саме гідроелектростанцію(літ.А), відмостка(І), шлюзи(ІІ), дамбу із дорогою з твердим покриттям(ІІІ), огорожу(ІV) за Приватним підприємством Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль
3. Зобов’язати Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації, м.Тернопіль здійснити реєстрацію права власності, на гідроелектростанцію(літ.А), відмостка(І), шлюзи(ІІ), дамбу із дорогою з твердим покриттям(ІІІ), огорожу(ІV), що розташовані по вул.Незалежності №14-А в с.Івачів Горішній Тернопільського району Тернопільської області за Приватним підприємством Науково-дослідний виробничо-комерційний Холдінг-центр „Інтер-Корс” Української академії архітектури, м.Тернопіль.
Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).
Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 11 вересня 2006 року, через місцевий господарський суд.
Суддя Ю.Я. Левандовський