Справа №2-82/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                УКРАЇНИ

      11.01.2011 р. Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого  судді Лантратовой А.І.    

при секретарі Савіній С.О.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог  ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

     Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог  ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що  наказом №266-П від 09.04.2009 р. він був призначений на посаду першого заступника директора з питань взаємодії з правоохоронними органами та питань внутрішньої безпеки. 09.12.2009 р. йому була надана відпустка  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 16.06.2010 р. його представником від відповідача була одержана копія трудової книжки, в якій був зроблений запис про його звільнення з 07.04.2010 р. на підставі наказу №258-П від 07.04.2010 р. за одноразове грубе порушення трудових обов’язків за п.1 ст.41 КЗпП України. Вважає, звільнення необґрунтованим і незаконним оскільки в період звільнення він перебував у відпустці по догляду за дитиною – сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним трирічного віку, тобто до 01.03.2012 р. Крім того, йому не відоме за яке грубе порушення було здійснене звільнення, із наказом про звільнення він не ознайомлений, трудову книжку йому не повертали. Про  звільнення до 16.06.2010 р. йому нічого не було відоме.

     В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Пояснила, що з наданих відповідачем документів убачається, що грубим одноразовим порушенням, за яке був звільнений ОСОБА_1 являється його звернення у правоохоронні органи із заявою про скоєння злочину. На підставі заяви ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа і в теперішній час йде слідство. Вважає, що звернення ОСОБА_1 до правоохоронних органів неможливо вважати порушенням трудового законодавства, оскільки  воно було обґрунтованим і спрямованим на захист інтересів підприємства, тобто відповідача. Крім цього, спливли строки для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, звільнення ОСОБА_1 відбулось у період відпустки. Також пояснила, що заяву про вихід на  роботу з відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 не писав. Допомогу, у зв’язку із перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не отримує, оскільки не займався її оформленням.

     Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині поновлення  ОСОБА_1 на роботі. Не погодився із вимогами в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки відповідно наказу державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» №553-П від 09.12.2009 р. ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  законодавством не передбачено нарахування та виплата таким працівникам заробітної плати. ЗУ «Про відпустки» передбачено, що працівникам, які мають право на соціальні відпустки, відплачується державна допомога на умовах, передбачених ЗУ «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України. Допомога надається особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною органами праці та соціального захисту населення. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не відноситься до фонду оплати праці.

    Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений  судовою повісткою.

    Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню.

     Так судом встановлено, що наказом державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» №266-П від 09.04.2009 р.  ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 09.04.2009 р. на посаду першого заступника директора з питань взаємодії з правоохоронними органами та питань внутрішньої безпеки. (а.с.4)

   З записів у трудовій книжці ОСОБА_1 убачається, що 13.05.2009 р. ОСОБА_1 був призначений виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»; з 03.06.2009 р. призначений виконуючим обов’язки начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»; 22.06.2009 р. призначений на посаду Першого заступника начальника з тимчасовим виконанням обов’язків начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»; 21.10.2009 р. призначений Першим заступником начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» (а.с.6-10).

       Згідно наказу державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»  № 553-П від 09.12.2009 р. ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною з 10.12.2009 р. до досягнення дитиною трирічного віку.

       Відповідно свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 його батьками зазначені ОСОБА_1 і ОСОБА_6 (а.с.5).

       Наказом №258-П від 07.04.2010 р., за підписом в.о. начальника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 був звільнений з роботи 07.04.2010 р. за одноразове грубе порушення трудових обов’язків, за п.1 ст.41 КЗпП України. Підставою звільнення є доповідна записка в.о. заступника начальника ДП «СМАП» Фісенка В.В.  від 07.04.2010 р. №2379 (а.с.20).

        Зміст доповідної записки Фісенка В.В. свідчить, що ОСОБА_1 у травні 2009 р. звернувся до правоохоронних органів із заявою про привласнення основної печатки підприємства, на підставі якої було порушено кримінальну справу. 28.05.2009 р. при проведенні слідчих дій  було встановлено, що печатка була на підприємстві та використовувалася виключно у процесі роботи уповноваженими на то особами. 29.05.2009 р. правоохоронними органами було вилучено печатку з сейфа підприємства, але факт приховування, використання, печатки не за призначенням не уповноваженими особами не встановлено.    

       В силу ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органа  в період його тимчасової  непрацездатності, а також в період перебування працівника у відпустці.

       Крім того, відповідач згодний із позовом в частині відновлення на роботі.

       Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про поновлення на  роботі підлягають задоволенню.

       Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 в частині оплати заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки з пояснень сторін і матеріалів справи встановлено, що він  перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років,  заяви про вихід з відпустки не писав.

      Згідно ЗУ «Про відпустки», на період відпустки, у тому числі й відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за працівником зберігається його місце.

      Відповідно ч.3 ст.21 ЗУ «Про відпустки» працівникам, які мають право на соціальні відпустки, виплачується державна допомога на умовах, передбачених ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими нормативно-правовими актами України.

       Таким чином, ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не допускав прогулів і йому не повинна була нараховуватися заробітна плата.

       В силу ст.88 ЦПК України  зі сторін підлягають стягненню судові витрати в рівних частках.

       Керуючись ст.ст.   231,232,235,236 КЗпП України,  ст.ст.10,57-60, 88,207,209, 212-215 ЦПК України, суд,

    ВИРІШИВ:    

        Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

       Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді першого заступника начальника Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» з 07.04.2010 р.

       В іншій частині позову – відмовити.

       Стягнути з Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» та ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне-забезпечення в розмірі 120 грн. в рівних частках.

        Рішення суду підлягає негайному виконанню в  частині відновлення  на  роботі      

      Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Апеляційного суду АР Крим з подачею скарги через Євпаторійський міський суд.

       Суддя:                                                                                                                       Лантратова А.І.