УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20157/11
Справа № 22ц-20157/2011 Головуючий в суді першої
Категорія № 34 (4) інстанції – Шум Л.І.
Доповідач - Ляховська І.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Ляховської І.Є.,
суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.,
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю – представника позивача ОСОБА_2,представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі по тексту – ВАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника. На обґрунтування вимог позивач зазначила, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 1998 року з відповідача на її користь були стягнуті грошові кошти в зв’язку з втратою годувальника (сина ОСОБА_5) загальним розміром 88грн.27коп. щомісячно, починаючи з 01.11.1998р., із яких на її особисто користь, як на таку, що знаходилась на утриманні померлого, - 47грн.57коп. (53,89%), а також на її користь як опікуну неповнолітньої доньки померлого ОСОБА_6 – 40грн.70коп. (46,11%).
Розмір щомісячних виплат підлягав перерахунку на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві, проте з 01.07.1999р. відповідач не в повній мірі застосував ряд коефіцієнтів, що призвело до заниження розміру сум відшкодування шкоди.
Зокрема, з 01.07.1999р. тарифні ставки на підприємстві були підвищені в 1,265 рази, з 01.01.2000р. – в 1,226 рази, з 01.05.2000р. – в 1,217 рази, проте сума відшкодування шкоди була відкоригована на коефіцієнти 1.15, 1.1 та 1.193 відповідно.
У зв’язку із викладеним позивач просила стягнути заборгованість сум відшкодування шкоди за період з 01.04.2005р. по 01.04.2008р. в сумі 14020грн.17коп, а також, починаючи з 01.04.1998р., стягувати щомісячно на неї особисто по 434грн.95коп., а також їй як опікуну неповнолітньої онуки – по 372грн.16коп.
Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги і, з урахуванням того, що ОСОБА_6 досягла повноліття 25.09.2009р., остаточно просила відкоригувати суму відшкодування шкоди на коефіцієнти підвищення мінімальної заробітної плати за період з 01 липня 1998 року до 01 липня 2010 року та стягнути з відповідача заборгованість сум відшкодування шкоди у сумі 38027грн.39коп. на її користь, як такій, що знаходилась на утриманні померлого, за період з 15.04.2005р. до 01.07.2010р., а також як опікуну неповнолітньої ОСОБА_6 за період з 15.04.2005р. до 24.09.2009р., та стягувати на її користь як такій, яка знаходилась на утриманні померлого грошові кошти в розмірі 788грн.31коп. щомісячно, починаючи з 01.07.2010р.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі, а також з відповідача стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 380грн.27коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду про стягнення з нього на користь позивача 38027грн.39коп. у відшкодування шкоди в зв’язку з втратою годувальника та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, які мають значення для розгляду даної справи. Зокрема, на думку відповідача, суд не надав належної правової оцінки його заяві про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_4 та не дослідив, коли саме позивач дізналася про своє порушене право. Крім того, суд неправомірно здійснив перерахунок сум відшкодування шкоди за період з 01 липня 1998 року по 01 січня 2004 року, неправомірно застосувавши при цьому норми ч. 2 ст.. 1208 Цивільного кодексу, яка передбачає збільшення розміру відшкодування шкоди у зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, оскільки ці норми набули чинності лише з 01 січня 2004 року. До того ж, перерахунок розміру відшкодування шкоди в порядку ч. 2 ст. 1208 ЦК проводиться лише за заявою потерпілого на підставі рішення суду, проте суд в резолютивній частині рішення суду зазначив про стягнення сум до зміни обставин, що тягнуть перерахунок виплат.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним та обґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 18 квітня 1998 року завантажений потяг, який належав УЗДТ Виробничого об’єднання «Кривбасруда», правонаступником якого є відповідач, та яким керував машиніст тепловозу ОСОБА_7, здійснив наїзд на сина позивача - ОСОБА_5, внаслідок чого він помер.
На утриманні померлого на день його смерті перебували його мати - ОСОБА_4, яка здійснювала догляд за неповнолітньою дочкою померлого ОСОБА_6, оскільки дружина потерпілого померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто до дня його смерті, та дочка померлого- неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 1998 року з відповідача на користь позивача ОСОБА_4 були стягнуті грошові кошти в зв’язку з втратою годувальника (сина ОСОБА_5) загальним розміром 88грн.27коп. щомісячно, починаючи з 01.11.1998р., із яких на її особисто користь, як на таку, що знаходилась на утриманні померлого, - 47грн.57коп. (53,89%), а також на її користь як опікуну неповнолітньої доньки померлого ОСОБА_6 – 40грн.70коп. (46,11%).
Станом на 01 квітня 2001 року загальна сума відшкодування шкоди складала 133грн.21коп.
У зв’язку з відмовою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області прийняти особову справу ОСОБА_5 відповідач прийняв рішення продовжувати виплати відшкодування шкоди як такі, що не пов’язані з виробництвом, позивачеві, як утриманцю, безстроково, а ОСОБА_6 - до повноліття, після чого продовжував виплачувати позивачу відшкодування шкоди в сумі 133грн.21коп. щомісячно.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції здійснив перерахунок сум відшкодування шкоди в зв’язку з втратою годувальника на коефіцієнти підвищення мінімальної заробітної плати за період з 01липня 1998 року до 01 липня 2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду в цій частині, оскільки він відповідає положенням частини другої статті 1208 ЦК України, згідно якої у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню за заявою потерпілого на підставі рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного вирішення судом питання про дотримання позивачем позовної давності в цій частині є безпідставними, оскільки відповідно до абзацу другого пункту четвертого Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін щодо відшкодування шкоди в зв’язку з втратою годувальника виникли в 1998 році, але продовжують існувати і по теперішній час, тому застосування судом першої інстанції положень частини другої статті 1208 ЦК та перерахунок сум, належних до виплати позивачці, на коефіцієнти підвищення мінімальної заробітної плати є правильним.
Зазначення судом у рішенні про те, що стягнення нового розміру щомісячних виплат необхідно проводити до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок, не суперечить положенням ч. 2 ст. 1208 ЦК, оскільки відповідна заява позивача у майбутньому про перерахунок сум і є однією із обставин, які є підставою для перерахунку цих виплат.
Проте, вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача ненарахованих та невиплачених сум відшкодування шкоди за минулий період, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 38027грн.39коп., не донарахованих їй за період часу з 15 квітня 2005 року до 01 липня 2010 року.
З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки частина друга статті 1208 ЦК не передбачає можливість стягнення не донарахованих сум за минулий період, а можливо лише збільшення розміру відшкодування шкоди за заявою потерпілого на підставі рішення, тобто з моменту ухвалення судом судового рішення.
За таких обставин рішення суду в частині стягнення з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 38027грн.39коп. необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2010 року в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 38027грн.39коп. скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: І.Є.Ляховська
Судді: А.П.Барильська
В.В.Карнаух