1-10/11                              

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18.02.2011 року  Тростянецький районний суд Сумської області в складі:

          головуючого - судді Янова Л. М.,при секретарі          -      Голубнича О. В., з участю прокурора-Шаповал О.Т., захисника - ОСОБА_1                                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тростянець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_1 року  народження, уродженця с.Печини Тростянецького району Сумської області, громадянин України, росіянин, розлучений, пенсіонер, мешкає АДРЕСА_1 раніше не судимий,

у скоєні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Злочин було скоєно при слідуючих обставинах.

ОСОБА_2 протягом останніх 15-ти років мешкав спільно з родиною свого сина ОСОБА_3. В червні 2010року дружина сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 подала на розлучення, забрала дітей та пішла від чоловіка, згодом подавши позов до суду на розподіл спільно нажитого майна. ОСОБА_2 категорично був не згоден з таким рішенням, внаслідок чого між ними стали виникати сварки та скандали. Невістка забрала свого малолітнього сина ОСОБА_5 і виїхала з АДРЕСА_1

20 серпня 2010року Тростянецьким райсудом було призначено до розгляду справу по розподілу майна між подружжям ОСОБА_3 ОСОБА_4. прийшла на засідання з малолітнім ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 На засідання дитину не пустили і ОСОБА_3 передав сина  підсудному ОСОБА_2  ОСОБА_2, будучи прив`язаним до онука, зрадів можливості побути з ним та бажаючи провести з малюком якомога більше часу, поїхав з дитиною додому, не повідомивши про це невістку.

Вийшовши з засідання суду і виявивши відсутність сина, ОСОБА_4. з метою його пошуку направилася до міліції, але їй повідомив її чоловік, що його батько повіз дитину до них додому і вона поїхала до господарства ОСОБА_3 на АДРЕСА_1. В цей час ОСОБА_3 по телефону повідомив свого батька, що ОСОБА_4 їде забирати ОСОБА_5. ОСОБА_2 взяв ніж, сказав онуці закрити двері і не виходити, а сам вийшов у двір. Близько 09год.45хв. ОСОБА_4  прибула до господарства. Біля будинку її зустрів свекор ОСОБА_2, у якого з собою був ніж, який він тримав у кишені куртки. Під час з`ясування стосунків, на грунті особистих непризних відносин, які склалися на протязі тривалого часу, між ними виникла сварка. В ході сварки, ОСОБА_2 розлютившись на невістку, схопив останню за волосся та з  метою позбавлення її життя, витягнув з кишені ніж,який взяв з будинку, та почав наносити чисельні удари по різним частинам тіла, в тому числі й в ділянки, в проекції яких розташовані життєво важливі органи людини. Незважаючи на отримані чисельні

2.

ножові поранення, ОСОБА_4. намагалася вирватися та втекти. Проте, ОСОБА_2, прагнучи досягнути своєї злочинної мети, спрямованої на позбавлення життя іншої людини та розуміючи, що невістка залишається ще живою, повалив її на землю та зі значною силою наніс ще  декілька ударів ножем в область шиї потерпілої. Лише побачивши, що ОСОБА_4. перестала чинити опір, рухатись та подавати ознаки життя, ОСОБА_2, усвідомивши, що потерпіла померла внаслідок отриманих поранень, припинив наносити удари.

Згідно судово-медичного дослідження, на трупі ОСОБА_4. виявлені наступні тілесні ушкодження: 1. колото-різана рана по верхньому краю правої скулової дуги, 2. різана рана по передній поверхні підборіддя зправа, 3.різана рана по передній нижній поверхні підборіддя біля якої на відстані 0,1см вниз мається садно розміром 0,6х0,6см, 4.різана рана на скроневій ділянці зліва, 5.поверхова різана рана по передній поверхні підборіддя зліва, 6.різана дугообразна рана в ділянці яремної вирізки рукоятки грудини, 7.непроникаюча колото-різана рана по передній поверхні грудної клітини зправа, 8.непоникаюча  колото-різана рана по задній поверхні грудної клітини зправа, 9.садно в поперековій ділянці зліва, 10.садно по передній поверхні лівої гомілки, 11.різана рана по долонній поверхні основи 2,3,4 пальців правої кисті, 12.різана рана в ділянці м`язів першого пальця лівої кисті, 12.різана рана по долонній поверхні 2 пальця лівої кисті, 13.різана рана по долонній поверхні проксимальної фаланги 3 пальця лівої кисті, 14.різана рана по долонній поверхні основи середньої фаланги 3 пальця лівої кисті, 15.різана рана по долонній поверхні середньої фаланги 4 пальця лівої кисті, 16.разана рана по долонній поверхні середньої фаланги 5 пальця лівої кисті, 17.різана рана по долонній поверхні середньої фаланги 5 пальця лівої кисті, 18.садно біля зовнішнього краю правої надбровної дуги, 19.садно по тильній поверхні лівої стопи, які мають ознаки легких та у прямому причинному зв»язку з настанням смерті не знаходяться, а також чотири різані різнонаправлені сквозні рани по передній поверхні шиї і обох бокових її поверхнях, поперечно пересічений судинно-нервовий пучок шиї з двух сторін на рівні сонних артерій, повне відсічення гортані і пошкодження міжхребтового диска між 3 і 4 шийними позвонками, які мають прямий причинний зв»язок з настанням смерті і кваліфікуються як тяжкі.

Згідно висновку експерта Сумського обласного бюро СМЕ №56 від 01.10.2010року, смерть ОСОБА_4. наступила в результаті двобічного пошкодження загальних сонних артерій, що призвело до масової крововтрати і гострому малокрів»ю внутрішніх органів.

Наносячи ОСОБА_4 зі значною силою удари ножем, тобто предметом, здатним спричинити небезпечні для життя тілесні ушкодення, в шию - життєво  важливий орган людини, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння— посягання на життя іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Підсудний ОСОБА_2 допитаний в судовому засіданні, винним себе в пред»явленому обвинуваченні по ч.1 ст.115 КК України визнав частково.Пояснив, що вбив невістку не умисно, так як не пам»ятає  як скоював вбивство і його механізм. Пам»ятає тільки сварку, а потім вже як кричали «кинь ніж».

Пояснив, також, що20.08.2010року син йшов на суд і він пішов з ним, бо сподівався, що невістка прийде з онуком і він хотів його побачити. Син з невісткою пішли в судове засідання, а онука ОСОБА_5 залишили з ним. ОСОБА_5 почав  

3.     

говорити, що скучив за сестричкою і дуже хоче її побачити. Подумавши, що судове засідання буде тривалий час, він взяв таксі та поїхав додому з онуком. Вдома він нагодував дітей та почав займатися домашнім господарством. Через деякий час на місткий телефон зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що ОСОБА_4 їде забирати ОСОБА_5, а він їде за ними. Він одразу після розмови взяв з шафи сувенірний ніж і поклав його до кишені своєї куртки, яка була розстебнута Взяв він його щоб не віддати онука матері. Взявши ножа, він вийшов на вулицю. Відчинивши хвіртку, він побачив, що до їхнього господарства наближається невістка, яка приїхала першою. Коли ОСОБА_4 наблизилась до хвіртки, вона відразу почала його ображати, кричала, що хоче забрати сина. Він попросив її зайти до будинку та спокійно поговорити, але ОСОБА_4 його відштовхнула від себе, при цьому кричала та погрожувала. Син в цей час знаходився коло машини якою вона приїхала на іншому боці вулиці і розмовляв з водієм. Що було далі він вже не пам'ятає, пам'ятає вже як хтось почав кричати: "кинь ніж". Він побачив в своїй правій руці ніж і відразу викинув його. На землі біля нього лежала ОСОБА_4. Після цього, до нього підбігли працівники міліції, наділи наручники та відвезли до райвідділу. Він так і не зміг пояснити, що з ним відбувалось, в якому він був стані, але вказав, що в той день жодних ліків не приймав.

Не дивлячись на часткове визнання вини ОСОБА_2 його вина повністю підтверджується слідуючими доказами:

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6пояснила, що ОСОБА_4. є її донькою. В 1995 році донька одружилася з ОСОБА_3 Від шлюбу мають двох дітей. Проживала сім»я в АДРЕСА_1 в господарстві батька ОСОБА_3 — ОСОБА_2 який мешкав разом з ними. В грудні 2009 року донька привезла 20тис.грн. Та сказала, щоб мати про них не говорила її чоловіку, що чоловік почав її ревнувати, став ображати, погрожувати. В березні 2010року донька купила квартиру в Харкіській області і оформила на матір. В червні 2010року донька сказала, що подала позов до суду про розлучення, потім подала позов про розподіл майна подружжя. У них почалися сварки через місце проживання дітей. 20.08.2010року доньці потрібно було йти на суд по справі про розподіл майна. Того ж дня близько 09.55год. їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що його батько перерізав ОСОБА_4 глотку.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 показав, що він одружився з ОСОБА_4 в 1995 році та від шлюбу мають двох дітей. 30.06.2010року дружина повідомила його, що подала на розлучення, забрала дітей і пішла від нього. Потім вона подала позов про поділ майна подружжя. Його батько, коли дізнався про даний позов, дуже обурився, в нього і так були погані стосунки з невісткою на грунті побуту. 20.08.2010року, коли вони пішли слухати справу у суді по розподілу майна, дружину з сином не пустили до  зали суду і він відвів сина до діда та сказав, щоб той їхав з ним додому , а ОСОБА_4 про це не повідомив.  Коли вийшли з залу суду то дружина помітила, що немає сина і поїхала на машині до них додому на АДРЕСА_1, щоб забрати ОСОБА_5. Він зателефонував батькові  та сказав, що їде ОСОБА_4 і щоб він не впускав її. Приблизно о 09.45 год. Він також під»їхав до господарства, бачив, що ОСОБА_4 йде до хвіртки будинку. Він сказав батькові, щоб той зачинив хвіртку, але батько його не послухався. ОСОБА_4 почала сваритися зі свекром. Його батько запитав у ОСОБА_4, що вона збирається ділити будинок на АДРЕСА_1 а та відповіла, що пусте його по світу і її знайомі відріжуть йому язик.           

4.

Після почутого, батько схопив ОСОБА_4 за волосся і почав тягнути її в двір. Чоловік, на машині якого ОСОБА_4 приїхала, сів в автомобіль та поїхав геть, а він побіг до батька, щоб їх розмирити, але батько крикнув йому, щоб він не підходив, бо заріже і його. Він злякався і зупинився. Батько тягнув ОСОБА_4 за машину, декілька разів вдарив її ножем. Коли вони зникли за машиною, він не бачив, що там відбувалося, тільки чув крики ОСОБА_4. Потім вони вийшли із-за машини, ОСОБА_4 впала, а батько сів на неї  і перерізав їй горло. Потім сів біля неї і заплакав. Через кілька хвилин приїхали працівники міліції.

Дані в судовому засіданні свідком покази дещо різняться з показами даними в ході досудового слідства, які оголошувались при його допиті ( п.1, а.с. 190-196) в яких він вказував, що бачив як батько наносив удари в груди та шию, а також, що коли він сів на ОСОБА_4, то правою рукою перерізав їй горло.  На питання прокурора   щодо різниці в показах свідок вказав, що підтримує покази, дані на досудовому слідстві,  а таму суд вважає, що ці обставини необхідно класти в основу обвинувачення.

Допитаний  в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що 20.08.10 він привіз ОСОБА_4 з сином в Тростянецький районний суд. Вона пішла в середину, а він від’їхав трошки далі і став її чекати. Через деякий час ОСОБА_4 вийшла з приміщення суду вся в сльозах і сказала, що її сина забрав дідусь. Вона зателефонувала адвокату і та порадила звернутись до міліції. Вони поїхали до райвідділу, ОСОБА_4 зайшла в середину, а свідок чекав у машині. Через декілька хвилин вона вийшла з відти стурбована і сказала, що в неї не прийняли заяви, так як в міліції йдуть якісь навчання і нікого немає. В цей час до них під’їхав ОСОБА_3 і сказав ОСОБА_4, що ОСОБА_5 у нього вдома і вона може поїхати зараз разом з ним і забрати сина. ОСОБА_7 раніше бував біля господарства ОСОБА_3, але дорогу знав погано, тому ОСОБА_3 поїхав попереду, а вони за ним. Під’їхавши до двору ОСОБА_4 попросила ОСОБА_3 вивести сина, останній відмовився сказавши їй щоб вона пішла і забрала його сама. ОСОБА_4 спочатку не хотіла, але потім все таки зайшла до двору. В цей час ОСОБА_3 знаходився коло свідка, вони розмовляли. Потім ОСОБА_7 почув крики ОСОБА_4 і якогось чоловіка в дворі. Він намагався втрутитись, зайти до двору, але хвіртку собою перегородив ОСОБА_3, який сказав йому щоб той не втручався в їхні сімейні сварки. Коли ОСОБА_7 зрозумів, що мирним шляхом забрати дитину не вдасться, він вирішив звернутись за допомогою до друга ОСОБА_8, який мешкає в м. Тростянець. Він сів в машину і поїхав в бік центру міста. З автомобіля зателефонував ОСОБА_8 і попрохав втрутитись в дану ситуацію. ОСОБА_8 сказав, що зараз з’їздить до ОСОБА_3 Приблизно через хвилин 10 ОСОБА_8 зателефонував свідкові і повідомив, що ОСОБА_4 мертва, її вбив батько ОСОБА_3, біля господарства ОСОБА_3 усе огороджено і там вже працює міліція, тіло ОСОБА_4 лежить на дорозі поруч з будинком.          

Допитана в присутності педагога неповнолітня донька загиблої ОСОБА_9вказала, що їй було відомо, що батьки розлучаються. Мама її з братиком забрала з будинку батька і деякий час вона проживала у бабусі вАДРЕСА_2 а потім її звідти забрав тато і вона стало проживати з ним. У мами з дідусем ніколи конфліктів не було. Братик ОСОБА_5 жив з мамою. В той день, дати вона не пам’ятає, але це були канікули вона була вдома. Тато з дідусем поїхали в суд. Десь через годину дідусь повернувся з братиком.  Він був радісний, бо привіз братика. Більше жодних змін у поведінці дідуся вона не помітила. Пробувши в будинку близько 5 хвилин дідусь сказав їй, що він десь піде і скоро повернеться і попросив

5

зачинити двері з середини. Вона сіла з ОСОБА_5 у своїй кімнаті, вони грали на комп’ютері. Вікно в цей час було відчинене. Десь через хвилин 30 вона почула страшний крик, який лунав з вулиці, і зрозуміла, що це кричить її мама. Від цих криків дівчинка дуже сильно злякалась і швидко пішла в іншу кімнату де натиснула кнопку охорони. Потім, ще десь через хвилин 30 в хату подзвонив тато, вона відчинила двері і помітила в дворі міліцію. Батько сказав їй щоб вона зачинилась в будинку, а що трапилось він їй пояснить пізніше. Наступного дня батько сказав, що дідусь вбив її маму.

Свідок ОСОБА_10 який працює оперуповноваженим СКР Тростянецького РВ ГУМВС України в Сумській області, пояснив, що 20.08.10  приблизно о 10 годині до райвідділу надійшло повідомлення, що по АДРЕСА_1 відбулось вбивство. Було здійснено терміновий виїзд на місце пригоди. Працівники міліції заїхали з двох сторін вулиці. Коли він біг до місця то побачив жінку, яка лежала на землі і коло неї, спиною до нього сидів чоловік. Що він робив в цей момент Слабоспицький не бачив. Коли підбігли ближче, то чоловік відійшов від жінки, присів на корточки та викинув ніж. Потім відійшов ще далі і ліг на землю. До нього застосували наручники. Чоловік був весь у крові, його стан був якийсь неадекватний, він плакав, говорив «Що ти наробила», але опір не чинив. При цьому чоловік говорив «прости мене мама, я скоро буду з Вами». На вулиці було дуже багато людей. Все знімалось на відеокамеру. Після затримання ОСОБА_2 відвезли до райвідділу.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює на посаді міліціонера охорони об’єктів відділу державної служби охорони при УМВС України в Сумській області. 20.08.10 на його мобільний телефон надійшло повідомлення про спрацювання тривожної кнопки в господарстві ОСОБА_3 Десь через 5 хвилин він таОСОБА_12. виїхали на місце. Там вже були працівники міліції, швидка допомога та багато людей – глядачів.  Він побачив на дорозі лежало тіло жінки, в стороні від неї лежав ніж. Коло двору на землі лежав ОСОБА_2 на якого одягали наручники. ОСОБА_3 сказав, що тривожна кнопка знаходиться в кімнаті будинку і її натиснула його дочка. Ми пройшли до будинку, двері відчинила дівчинка, яка була дуже злякана і вказала, що сама натиснула цю кнопку. Після цього на нашому автомобілі служби охорони з працівниками міліції ми відвезли ОСОБА_2 до райвідділу. По дорозі він вів себе неадекватно, був збуджений, плакав,говорив, що вона його довела.

Свідок по справі ОСОБА_12 який  працює на посаді міліціонера-водія служби охорони дав покази аналогічні показам ОСОБА_11

Свідок гр. ОСОБА_13 показала, що 20.08.10 між 10 та11 годинами вони вийшла з двору, який знаходиться по сусідству з садибою ОСОБА_3 на відстані близько 200 м, переходячи дорогу вона помітила ОСОБА_2, який піднімав якусь жінку. Вона подумала, що комусь стало погано. Жінка була боса. Потім з двору ОСОБА_3 на вулицю вибіг ОСОБА_3, в нього коло вуха був телефон, він з кимось розмовляв. Вона спитала може треба викликати швидку, на що ОСОБА_3 сказав їй щоб вона викликала міліцію бо його батько вбив ОСОБА_4 ( його дружину) Вона порадила ОСОБА_3 піти до неї у двір доки не приїде міліція. Після цього, вона одразу викликала міліцію. Перед цим раніше, хвилин за 10-15, вона виходила на вулицю, але нікого коло двору ОСОБА_3 не бачила, ніяких машин там не було. Весь цей час жодних криків чи шуму вона на вулиці не чула.          

6.

Свідок ОСОБА_14 вказав, що 20.08.10 близько 10 години він під’їхав до двору своїх батьків,які живуть поруч з ОСОБА_2 Побачив навпроти їх двору тіло жінки, більше там нікого не було. Коли став доходити до неї, то десь за 10 м звідкись вийшов ОСОБА_2. ОСОБА_3 в цей час знаходився у кінці вулиці, розмовляв з кимось по телефону. У ОСОБА_2 в руках нічого він не бачив. Останній вказав свідкові щоб той не підходив, а йшов геть. Свідок подумав, що комусь стало зле, бо ОСОБА_3 займався лікуванням. Жінка була боса, крові він не бачив. Свідок вказав, що він пішов до будинку батьків, а потім почув, що приїхала міліція та швидка. Вийшовши на вулицю він побачив ту саму жінку, яка лежала навпроти будинку АДРЕСА_1, її речі були всі в крові.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_15 які оголошені та проаналізовані  в судовому засіданні у зв’язку з тим, що вона похилого віку, хворіє і не може з»явитись   до суду, 20.08.10 близько 10години коли почувши розмови за двором вона вийшла з хвіртки і на відстані 2 м від себе біля господарства ОСОБА_3 побачила що хтось лежить. Через те, що в неї поганий зір, вона не розгледіла хто то був. Біла того хто лежав знаходився ОСОБА_2, він був нахилений, що робив не зрозуміла. Побачивши її ОСОБА_2 схопив камінь і жбурнув його в собаку, яка пробігала поруч. Потім він почав кричати на неї «Уйди старая», повторюючи декілька разів. Після цього він підвівся та направився в її бік. Вона стала заходити в свій двір. У руці ОСОБА_2 вона бачила ніж. Злякавшись вона зайшла у двір та зачинилась в будинку, де знаходилась доки її не покликали працівники міліції.

Вина  підсудного підтверджується також матеріалами справи:

-рапортом оперативного чергового Тростянецького РВ ГУМВС про те, що 20.08.2010 року о 09.55 год. від гр.ОСОБА_13 надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_1 скоєно вбивство. ( Т. 1 а.с.8),

-рапортом о/у СКР Тростянецького РВ ГУМВС про те, що 20.08.2010року близько 10 години він в складі СОГ виїжджав на місце пригоди за фактом вбивства на АДРЕСА_1 де безпосередньо після скоєння  злочину, був затриманий гр.ОСОБА_2( Т. 1 а.с.9),

-рапортом міліціонера ОО Охтирського МВДСО УДСО при УМВС про те, що 20.08.2010 року о 10.07 год. по телефону отримали повідомлення від чергової ПЦС про спрацювання ТС будинку ОСОБА_2 ( Т. 1 а.с.10),

-відеозаписом затримання ОСОБА_2 від 20.08.2010 біля домогосподарства по АДРЕСА_1 безпосередньо після вчинення ним  злочину (т.1 а.с.11-13),

-протоколом огляду місця події від 20.08.2010року, в ході якого було оглянуто ділянку вулиці поблизу домогосподарства по АДРЕСА_1 , під час якого на проїжджій частині вулиці поблизу даного господарства виявлено труп ОСОБА_4. До протоколу складена схема, фототаблиця та долучено відеозапис слідчої дії на диску (т.1 а.с.15-43),

-протоколом огляду трупа ОСОБА_4. від 20.08.2010року, в ході якого було вилучено одяг, що був на трупі. До протоколу складена фототаблиця ( т.1 а.с.47-67),

- відеозаписом     затримання     ОСОБА_2     від     20.08.2010     біля домогосподарства АДРЕСА_1 безпосередньо після вчинення ним злочину, який переглянуто в судовому засіданні і де чітко видно поведінку підсудного, який розумів, що вчинив вбивство бо звертався до ОСОБА_4 зі словами «Що ти накоїла» .

7.

-висновком судово-медичної експертизи №56 від 01.10.2010 року, згідно якого смерть ОСОБА_4. настала в результаті двобічного пошкодження загальних сонних артерій, що призвело до масивної крововтрати і гострому малокрів»ю внутрішніх органів . На трупі ОСОБА_4.  виявлені: 3 колото-різані рани, 16 різаних ран та 5 саден, 4 різані різнонаправлені ковзні рани по передній поверхні шиї і обох бокових її поверхнях, поперечно пересічений судинно-нервовий пучок шиї з двох сторін на рівні сонних артерій, повне відсічення гортані та пошкодження міжхребцевого диска між 3-4 шийними позвонками мають прямий причинний зв»язок з настанням смерті і кваліфікуються як тяжкі. (т.2 а.с.13-17),

-висновком медико-криміналістичного відділення  №375 від 16.09.2010року, згідно якого на  лоскутах шкіри з правої скулової дуги, з грудної клітини і зі спини зправа від трупу ОСОБА_4. виявлено по одній колото-різаній рані. На лоскуті шкіри з шиї  (не менше 4 ран), з передньої поверхні підборіддя, з лівої скроневої ділянки і з грудної клітини виявлені різані рани. Пошкодження спричинені, вірогідно, одним  плоским клинком, типу клинка ножа, що має ширину слідоутворюючої частини приблизно від 1,1 см до 2,2см на глибині занурювання клинка. Клинок має одне гостре лезо і П-образний в січені обух з добре вираженими ребрами ( т.2 а.с.22-27),

-додатковим  висновком медико-криміналістичного відділення №377 від 17.09.2010року, згідно якого знаряддям спричинення пошкоджень міг бути клинок ножа, вилучений 20.08.2010 року біля  домогосподарства по АДРЕСА_1 ( т.2 а.с.32-41),

-висновком експерта цитолога №202 від 29.09.2010 року, згідно якого на ножі, вилученому при ОМП виявлена кров без домішків поту, епітеліальні клітини і мікрофрагменти епітеліальної і з»єднувальної тканини людини, що належить особі  жіночої генетичної статі. Морфологічні і цитохімічні особливості частини виявлених епітеліальних клітин на клинці ножа вказують на їх походження за рахунок однослойного багаторядного епітелію, характерного для нижніх дихальних шляхів людини. Походження слідів крові та елементів епітеліальної і з»єднувальної тканин, виявлених на ножі, можливе за рахунок травматизації тілі ( в тому числі і нижніх дихальних шляхів) жінки з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В ізосерологічної системи крові АВО, в тому числі і потерпілої ОСОБА_4. ( т.2 а.с.143-151),

-висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи №429 від 10.09.2010 року, згідно якого на жіночій сумці, що належала потерпілій ОСОБА_4 знайдено кров людини, походження якої можливе як від самої потерпілої ОСОБА_4., так і від обвинуваченого ОСОБА_2 . ( т.2 а.с.46-49),

-висновком експерта імунолога №428 від 10.09.2010 року, згідно якого на жіночих босоніжок, що належали потерпілій ОСОБА_4 знайдено кров людини, походження якої можливе як від самої потерпілої ОСОБА_4., так і від обвинуваченого ОСОБА_2 ( т.2 а.с.59-62),

-висновком експерта цитолога №216 від 29.09.2010року, згідно якого на босоніжку на праву ногу, що належав потерпілій ОСОБА_4 знайдено кров людини жіночої полової статі (т.2 а.с.64-67),

-висновком експерта імунолога №434 від 29.09.2010року, згідно якого на кофті, брюках, блузці, бюстгалтері та трусах потерпілої ОСОБА_4. знайдено кров людини, походження якої можливе від самої потерпілої ОСОБА_4., так і від обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.т.2 а.с.72-76),

-висновком експерта цитолога №238 від 19.10.2010року, згідно якого сліди крові на кофті, брюках, блузці, бюстгалтері та трусах потерпілої ОСОБА_4.

8.

належать особі жіночої генетичної статі і говорить про те, що походження даних слідів можливо від ОСОБА_4. І не можливе від ОСОБА_2 (т.2 а.с.78-83),

-висновком експерта медико-криміналістичного відділення №374 від 16.09.2010року згідно якого на спинці кофти і блузки, що належали потерпілій ОСОБА_4 виявлено по одному колото-різаному пошкодженню, які утворилися від одномиттєвої колючо-ріжучої дії плоского клинкового знаряддя, типа клинка ножа, з порівняно гострим лезом. При одяганні одягу на манекен, встановлено, що пошкодження по локалізації і направленню проекціонно поєднуються і співпадають між собою, що свідчить про те, що пошкодження спричинені одномиттєвим впливом знаряддя (т.2 а.с.88-93),

-висновком експерта імунолога №435 від 13.10.2010року, згідно якого на джинсовій куртці та брюках, сорочці та на парі черевиків, вилучених у обвинуваченого ОСОБА_2  знайдено кров людини, походження якої від потерпілої ОСОБА_4. не виключається (а.с.т.2 а.с.98-102),

-висновком експерта цитолога №246 від 19.10.2010року, згідно якого кров на лівому рукаві куртки і лівій частині передньої половини брюк ОСОБА_2 належать особі жіночої генетичної статі і говорить про те, що походження даних слідів можливо від ОСОБА_4. і не можливе від ОСОБА_2 В слідах крові на поверхні куртки ОСОБА_2 присутні одиночні жіночі статеві мічення, що вказує на те, що кров в даних слідах могла утворитися від жіночої генетичної статі. В слідах на джинсовій куртці та джинсових брюках ОСОБА_2 виявлена помірна кількість елементів поперечносмугастої і гладкої м»язової мускулатури людини, що вказує на їх походження за рахунок травматизації сосудів або внутрішніх органів тіла людини  (т.2 а.с.104-109),

-висновком експерта медико-криміналістичного відділення №388 від 24.09.2010року згідно якого на передніх половинках і задній лівій половинці джинсів, що належать ОСОБА_2 маються множинні помарки і плями крові. Помарки могли утворитися в результаті динамічного контакту з закривавленою поверхнею (т.2 а.с.121-124),

-висновком експерта медико-криміналістичного відділення №389 від 24.09.2010року згідно якого на сорочці, що належать ОСОБА_2 виявлені бризки речовини, схожої на кров, які могли утворитися в результаті ударів по закривавленій поверхні або при розмахуванні закривавленим предметом. Плями утворилися в результаті ударів по закривавленій поверхні або при розмахуванні закривавленим предметом. Плями утворилися в результаті просочування тканини. Помарки виникли в результаті тангенціального впливу при контакті з закривавленою поверхнею і при розмазуванні плям. (т.2 а.с.128-131),

-висновком експерта медико-криміналістичного відділення №390 від 24.09.2010року згідно якого на првому і лівому ракуві, а також на правій полиці куртки, що належать ОСОБА_2  маються накладання речовини, схожої на кров, які утворилися внаслідок сковзкого контакту із закривавленим предметом. На внутрішніх кишенях правої і лівої полочки вбачаються бризки крові, які могли утворитися від розмахування закривавленим предметом. (т.2 а.с.114-117),

-висновком експерта медико-криміналістичного відділення №391 від 24.09.2010року згідно якого на правому і лівому черевиках (переважно на внутріній поверхні між швом союзки і рантом правого черевика), що належать ОСОБА_2 маються бризки крові, які могли утворитися від розмахування закривавленим предметом. (т.2 а.с.135-138),

9.

-висновком експерта цитолога № 203 від 21.09.2010 року, згідно якого в змивах з обох кистей рук потерпілої ОСОБА_4. встановлено наявність крові людини, походження якої можливе в рівній мірі як від самої потерпілої ОСОБА_4. так і від обвинуваченого ОСОБА_2 (т.2 а.с.163-167),

-висновком експерта імунолога № 512 від 11.10.2010 року, згідно якого об»єкти зняті з правої кисті трупа ОСОБА_4 є волосинами людини, що походять із голови, схожі між собою та виявляють схожість зі зразками волосся з голови трупа ОСОБА_4. Характер кореневих кінців волосин  дозволює зробити висновок, що ці волосини були відділені гострим предметом (т.2 а.с.172-177),

-висновком експерта імунолога № 436 від 10.09.2010 року, згідно якого на двох марлевих тампонах зі змивами з кістей рук обвинуваченого ОСОБА_2 знайдено кров людини, походження якої від потерпілої ОСОБА_4. не виключається (т.2 а.с.182-185).

Проаналізувавши всі зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що наносячи ОСОБА_4 зі значною силою удари ножем, тобто предметом, здатним спричинити небезпечні для життя тілесні ушкодження, в шию - життєво-важливий орган людини, ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - посягання на життя іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілої і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, тобто діяв з прямим умислом, спрямованим на протиправне заподіяння смерті іншій особі

В судовому засіданні   підсудний намагався переконати суд, що вбивство Тітарєвої він скоїв у стані сильного душевного схвилювання (афекту), на це і постійно наголошував і захист.

Разом з тим суд не може погодитись з версією підсудного, так як  10 серпня 2010 року будучи допитаним в якості підозрюваного і 21 серпня 2010 року буду чи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_2 вину щодо вчинення вбивства не визнав повністю, посилаючись на те, що він не пам’ятає наслідки сварки між ним та ОСОБА_4, при цьому читко вказує на те, що він сильно обурився на її поведінку, розлютився, схопив її лівою руко за волосся. Він вказав, що ОСОБА_4 закричала «ОСОБА_7 помоги мне» і почала вириватись, в той час він дістав з кишені ніж і наніс один удар ножем в область спини ОСОБА_4 , вона впала на землю, він також опинився коло неї. Під час проведення судово психіатричної експертизи лікарям розповідав при яких обставинах і яким чином відбувались події. А далі як і тепер стверджує, що не пам’ятає  кількості нанесених ударів.

Така версія підсудного. Закон наділяє підсудного правом висунути будь-яку версію на свій захист, за явно неправдиві показання відповідальності він не несе.

Суд  надає   належну оцінку як показам підсудного так і зібраним по справі іншим об»активним доказам.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.03 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» необхідною умовою кваліфікації дій винного за ст. 116 КК України є сильне душевне схвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання чи тяжкої образи з боку потерпілого. Насильство може бути як фізичним ( заподіяння тілесних ушкоджень або побоїв, незаконне позбавлення волі тощо) так і психічним ( наприклад, погроза завдати фізичної,

10.

моральної чи майнової шкоди). До тяжкої образи слід відносити явно непристойну поведінку потерпілого, що особливо принижує гідність чи ганьбить честь винного або близьких йому осіб.

У випадках, коли вбивство вчинено після того, як стан душевного схвилювання минув, дії винного необхідно кваліфікувати за статтями кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за вчинення зазначених злочинів без пом’якшуючих обставин. Неправомірна поведінка потерпілого в такому разі може бути визнана обставиною, що зменшує суспільну небезпечність злочину і пом’якшує покарання винного.          

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 фактично не визнав своєї вини у вчиненні умисного заподіяння смерті ОСОБА_4 ОСОБА_4, посилаючись на те, що вчинив вбивство останньої в стані сильного душевного схвилювання, суд не знаходить об»єктивного підтвердження показам підсудного і не вбачає, що останній вчинив злочин у стані афекту.

Підсудньому ОСОБА_2 було проведено стаціонарну комплексну судово психолого-психіатричну експертизу. Згідноакту №63/8170 від 18.10.2010 комісія дійшла до висновку, що  ОСОБА_2 не виявляє ознак хронічного душевного захворювання, недоумства, тимчасового розладу душевної діяльності або іншого хворобливого стану і не виявляв таких в період інкримінованого йому діяння, коли міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. В момент вчинення злочину ОСОБА_2 не перебував в стані фізіологічного афекту. Емоційна напруга та збудження ОСОБА_2 в період скоєного не досягли рівня афективної глибини, що позбавляє можливості їх кваліфікації, як сильне душевне хвилювання. ОСОБА_2 в період скоєння інкримінованого йому діяння не перебував в емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його дії та свідомість. ОСОБА_2 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. (том З а.с.45-47)

В ході судового розгляду справи в якості спеціалістів були допитані експерти, які проводили вищевказану експертизу, результаті якої підтримали та пояснили порядок її проведення та розповіли про поведінку підсудного.

Зокрема експерт ОСОБА_16 вказав, що 20.09.10 до них поступив ОСОБА_2. Дослідження проводилось 28 днів, на протязі яких за ним велось відео спостереження, проводились розмови під час яких він розповідав про обставини скоєння вбивства. Дані пояснення записувались і маються в матеріалах експертизи. За період часу обстеження ОСОБА_2 вів себе спокійно, мислення було логічне, втрати пам’яті він не виявляв, достатньо спілкувався з оточуючими. Він 2 рази давав пояснення експерту, які були ідентичні. При розповіді про обставини вбивства був трішки стурбований, текли сльози. При складанні акту повністю вивчались матеріали справ, відео спостереження і його пояснення. Висновок складався колегіально. Експерт повністю виключив стан афекту підсудного під час вчинення вбивства вказавши, що останній був лише в стані емоційної напруги, але вона не дійшла ступеню афекту (афективної глибини), ОСОБА_2 повністю контролював свої дії. Він розповідав, що заздалегідь до цього дня під час розмови з матір’ю загиблої він вказував, що не дасть забрати онука ОСОБА_5, навіть горло їй переріже. До початку вбивства він фактично готувався. Також експерт зазначив, що у досліджуваного було відсутня зміна поведінки під час вбивства. Якби ОСОБА_2 перебував в стані афекту то після вчинення вбивства він мав

11.

би як фізичне так і психічне знесилення, що могло виражатись в тому, що особа сидить на місці, знаходиться в стані абстракції, не реагує на оточення. Данні фактори були відсутні у ОСОБА_2, який кричав на оточуючих, погрожував їм, бігав по вулиці. Зі слів експерта підсудній усвідомлював свої дію. Висловлювання досліджуваного під час обстеження про те, що він «не пам’ятає подій, був у несвідомому стані і в нього трапився провал у пам’яті, не є хворобливими, а носять захисний симулятивний характер, оскільки вони надумані, викладаються в нарочитій формі, не вкладаються в клінічну картину будь-якого психічного захворювання.  У результаті аналізу матеріалів  кримінальної справи, експериментально-психологічного дослідження, бесіди з під експертним не виявлено як специфічної динаміки фізіологічного афекту, так і ознак іншого емоційного стану, що міг суттєво вплинути на його відомість та діяльність у той період часу, оскільки ОСОБА_2  не надає достатніх свідчень про свої переживання, посилаючись на те, що він не пам’ятає. Індивідуально-психологічні особливості не могли суттєво вплинути на його поведінку в розглядуваній ситуації.

Експерт ОСОБА_17 яка є психологом, підтвердила покази  ОСОБА_16 вказавши, що дійсно ОСОБА_2 перебував в стані емоційної напруги, яка не досягла ефектної глибини. Коли вони спілкувались досліджуваний добровільно розповідав про обставини вбивства. Зокрема їй він вказав, що пам’ятає як наніс ОСОБА_4 1 удар в спину, при цьому тримав її за волосся. Вона виривалась, вибігла за двір комусь кричала «ОСОБА_7 допоможи», він наздогнав її та повалив на землю. Після цього став наносити удари, скільки і куди наніс не пам’ятає. Його пояснення щодо забуття деяких обставин вбивства експерт оцінює як спосіб захисту. Коли людина пам’ятає 1 удар, то це не може бути станом афекту. При афекті звужується свідомість і людина взагалі не пам’ятає,що відбувалось того дня. Тому посилання на забуття деяких обставин слід розцінювати як спосіб захисту ОСОБА_2. Окрім цього експерт, як психолог зазначила, що визначення поняття перебування у стані сильного душевного хвилювання, не відноситься до компетенції експертної установи, а покладено на суд. Але відповідно до теоретичних знань з психології сильного душевного хвилювання не буває без афекту, так як вони між собою пов’язані

Конституцєю України  гарантується  життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека людини, та  визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід»ємне право на життя, ніхто не може бути самовільно позбавлений життя, обов’язок держави – захищати життя людини.

Життя людини – найвища цінність, всесвітньо охороняється моральними і юридичними нормами нашого суспільства. Кожна людина має невід»ємне право на життя.

Суд вважає, що всі зібрані та досліджені докази узгоджені, послідовні, логічні, зібрані з дотриманням вимог КПК України,  і   безперечно свідчать про вину підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Суд  приходить до висновку, що  дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.1ст. 115 КК України, так як він вчинив  умисне заподіяння смерті ОСОБА_4 а  враховуючи спосіб, знаряддя вчинення цього злочину, кількість нанесених ударів, характер поранень, попередню поведінку

12.

підсудного і потерпілої, їх взаємовідносини суд приходить до висновку,  що ОСОБА_2  діяв з прямим умислом, який був спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_4

При визначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість  та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, те, що злочин відноситься до категорії особливо тяжких, особу винного – який  раніше не судимий, характеризується позитивно, але вину свою визнав частково, не визнав прямого умислу на вбивство, хоча виявив щире кається у скоєному, є інвалідом 3 групи, пенсіонер,  ці обставини частково знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, але не дають підстави визнати їх пом»якшуючі,

Суд бере до уваги і те, що  2 малолітніх дітей залишилось на сьогодні без материнської турботи.  

По справі цивільний позов не заявлено.

Речові докази: вирішити   відповідно до ст.. 81 КК України, а саме: одяг та речі загиблої та одяг та взуття ОСОБА_2, знаряддя вбивства ніж і шкіряний чохол до нього, вилучені під час огляду місця події знищити ( а.с. 1-19 т.3). Зразки крові і слини, зрізи вільних країв нігтьових пластин обох рук, змиви з кістей рук  ОСОБА_2 та змиви з нігтьових пластин обох кистей рук ОСОБА_4., які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Тростянецького РВ ГУМВС України в Сумській області (т.2 а.с. 224) також знищити.

       Стягнути з підсудного ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення експертиз, а саме:

-          судово-цитологічної № 20-1272 та молекулярно-генетичної № 20-1271 експертизи – 2998,58 грн. ( т.2 а.с. 196)

-          дактилоскопічної № 55- 412,80 грн. 9 т. 2а.с. 214)

-          криміналістичної № 62 – 412,80 грн. ( т. 2а.с. 230)

-          всього 3824 грн. 18 коп.

На  підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд- 

                                                            ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України та призначити покарання  у вигляді  10 років (десяти років) позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній – утримання під вартою.

Термін відбування покарання рахувати з 20 серпня 2010 року,  з часу затримання.   

Цивільний позов по справі не заявлений.           

Речові докази:

одяг та речі загиблої та одяг та взуття ОСОБА_2, знаряддя вбивства ніж і шкіряний чохол до нього, вилучені під час огляду місця події знищити ( а.с. 1-19 т.3). Зразки крові і слини, зрізи вільних країв нігтьових пластин обох рук, змиви з кістей рук  ОСОБА_2 та змиви з нігтьових пластин обох кистей рук ОСОБА_4., які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Тростянецького РВ ГУМВС України в Сумській області (т.2 а.с. 224) також знищити.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення експертиз, а саме:

-судово-цитологічної № 20-1272 та молекулярно-генетичної № 20-1271 експертизи – 2998,58 грн. ( т.2 а.с. 196)

-дактилоскопічної № 55- 412,80 грн. 9 т. 2а.с. 214)

-криміналістичної № 62 – 412,80 грн. ( т. 2а.с. 230)

-всього 3824 грн. 18 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через  Тростянецький районний суд протягом 15 діб з часу проголошення, а для засудженого ОСОБА_2 в той же строк з часу отримання копії вироку.

    Суддя                                                           Л.  М.  Янова