РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-615/11

Номер рядка звіту 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року                                                                                                    

Рівненський районий суд Рівненської області     

                в особі  судді    Красовського О.О.   

                при  секретарі                           Беднарчук Г.П.

                зза участю: представника позивача Шпатуська Р.                       

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (заочний розгляд) цивільну справу за позовом АТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3  про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Як зазначає представник позивача, 25.03.2008 р. з відповідачкою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір. Позичальнику був наданий кредит, проте вона своєчасно його не погашає. Тобто умови договору відповідачка не виконує. З відповідачем ОСОБА_3  був укладений договір поруки, згідно якого у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором відповідальність несе поручитель. Зважаючи на наведене, представник позивача просить суд постановити рішення, яким стягнути суму боргу з відповідачів, та стягнути судові витрати.

Представник позивача позов підтримав та пояснив суду про обставини, описані вище.  

Відповідачі не з’явилися в судове засідання. Про час слухання справи сторони були  повідомлені належним чином. Від сторін не надходило заяв про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у їх відсутність.  

Судом приймається до уваги, що за положеннями частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості постановлення заочного рішення.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Матеріали справи дають суду підстави для задоволення позову, і це задоволення позову не суперечить діючому законодавству і не порушує прав, свобод і інтересів інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, 25.03.2008 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір, за яким відповідачка отримала кредит. За умовами договору, позичальник зобов’язувався здійснювати погашення заборгованості частинами до 10-го числа місяця, згідно до графіку.

Умови договору щодо сплати заборгованості відповідачка не виконує. Ця обставина стверджується поясненнями представника позивача; наявним розрахунком заборгованості відповідачки перед банком.

Поряд з кредитним договором 25.03.2008 р. позивачем з відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором відповідальність несе поручитель. Згідно договору, боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед банком.

Враховуючи невиконання зобов’язань перед банком зі сторони ОСОБА_2 настали умови, за яких відповідач ОСОБА_3 повинен нести солідарну відповідальність як боржник поряд з позивальником ОСОБА_2

Суд приймає до уваги положення ЦПК України, згідно до статті 509 якого  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно положень ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що регламентує стаття 611 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

По цивільній справі за позовом АТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - позов задоволено повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, солідарно, на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" 560 802, 02 грн. –заборгованість за правочином від 25.03.2008 р.; 1820 грн. –судові витрати, а всього 562 622 (п'ятсот шістдесят дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 02 коп.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, за яким апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                             Красовський О.О.            

Примітка: повне рішення суду виготовлене 13.02.2011 р. Невідповідність документу щодо вимог ділової української мови пов'язане з особливістю роботи електронної програми "Діловодство", в якій був створений документ.