КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2011 № 30/276
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Гащак Б.В. – дов. № б/н від 09.02.2011р.
від відповідача - Сергієнко В.В. – дов. № 681 від 18.11.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Оренда"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2010
у справі № 30/276 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні інформаційні технології "ІНСІТ"
до Комунальне підприємство "Оренда"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 12329,13 грн.
Постанова приймається 15.02.2011р. у зв»язку з оголошення в судовому засіданні 08.02.2011р. перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні інформаційні технології «ІНСІТ» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Оренда» про стягнення 12329,13 грн.
14.10.2010р. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні інформаційні технології “ІНСІТ”просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 5017-1 від 03.06.1998., яка складається з: 9522,98 грн. –основний борг, 118,97 грн. –3% річних, 276,17 грн. –збитки від інфляції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2010р. у справі № 30/276 позовні вимоги задоволенні повністю.
Стягнуто з Комунального підприємства «Оренда» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні інформаційні технології «ІНСІТ» 9522,98 грн. основного боргу, 276,17 грн. збитків від інфляції, 118,97 грн. 3% річних, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2010р. у справі № 30/276 скасувати повністю та прийняти нове рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. апеляційну скаргу Комунального підприємства «Оренда» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 25.01.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 25.01.2011р. представник позивача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2011р. розгляд справи № 30/276 було відкладено на 08.02.2011р. у зв»язку з витребуванням додаткових документів.
В судовому засіданні 08.02.2011р. було оголошено перерву до 15.02.2011р. відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні 15.02.2011р. представником позивача був наданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні інформаційні технології «ІНСІТ» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Оренда» про стягнення 12 329,13 грн. (9552,98 грн. –основний борг, 511,11 грн. –3% річних, 2295,04 грн. –збитки від інфляції).
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач безпідставно користується грошовими коштами позивача.
Місцевим судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні інформаційні технології «ІНСІТ» до Комунального підприємства «Оренда» про стягнення 12 329,13 грн. задоволенні повністю.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку, враховуючи наступне.
03.06.1998р. між Державним комунальним підприємством по утриманню житла Подільського району (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні інформаційні технології “ІНСІТ”(Орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 5017-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець на підставі розпорядження Подільської райдержадміністрації від 03.06.98. № 539 та ордеру № 88 від 04.06.1998р. передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення в житловому будинку на першому поверсі загальною площею 97,00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 6.1 Договору, сторонами погоджено строк дії даного Договору з 04.06.1998р. по 04.06.2013р.
Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 01.05.2002р. до Договору, зазначено, що Орендодавцем згідно Договору № 5017-1 від 03.06.1998р. необхідно вважати Комунальне підприємство “Оренда”.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що у серпні 2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні інформаційні технології “ІНСІТ” отримало лист Комунального підприємства “Оренда”№ 882 від 12.08.2008р., відповідно до якого відповідач повідомив позивача про те, що 12.06.2008р. в результаті приватизації спірного приміщення, змінилась форма власності орендованого майна, та право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перейшло до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.
Позивач вказує на те, що в період з липня по вересень 2008 р. ним на користь відповідача сплачувалась орендна плата за користування спірним приміщенням.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сучасні інформаційні технології “ІНСІТ”зазначає, що надлишково сплачена орендна плата на користь відповідача становить 9 522,98 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами від 21.07.2009р.
01.04.2010р. позивачем укладено договір із ТОВ «ІКСПОНІТ», згідно з яким останній надає позивачу послуги по основному позасудовому стягненню дебіторської заборгованості. На виконання вказаного договору ТОВ «ІКСПОНІТ» звернулась до відповідача з листом № 20100412-29620 від 13.04.2010р., відповідно до якого просив повернути надлишково сплачені грошові кошти в розмірі 9 522,98 грн., оскільки власником спірного майна є інша особа.
Але, як зазначає позивач та не спростовує відповідач, останнім не було повернуто позивачу надлишково сплачених грошових коштів в розмірі 9 522,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України вбачається, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір було укладено сторонами строком до 04.06.2013р.
12.06.2008р. між Відділом приватизації комунального майна Подільського району м. Києва (Продавець) та Марук Людмилою Дмитрівною (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив нежилі приміщення з № 1 по № 12 (групи приміщень № 53) (в літ. А), загальною площею 97,00 кв. м, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Зазначений вище Договір купівлі-продажу було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 12.06.2008р. та зареєстровано в реєстрі за № 5647.
Згідно акту прийняття-передачі № 66 від 18.07.2008р., Відділ приватизації комунального майна Подільського району м. Києва передав, а ОСОБА_1 прийняла у власність зазначене вище майно.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїм листом № 882 від 12.08.2008р. повідомив позивача про те, що 12.06.2008р. в результаті приватизації спірного приміщення, змінилась форма власності орендованого майна, та право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перейшло до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1. КП “Оренда” повідомило позивача про те, що йому необхідно переукласти Договір оренди з новим власником нежитлового приміщення.
Відповідно до ст. 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.
ОСОБА_1, у відповідності до норм ст. 770 Цивільного кодексу України, автоматично набула прав та обов'язків Орендодавця –Комунального підприємства “Оренда”за Договором оренди нежитлового приміщення № 5017-1 від 03.06.1998р.
Наймодавець, який передав право власності на річ, або покупець (новий наймодавець) мають попередити наймача про заміну сторони у договорі найму. В разі нездійснення такого попередження виконання наймачем своїх обов'язків на користь первісного наймодавця буде вважатися належним виконанням ним договору найму.
З матеріалів справи вбачається, що позивача було повідомлено про те, що власником спірного майна стала ОСОБА_1 листом відповідача № 882 від 12.08.08., тобто через два місяця після укладення Договору купівлі продажу спірного майна.
Слід зазначити, що положення про припинення договору найму в разі відчуження наймодавцем речі повинне обов'язково бути закріплене в договорі найму або в інших договорах (угодах) між наймодавцем та наймачем.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що новим Орендодавцем у відповідності до матеріалів справи, стала ОСОБА_1, а тому сплачена позивачем орендна плата в період з липня по вересень 2008 р. на користь відповідача є безпідставною, оскільки КП “Оренда” на той час вже не було Орендодавцем за Договором оренди нежитлового приміщення № 5017-1 від 03.06.1998р.
Відповідач листом № 224 від 06.05.2010р. повідомив, що грошові кошти в розмірі 9 522,98 грн. було зараховано ним як орендну плату за фактичне користування спірним приміщенням, оскільки позивачем не було передане спірне майно згідно акту приймання-передачі.
Але, як вже було встановлено вище, позивач, у відповідності до норм чинного законодавства України, не повинен був передавати спірне майно за актом приймання-передачі відповідачу, оскільки новим орендодавцем за Договором стала ОСОБА_1.
Таким чином, відповідач підтвердив факт існування надмірно сплаченої позивачем на його користь орендної плати в розмірі 9 522,98 грн.
У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач безпідставно набув грошові кошти від позивача в сумі 9 522,98 грн., а тому підлягають поверненню позивачу.
Крім того, позивач посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 276,17 грн. –збитків від інфляції та 118,97 грн. –3 % річних.
Місцевим судом позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 276,17 грн. –збитків від інфляції та 118,97 грн. –3 % річних задоволені.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 ЦК України). Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договором оренди № 5017-1 від 03.06.1998р. розмір процентів за користування чужими коштами не встановлений. Крім того позивачем такі вимоги у позовній заяві не заявлялись.
Посилання позивача на ст. 625 Цивільного кодексу України, на думку колегії суддів є помилковим, оскільки вказана стаття застосовується при простроченні грошового зобов»язання, а не у зв»язку із витребовуванням безпідставно одержаних грошей.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства «Оренда» підлягає частковому задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути частково скасовано.
Керуючись ст. 101- 105 ГПК України, колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Оренда» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 30/276 від 16.11.2010р. в частині стягнення 118,97 грн. –3% річних та 276,17 грн. –збитків від інфляції скасувати та в цій частині у позові відмовити.
3. В іншій частині рішення залишити без змін.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні інформаційні технології “ІНСІТ”(01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, код ЄДРПОУ 21607462) на користь Комунального підприємства “Оренда”(04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749) 2,03 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідні накази.
6. Матеріали справи № 30/276 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді