ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р.                                                           Справа № 16/101-10  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончар Т. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя  Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю

прокурора –не з’явився,

та представників:

позивача –Борисенко Д.В. (довіреність № 132 від 24.12.10),

1-го відповідача - не з’явився,

2-го відповідача - не з’явився,

3-го відповідача - не з’явився,

4-го відповідача - Носенко А.Ю. (довіреність № 03-01/В3 від 26.01.11),

третьої особи - Трапіцина Г.М. (довіреність № 3 від 04.01.11),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ “Альпарі-С”(вх. № 4697 Х/3), апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (вх № 4699 Х/3) та апеляційну скаргу ПАТ “Банк Золоті Ворота” (вх № 4698 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 30.11.10 у справі № 16/101-10

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Національної акціонерної компанії “Надра України”, м.Київ

до  1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська геофізична компанія" м. Балаклія Харківської області,

2) Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр", м. Харків,  

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-С", м. Харків,  

4) Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області м. Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів –Публічне акціонерне товариство "Банк "Золоті Ворота", м. Харків,

про визнання результатів аукціону з продажу арештованого майна та результатів прилюдних торгів недійсними

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Національної акціонерної компанії “Надра України” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсними результати аукціону з реалізації арештованого майна, проведеного 31.03.10 ДАК “Національна мережа аукціонних центрів” в особі філії “Харківський аукціонний центр”, які закріплені в протоколах аукціону по лотам №№ 1-43 від 31.03.10; результати прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, проведеного 31.03.10 ДАК “Національна мережа аукціонних центрів” в особі філії “Харківський аукціонний центр”, які закріплені в протоколах аукціону по лоту №44 від 31.03.10.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.11.10 (суддя Буракова А.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

ТОВ “Альпарі-С”, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відділ державної виконавчої служби також оскаржив рішення господарського суду Харківської області від 30.11.10 по справі № 16/101-10 в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позивних вимог у повному обсязі.

Третя особа, ПАТ “Банк Золоті Ворота”, також звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 30.11.10 по справі № 16/101-10, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, а також вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

НАК “Надра України” надала відзив на апеляційні скарги, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів заявників, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Першим відповідачем – ТОВ «Українська геофізична компанія»- надано відзив на вищевказані апеляційні скарги, в якому перший відповідач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги –без задоволення.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України також надало відзив на апеляційні скарги, в якому просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційні скарги –без задоволення. Крім того, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 26.01.11 було оголошено перерву до 15 години 30 хвилин 14.02.11. Присутні в судовому засіданні представники учасників судового процесу засвідчили своїми підписами на третьому аркуші обкладинки третього тому справи, що їм відомо про час та місце проведення наступного судового засідання.

Після перерви, у зв’язку зі зміною складу колегії суддів (розпорядження голови суду від 09.02.11) розгляд справи розпочато спочатку.

Представник прокуратури, який був присутній у судовому засіданні 26.01.11, після перерви до суду апеляційної інстанції не з’явився та не повідомив суд про причини неявки.

Перший відповідач (ТОВ «Українська геофізична компанія»), другий відповідач (ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр") та третій відповідач (ТОВ «Альпарі-С») не направили своїх представників у судове засідання та не повідомили суд про причини їх неявки.

За таких обставин, враховуючи, що вказані учасники процесу повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представників ТОВ «Українська геофізична компанія», ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", ТОВ «Альпарі-С».

Заслухавши в судовому засіданні представників НАК “Надра України”, ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області,  ПАТ "Банк "Золоті Ворота", перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

31.03.10 у приміщенні Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" в особі філії "Харківський аукціонний центр" (далі - відповідач 2) відбулись прилюдні торги з продажу арештованого нерухомого майна ТОВ "Українська геофізична компанія" та аукціон з продажу арештованого рухомого майна ТОВ "Українська геофізична компанія". Дане майно реалізоване при здійсненні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 547 від 17.04.09 та №545 від 17.04.09, що вчинені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Переможцем прилюдних торгів визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі –С" (відповідач 3).

За результатами проведених прилюдних торгів та аукціону складено 44 протоколи, а саме:

- протокол аукціону по лоту № 1 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля МАN 27403, державний № 41754ХА, спец, фургон, рік випуску 1991, колір білий, об’єм двигуна 11967 куб. см., ідентифікатор WМАТ 430474М228837;

- протокол аукціону по лоту № 2 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ 13, державний № 41780 ХА, спец. ПКС-7, рік випуску 1980, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0178238;

- протокол аукціону по лоту № 3 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ-ММЗ 554м., державний № 41785 ХА, самоскид, рік випуску 1985, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор 1899546;

- протокол аукціону по лоту № 4 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ 131, державний № 41751ХА, спец. ЛКС-7, рік випуску 1984, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0683258;

- протокол аукціону по лоту № 5 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ 131, державний № 41752ХА, спец. ПКС-3,5, рік випуску 1990, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор L 0903063;

- протокол аукціону по лоту № 6 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ 131, державний № 41769ХА, спец. ОТКЗ-3,5 лубрікатор, рік випуску 1988, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор б/н;

- протокол аукціону по лоту № 7 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ 131, державний № 41763 ХА, спец. фургон, рік випуску 1981, колір зелений, ідентифікатор 04152936000;

- протокол аукціону по лоту № 8 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗМ 131, державний № 41761 ХА, ПСК 4 фургон, рік випуску 1986, об'єм двигуна 6000 куб. см., ідентифікатор 0474462;

- протокол аукціону по лоту № 9 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ-ММЗ, державний № 41779ХА, самоскид, рік випуску 1983, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0447044;

- протокол аукціону по лоту № 10 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ЗІЛ 131, державний № 41766ХА, спец. ЛПС-7, рік випуску 1990, об'єм двигуна 6000 куб. см., колір зелений, ідентифікатор L 0912239;

- протокол аукціону по лоту № 11 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 41785ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1993, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТН006611Р0731811;

- протокол аукціону по лоту № 12 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 41755ХА, спец. АКСЛ-7-03, рік випуску 1988, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор КТН006611J0553573;

- протокол аукціону по лоту № 13 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 41776ХА, спец. ЛПС-6, рік випуску 1986, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0474137;

- протокол аукціону № 14 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ГАЗ 5312, державний № 41751ХА, бортовий, рік випуску 1987, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір синій, ідентифікатор КТН531200Н1018889;

- протокол аукціону по лоту № 15 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 41774ХА, спец. ЛКС-7, рік випуску 1988, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТН006611J0558055;

- протокол аукціону по лоту № 16 від 31.03.2010 р. про продаж автомобіля ГАЗ 5312, державний № 41782ХА, горцистерна Ац-4,8, рік випуску 1987, об’єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений (фактично синій), ідентифікатор ХТН 531200J 1099827;

- протокол аукціону по лоту № 17 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля "ЛЗ 66, державний № 41783ХА, спец. фургон АКС-Л-7, рік випуску 1988, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТН006611Н0519094;

- протокол аукціону по лоту № 18 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 3110, державний № 66236ХА, рік випуску 2002, об'єм двигуна 2445 куб. см., колір білий, ідентифікатор 000511;

- протокол аукціону по лоту № 19 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 35869ХА, фургон ЛПС-6, рік випуску 1987, об'єм двигуна •250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТН006612j0646142;

- протокол аукціону по лоту № 20 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 35868ХА, фургон лаборат.ЛПС-6, рік випуску 1988, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТН006611К0502909;

- протокол аукціону по лоту № 21 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 35866ХА, вахтов. 8м 20, рік випуску 1984, об'єм двигуна 4250 куб. см., колір зелений, ідентифікатор 3919921;

- протокол аукціону по лоту № 22 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 66, державний № 41773ХА, спец.ЛКС-7, рік випуску 1989, об'єм двигуна 4250В куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТН006611j0559435;

- протокол аукціону по лоту № 23 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 32213224, державний № 32749ХА, мікроавтобус -  13  пасаж,  місць, рік «пуску 2002, об'єм двигуна 2445  куб. см., колір білий,  ідентифікатор ХТА 32213020263172;

- протокол аукціону по лоту № 24 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41765ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1991, об'єм двигуна 1*38500 куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТР432030М0171570;

- протокол аукціону по лоту № 25 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41764ХА, спец. ПКС -5, рік випуску 1989, об'єм :ї :гуна 10850Б, колір зелений, ідентифікатор К0121717;

- протокол аукціону по лоту № 26 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41784ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1989, об'єм двигуна 10850D, колір зелений, ідентифікатор К 0120284;

- протокол аукціону по лоту № 27 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля
УРАЛ 4320, державний № 41757ХА, спец.ПКС-5, рік випуску 1991, об'єм двигуна
Я850Б, колір зелений, ідентифікатор ХТР 432030М0168734;

- протокол аукціону по лоту № 28 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41775ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1991, об'єм двигуна 10850D куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТР 432030L0168734;

- протокол аукціону по лоту № 29 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41767ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1989, об'єм двигуна 10850D куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0134242;

- протокол по лоту № 30 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ
4320 державний № 41768ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1989, об'єм двигуна
10850D куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТР 432030К0116879;

- протокол аукціону по лоту № 31 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 4176ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1989,   об'єм двигуна 10850Б куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТР -432030К0121693;

- протокол аукціону по лоту № 32 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля РАЛ 4320, державний № 41770ХА, спец. ПКС -5, рік випуску 1990, об'єм двигуна 10850Б куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0164347;

- протокол аукціону по лоту № 33 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41778ХА, спец. ПКС-5, рік випуску 1988, 5'єм двигуна 10850Б, куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0081288;

- протокол аукціону по лоту № 34 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41753ХА, спец.ПКС-5, рік випуску 1988, об'єм двигуна 10850Б куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТР 432030J0107073;

- протокол аукціону по лоту № 35 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля КС УРАЛ 375, державний № 41759ХА, ав. кран КС8, рік випуску 1983, об'єм двигуна 17000Б куб. см., колір зелений, ідентифікатор 0394922;

- протокол аукціону по лоту № 36 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля УРАЛ 4320, державний № 41772ХА, фургон, рік випуску 1986, об’єм двигуна 10850О куб., см.,  колір зелений, ідентифікатор 0058850;

- протокол аукціону по лоту № 37 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ГАЗ 2752, державний № 62067 ХА, устан. 6 пас. місць, рік випуску 2002, об'єм двигуна 2300В куб. см., колір білий, ідентифікатор У6С27520020000210;

- протокол аукціону по лоту № 38 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля КАМАЗ 4310, державний № 41756ХА, спец, бурова уст. УРБ-2,5а, рік випуску  1990, об'єм   двигуна   10850D,   куб.   см.,   колір   зелений,   ідентифікатор   ХТС -431010L0013948;

- протокол аукціону по лоту № 39 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля KАМАЗ 5320, державний № 41771ХА, бортовий, рік випуску 1986, об'єм двигуна 10850D куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХТС532000Б0238842;

- протокол аукціону по лоту № 40 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля -КРАЗ 255, державний № 41760ХА, спец. ПКС-7, рік випуску 1993, об'єм двигуна 14860D куб. см., колір жовтий, ідентифікатор Р0759739;

- протокол аукціону по лоту № 41 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля ВАЗ 21103, державний № 36030ХВ, рік випуску 2002, об'єм двигуна 1500Б куб. . м., колір сірий, ідентифікатор ХТА 21103020535064;

- протокол аукціону по лоту № 42 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля КРАЗ 260, державний № 35870ХА, спец, фургон СКС-5, рік випуску 1991, об'єм двигуна 14860D куб. см., колір зелений, ідентифікатор ХІС000260М0720902;

- протокол аукціону по лоту № 43 від 31.03.2010 року про продаж автомобіля з ВАЗ 21103, державний № АХ0459АА, рік випуску 2004, об'єм двигуна 1500Б куб. :м., колір сірий, ідентифікатор ХТА211030040722132;

- протокол прилюдних торгів по лоту №44 від 31.03.2010 року про продаж нежитлових будівель, а саме адмінбудівля літ. «А»площею 330,2 кв.м., шл. блок; лабораторія літ. «Б-1»площею 203,1 кв.м., шл.блок; гаражі літ. «В»площею 219,6 кв.м., шл. блок.; майстерня літ. «Д»площею 48,1 кв. м., цегла; ізотопна літ. «Т»площею 19,1 кв. м. цегла.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання недійсними результатів прилюдних торгів та аукціону, зазначив, що вищевказане майно не підлягало відчуженню, оскільки на нього поширюється дія мораторію відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Заявники апеляційних скарг заперечують даний висновок, зазначаючи, зокрема, що статутний фонд ТОВ «Українська геофізична компанія»не міг формуватися за рахунок державного майна, переданого НАК «Надра України».

Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом, НАК «Надра України»заснована відповідно до Указу Президента України від 14 червня 2000 року № 802 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр». Компанія утворена з метою підвищення ефективності управління підприємствами галузі геології і розвідки надр, задоволення потреби держави в нарощуванні мінерально-сировинної бази та отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності.

Таким чином, згідно з п.п. 18, 19 Статуту НАК «Надра України»її засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України, а акціонером держава в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Отже, все майно, що перебуває у НАК «Надра України»є державною власністю.

Крім того, пунктом 24 Статуту НАК «Надра України»(в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.09 №905, т.2, а.с.38) встановлено, що майно перебуває у державній власності і належить Компанії на праві господарського відання.

Вказані факти заявниками апеляційних скарг не заперечувалися.

Колегія суддів зазначає, що, виходячи з вищенаведених обставин, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що державною власністю є все майно, що на даний час перебуває у НАК «Надра України» - у тому числі, і придбане нею як частка у статутному капіталі інших підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, 06.12.07 між НАК «Надра України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮРСА - БУД»було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав (частки у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська геофізична компанія»№403/07.

Згідно з п.п. 1 п. 1 вищевказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСА - БУД»зобов'язується передати НАК «Надра України»належні їй корпоративні права (частку у статутному капіталі) ТОВ «Українська геофізична компанія», а НАК «Надра України»зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Даний правочин не було визнано недійсним в установленому порядку (вказана обставина представниками сторін не заперечувалася), отже, колегія суддів вважає встановленим фактом, що 06.12.07  НАК «Надра України»стала власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Українська геофізична компанія».

Статтею 6 п. 6.5.1 Статуту ТОВ «Українська геофізична компанія» встановлено, що єдиним учасником товариства є НАК «Надра України», яка володіє часткою, що становить 100% Статутного капіталу Товариства і відповідно до цього має 100% голосів при прийнятті рішень на Загальних зборах Учасників Товариства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що сто відсотків акцій НАК «Надра України»належить державі. Засновником НАК «Надра України»є Кабінет Міністрів України, майно підприємства є державною власністю, а тому з урахуванням того, що державна компанія - НАК «Надра України»стала власником частки у статутному капіталі ТОВ «Українська геофізична компанія»в розмірі 100%, частка держави у статутному капіталі ТОВ «Українська геофізична компанія»також становить 100%.

Заявники апеляційних скарг посилаються зокрема на пункт 23 Статуту НАК «Надра України», яким встановлено джерела формування майна Компанії (зокрема, це доходи, отримані від господарської діяльності) та пункт 27 Статуту, в якому зазначено, що компанія стосовно державного майна, яке передане їй засновником до статутного фонду і включене до переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може вчиняти дії, наслідком яких може бути відчуження майна, в тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій.

На підставі змісту вищевказаних пунктів апелянтами зроблено висновок (у формі припущення) про те, що статутний фонд ТОВ «Українська геофізична компанія»не міг формуватися за рахунок державного майна, переданого НАК «Надра України» - що, на думку заявників скарги, доводить той факт, що майно ТОВ «Українська геофізична компанія»не належить до державної власності.

Разом з тим, як вбачається зі змісту договору  №403/07 від 06.12.07 (т.1, а.с.69) за відчуження корпоративних прав (частки у статутному капіталі ТОВ) покупець зобов’язується сплатити продавцю 43727596,00 грн. Тобто, вказаним доказом підтверджується, що НАК «Надра України»не вносила до статутного фонду ТОВ «Українська геофізична компанія»будь-якого майна, а придбала корпоративні права за грошові кошти.

Тому колегія суддів вважає необґрунтованими посилання ПАТ «Банк Золоті Ворота»в апеляційній скарзі на те, що згідно з п.11.2 статті 11 Статуту ТОВ «Українська геофізична компанія»джерелами формування майна Товариства є майно, передане йому учасниками у власність як вклад до статутного фонду. На думку суду апеляційної інстанції, вказані положення Статуту ТОВ «Українська геофізична компанія»не можуть бути доказом того, що у статутному фонді даного товариства відсутня державна частка і що все майно ТОВ «Українська геофізична компанія»є власністю даного товариства.

Колегія суддів зазначає, що, посилаючись на п.23 Статуту НАК «Надра України», заявники апеляційних скарг ігнорують ту обставину, що доходи від господарської діяльності є не єдиним джерелом формування майна Компанії, і водночас - не наводять доказів того, що частку у статутному капіталі ТОВ «Українська геофізична компанія»придбано саме за рахунок коштів, отриманих від господарської діяльності і що вказані кошти  та придбані за них корпоративні права  не є державною власністю.

Відповідно до частини 1 статті 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Тобто заявниками апеляційних скарг не враховано, що правовий режим майна ТОВ «Українська геофізична компанія»(яке належить НАК «Надра України») чітко визначено пунктом 24 Статуту НАК «Надра України»(щодо належності всього майна НАК «Надра України»до державної власності, незалежно від джерел та способів набуття зазначеного майна) –що узгоджується з приписами статті 141 Господарського кодексу України, відповідно до якої до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності.

Частиною 2 ст. 22 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у   статутному   фонді   яких перевищує   п'ятдесят   відсотків   чи   становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Тому посилання заявників апеляційних скарг, зокрема, ПАТ «Банк Золоті Ворота»,  на статтю 85 Господарського кодексу України та на п.1. ч.1 ст.115 Цивільного кодексу України колегія суддів вважає бездоказовими і такими, що зроблені внаслідок довільного тлумачення змісту даних статей, без системного зв’язку із вищенаведеними спеціальними правовими нормами (ст. 141 Господарського кодексу України та п. 24 Статуту НАК «Надра України»).

Заявники апеляційних скарг посилаються також на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.10 у справі №2-а-39465/09/2070, в якій зазначено, що відповідно до статуту ТОВ «Українська геофізична компанія»єдиним учасником вказаного товариства стала НАК «Надра України», тому  власником корпоративних прав (статутного фонду) позивача є акціонерна компанія (а не держава).

Апелянти, із посиланням на статтю 35 Господарського процесуального кодексу України,  вказують, що вищевказані твердження адміністративного суду є встановленими фактами, які не потребують доведення в ході розгляду даної господарської справи за участю тих самих сторін.

Стосовно даних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, вищевказаною ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.10 у справі №2-а-39465/09/2070 (т.2, а.с.126) встановлено наступний факт: відповідно до статуту ТОВ «Українська геофізична компанія»єдиним учасником вказаного товариства стала НАК «Надра України».

Із зазначеного факту адміністративним судом зроблено висновок про те, що власником корпоративних прав (статутного фонду) позивача є акціонерна компанія (а не держава). В апеляційній скарзі ВДВС Головного управління юстиції у Харківській області зазначено, що вищевказаною постановою адміністративного суду встановлено «факт недоведеності наявності у статутному фонді ТОВ «Українська геофізична компанія»частки держави у розмірі більш ніж 25%». Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висновок суду про доведеність (або недоведеність) будь-якого твердження є не фактом, а результатом суддівського розсуду та надання оцінки обставинам справи, встановленим в ході її розгляду.

Колегія суддів також враховує, що при розгляді вищевказаної адміністративної справи судом досліджувалися питання щодо можливості зупинення виконавчого провадження та звільнення з-під арешту майна ТОВ «Українська геофізична компанія»у зв’язку з застосуванням мораторію на примусову реалізацію майна –тоді як у даній господарській справі предметом позову є визнання недійсними результатів прилюдних торгів та аукціону з продажу майна.

Отже, на думку колегії суддів, вищенаведений висновок адміністративного суду не має преюдиціального значення для господарського суду в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, тим більше, що у ч.4 даної статті (на яку, зокрема, посилається в своїй апеляційній скарзі ПАТ «Банк Золоті Ворота») йдеться про рішення суду з цивільної (а не з адміністративної) справи.

В апеляційних скаргах заявники також посилаються на те, що господарським судом при прийнятті рішення порушено норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»- оскільки, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «Українська геофізична компанія», у ньому відсутні відомості про наявність центрального чи місцевого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить частка держави у статутному фонді ТОВ «Українська геофізична компанія».

З приводу даних заперечень колегія суддів зазначає, що, посилаючись на статті 17 та 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»апелянти разом з тим не враховують, що вищевказані відомості згідно зі статтями 8, 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не є обов’язковими для внесення їх до Єдиного державного реєстру, оскільки вони не потребують внесення змін до установчих документів.

Тому, на думку колегії суддів, відсутність у витягу з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ «Українська геофізична компанія», відомостей про наявність центрального чи місцевого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить частка держави у статутному фонді ТОВ «Українська геофізична компанія»- не може бути доказом відсутності частки держави у статутному фонді даного товариства.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом було обґрунтовано зроблено висновок про те, що майно, відчужене в ході виконавчого провадження, належить державі і що зазначеними діями порушено вимоги Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»під примусовою реалізацією майна розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

За змістом ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»передбачено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Мораторій також поширюється на акціонерні товариства.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами (ст. 2 цього ж Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом прилюдних торгів по лоту №44 від 31.03.10 був підтверджений факт відчуження нежитлових будівель, а саме адмінбудівля літ. «А»площею 330,2 кв.м., шл. блок; лабораторія літ. «Б-1»площею 203,1 кв.м., шл.блок; гаражі літ. «В»площею 219,6 кв.м., шл. блок.; майстерня літ. «Д»площею 48,1 кв. м., цегла; ізотопна літ. «Т»площею 19,1 кв. м. цегла, тобто нерухомого державного майна.

Протоколами аукціону по лотам №№ 1-43 від 31.03.10 були відчужені транспортні засоби, що відносяться до основних засобів виробництва згідно бухгалтерського обліку, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, які обліковуються як необоротні майнові активи. Так, Відповідачем-2 були реалізовані автомобілі, на яких встановлено обладнання для буріння свердловин, пошуку (розвідки), експлуатації родовищ корисних копалин, без наявності яких ТОВ «Українська геофізична компанія»неспроможне здійснювати основну мету своєї діяльності, а саме: задоволення потреби держави в нарощуванні мінерально-сировинної бази та отримання прибутку шляхом провадження господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»під примусовою реалізацією майна підприємств  розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

До основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87.

Згідно балансу ТОВ «Українська геофізична компанія»на 31.12.09 та примітки до річної фінансової звітності за 2009 рік форма №5, автомобілі, які були реалізовані торговою організацією відносяться до необоротних активів та є основними засобами виробництва.

Також, відповідно до п.п. 1.3 п. 1 «Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ»від 17.07.2000 року №64 встановлено, що у складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби та інше.

Пунктом 2 вищевказаної інструкції встановлено, що до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Отже, необоротні активи - матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать підприємству та забезпечують його функціонування, строк корисної експлуатації яких становить більше одного року або операційного циклу, якщо він більший ніж рік.

Відтак, автомобілі, реалізовані на аукціоні 31.03.10 є необоротними активами підприємства, що підтверджується балансом ТОВ «Українська геофізична компанія»та стандартами бухгалтерського обліку.

Тому, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні обґрунтовано зазначено, що в порушення вимог Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»державним виконавцем, всупереч вимогам  ст. ст. 1,2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», були вчинені неправомірні дії, а саме - відчуження нерухомого майна та основних засобів виробництва ТОВ «Українська геофізична компанія»на прилюдних торгах (аукціоні), що призвело до позбавлення підприємства засобів виробництва.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в ході відчуження зазначеного майна порушено також приписи пункту 2 статті 3 Цивільного кодексу України щодо неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом –враховуючи, що в Законі України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»міститься імперативна заборона відчуження майна, на яке поширюється мораторій.

Колегія суддів також враховує, що ТОВ «Альпарі-С»(третій відповідач у справі), яке стало переможцем прилюдних торгів, зареєстровано у лютому 2010 року (що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, т.1, а.с.66), ідентифікаційний код 36816177. Судячи з наявного в протоколах аукціону ідентифікаційного коду другого учасника аукціону, ТОВ «Авераж-Плюс»,  36816182 –вказане товариство зареєстроване дещо пізніше за ТОВ «Альпарі-С». Тобто фактично обидва підприємства - учасники аукціону створені напередодні торгів, які проводилися у березні 2010 року.

Дана обставина, а також зафіксовані у протоколах досить низькі ціни, за якими здійснювався продаж майна, дають підстави для висновку про наявність порушень чинного законодавства при здійсненні відчуження державного майна, що було виставлене на аукціон. Зокрема, дії щодо відчуження майна за вищевказаних обставин суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим у пункті 6 статті 3 Цивільного кодексу України.

Заявники апеляційних скарг, зокрема,  Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, із посиланням на статтю 16 Цивільного кодексу України та статтю 20 Господарського кодексу України зазначають, що обраний прокурором та позивачами спосіб захисту –визнання недійсними  результатів аукціону з реалізації арештованого майна –не передбачений нормами чинного законодавства, а тому не може бути застосований у спірних правовідносинах.

Стосовно даних аргументів колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі  ст.  202  Цивільного  кодексу  України правочином  є  дія  особи,  спрямована  на  набуття,   зміну  або припинення  цивільних прав та обов'язків.  Частиною 2 встановлено, що  правочини можуть бути односторонніми та дво-   чи багатосторонніми (договори). Відповідно до частини 4 ст. 202 ЦК України (435-15) дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Як вбачається з протоколів аукціонів, в них закріплено результати  проведених  аукціонів  у  вигляді визначення переможця  та  пов'язаного  з  цим  завершення процедури   аукціонних   торгів   шляхом   підписання   протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Отже фактично за своєю правовою природою купівля-продаж майна шляхом проведення аукціону (результати якого зафіксовано в протоколі) є погодженою дією кількох сторін, що спрямована на  набуття,   зміну  або припинення  цивільних прав та обов'язків –тобто є правочином.

Пунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання правочину недійсним, що узгоджується також з приписами статті 20 Господарського кодексу України.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що обраний прокурором та позивачами спосіб захисту цивільних прав узгоджується з приписами чинного законодавства, а викладені в апеляційних скаргах заперечення є безпідставними та зроблені при довільному тлумаченні змісту статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи (зокрема, з відзивів на позовну заяву) в ході розгляду справи у першій інстанції відповідачами та третьою особою не було заявлено про незгоду із зазначеним у позовній заяві способом захисту цивільних прав.

Колегія суддів враховує також, що в апеляційній скарзі та у поясненнях представника в судовому засіданні третьою особою - ПАТ «Банк Золоті Ворота»- не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення її прав. Адже, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору №468 від 24.10.06 (т.2, а.с.103) банком відкрито кредитну лінію ТОВ «Українська геофізична компанія», на забезпечення вимог банку за вищевказаним договором, укладено відповідні договори іпотеки та застави (т.2, а.с.111 –120). Разом з тим, третьою особою не надано доказів отримання позичальником (ТОВ «Українська геофізична компанія») коштів за вищевказаним договором №468 від 24.10.06.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційних скаргах твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявників скарг ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України  доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення, яким місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги обґрунтовано, з урахуванням закріплених у Цивільному кодексі України принципів неприпустимості позбавлення права власності (п.2 ст.3 ЦК України), справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 ЦК України).

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101,  пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ТОВ “Альпарі-С”, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, ПАТ “Банк Золоті Ворота” –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.11.10 у справі №16/101-10 –залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Гончар Т. В.

Суддя                                                                                           Афанасьєв В.В.  

Суддя                                                                                           Слободін М.М.  

Повний текст постанови підписано 21.02.11.