Справа №  2-291/11

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2011 року                                                                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді                                         Гусєвої Н.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на її користь на утримання їх спільної дитини –сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 700 гривень з наступною індексацією відповідно до закону, з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. В своєму позові позивачка посилається на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син, який проживає разом з позивачкою. В наявний час сторони проживають окремо. Позивачка вказує на те, що їй одній важко утримувати дитину, а відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Також позивачка вказала, що матеріальні доходи відповідача дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дитини.

У судове засідання позивачка не з’явилася, але надіслала до суду заяву, в якій уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання спільної дитини щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень з наступною індексацією відповідно до закону, з дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, позивачка просила суд про розгляд справи в її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив суд про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги позивачки визнав в повному обсязі, згоден виплачувати аліменти на користь позивачки у зазначеному нею розмірі.

У зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 2 ст. 158 ЦПК України, судом, у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з обов’язком батьків утримувати малолітню дитину, тому, при вирішенні спору між сторонами, слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі тому, оскільки засновані на законі та доведені матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 21 листопада 2005 року Виноградівською сільською радою Арцизького району Одеської області (а.с.4). Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про його народження батьком вказаний ОСОБА_2 –відповідач по справі (а.с.5). Згідно довідки, виданої виконавчим комітетои Виноградівської сільської ради Арцизького району Одеської області син позивачки ОСОБА_3 проживає разом з матір’ю та знаходиться на її утриманні (а.с.8).

Згідно ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст.24).

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов’язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.

Ч.3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений  судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. (ст.184 СК України).

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про його народження, зобов’язаний утримувати дитину до досягнення ним повноліття.

Таким чином, виходячи з аналізу перелічених норм закону, враховуючи обставини та матеріали справи, суд приходить до висновку, що не зважаючи на те, що шлюб між сторонами не розірваний, але вони проживають окремо, відповідач, будучі батьком дитини, проживаючи окремо, зобов’язаний утримувати свою малолітню дитину, яка проживає з матір’ю до досягнення сином повноліття.

Суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які відповідач повинен виплачувати на користь позивачки на утримання дітей до їх повноліття, у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону.

З огляду на викладене, на стан здоров'я і матеріальне становище дитини, приймаючи до уваги обов’язок батька дитини утримувати дитину, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів та його згоду на виплату аліментів на утримання дитини в зазначеному позивачкою розмірі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки, та стягувати аліменти з батька малолітнього ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання дитини в розмірі, зазначеному позивачкою.

Керуючись ч.3 ст. 181, ст.ст. 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 6, 15, 30, 62, 84, 88, 208, 213, 215, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень, щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подачі позовної заяви, тобто з 01 грудня 2010 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, тобто до 06 листопада 2024 року.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 судові витрати: на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одної) гривні; на користь Територіального управління державної судової адміністрації України Одеської області витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду                                                           Гусєва Н.Д.