Судове рішення #1359943
Копія:

Копія:

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-1969/2007                                                           Головуючий 1 інстанції Литвиненко В.М.

Категорія 19/21                                                                            Доповідач Петренко І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

4 квітня 2007 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді                                                    Петренко І.О.

суддів                                                                         Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.

при секретарі                                                             Шило СЮ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом і просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 65000 грн. в рахунок моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 23 квітня 1992 року на ВАТ ДХК „Дніпрошахтобуд" з ним стася нещасний випадок на виробництві, в результаті, якого він отримав спино-черепно-мозкову травму голови. Висновком Павлоградської МСЕК від 22 листопада 2000 року його було визнано інвалідом II групи та з 01 листопада 2000 року йому встановлено 70 % стійкої втрати професійної працездатності.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України позивачу були нараховані щомісячні відрахування суми враченого заробітку, які він щомісяця отримує, однак моральна шкода відповідачем нарахована йому не була і відшкодування за цим видом виплат він не отримував ні від роботодавця, ні від відповідача. Згідно до ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", окрім страхових виплат по відшкодуванню втраченої працездатності відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду.

Позивач вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний оскільки: отриманне ним професійне захворювання не може бути вилікуване остаточно, що спричиняє йому душевний занепокой та страждання, він не має можливості повноцінно працювати та відпочивати, тому що підвищене фізичне навантаження, перепад температури повітря особливо у період міжсезоння, замкнутий простір та шуми загострюють хворобу, у нього виникають перепади тиску, які тривають на протязі тривалого часу та завдають нестерпний головний біль. Хвороба змушує його відчувати себе не повноцінною людиною, що додає позивачу болю та моральних страждань. Всі вказані ним обставини обумовлюють необхідність докладати додаткових зусиль, щоб пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача позов не визнав.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія суддів

 

 

2

вважає , що апеляційну  скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.

Так судом встановлено , що позивач знаходився в трудових правовідносинах з ВАТ ДХК „Дніпрошахтбуд" та при виконанні трудових обов'язків з ним стався 23 квітня 1992 року нещасний випадок, в результаті якого він отримав спино-черепно-мозкову травму. З 22 листопада 2000 року йому була встановлена 2 група інвалідності безстроково та визнано втрату професійної працездатності у розмірі 70% з 1 листопада 2000 року. (ар. сп.4,5,-6,7,8).

Згідно до вимог ст. 12 закону України Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року, відшкодування моральної шкоди , проводиться власником , якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних витрат потерпілого , порушили його нормальні , життєві зв"язки, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Але як вказано в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди" ( зі змінами та доповненнями ) , на правовідносини , які виникли до набрання чинності відповідним законодавчим актом про відшкодування моральної шкоди , обов'язок по її відшкодуванню не поширюється , в тому числі й на випадки , коли позивач після набрання чинності цим актом ще зазнає моральних чи фізичних страждань від раніше вчинених неправомірних дій.

Оскільки позивачка отримала виробничу травму у квітні 1992 році , тобто до набрання законної сили законодавства , яким введено поняття відшкодування моральної шкоди , в тому числі і закону України Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання , які призвели до втрати працездатності" від 23 вересня 1999 року , суд дійшов правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про необхідність відшкодування моральної шкоди позивачу саме Фондом соціального страхування згідно до положень закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності , який набрав чинності з 1 квітня 2001 року , визнати обгрунтованими не можна, виходячи із вищенаведених міркувань.

Керуючись вище наведеним , та ст.ст. 304, 307,308,313,314,316317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2006 року залишити без змін..

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.

Судді:                                                                                                             /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя:                                

                                            /підпис/

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація