Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22- 1058 /07                                                          Головуючий у 1 інстанції:

Забіяко Ю.Г. Суддя-доповідач: Приймак В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Приймака В.М.

судців :             Подліянової Г.С.

Осоцького І.І.

при секретарі: Батарейній О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - КП „ВРЕЖО №4" про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - КП „ВРЕЖО № 4" про вселення , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - КП „ВРЕЖО №4" про визнання осіб таким, що втратив право користування жилим приміщенням. В позові зазначали, що ОСОБА_5 перебувала з ОСОБА_3 - відповідачем по справі у зареєстрованому шлюбі з 1981 по 2005 рік. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_2 - співпозивач по справі та ОСОБА_4 - співвідповідач по справі. В квартирі АДРЕСА_1, яка складається з двох ізольованих кімнат, площею 20,9 кв.м., зареєстровано 4 чоловіка, наймачем квартири є ОСОБА_3 Між тим, з травня 2005 року ОСОБА_3 в квартирі не проживає, адже він забрав свої речі та пішов із квартири, залишивши ключ від вхідних дверей.

ОСОБА_2не мешкає у вказаній квартирі з жовтня 2001 року, оскільки створив свою сім'ю та мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Його речей в квартирі також не має і, покидаючи квартиру, він залишив ключі, сказавши, що більше не повернеться.

Відповідачі обіцяли знятися з реєстрації у квартирі в добровільному порядку, але не зробили цього. Посилаючись на те, що відповідачі не мешкають у квартирі, не оплачують витрати по квартплаті та комунальним послугам, просили суд визнати відповідачів такими, щ втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

2

14.08.2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_2звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про вселення. В позові зазначали, що квартира АДРЕСА_1 була отримана на виробництві ОСОБА_3 на сім'ю з чотирьох осіб. ОСОБА_3 мешкав у квартирі до розірвання шлюбу з ОСОБА_1 Оскільки після розлучення спільне проживання стало неможливим через те, що ОСОБА_1 поводила себе неадекватно по відношенню до нього, він, на прохання ОСОБА_1 деякий час не проживав у квартирі. У серпні 2005 року він не зміг потрапити до квартири, оскільки відповідачки змінили замок.

ОСОБА_2після повернення з місць позбавлення волі і до жовтня 2005 року проживав у квартирі разом з відповідачками. Але через те, що матері не сподобалась його обраниця, вона заперечувала, щоб його майбутня дружина мешкала у квартирі. Він вимушений був тимчасово перейти жити в іншу квартиру. Оскільки ключа від нового замків він не мав, до квартири попадати він не зміг.

Обидва відповідачі зазначали, що іншого житла вони не мають, в квартирі залишились їх речі, вони мали намір вирішити питання з квартирою мирним шляхом, тому нікуди не звертались.

Посилаючись на вказані обставини просили суд вселити їх, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1.

27.12.2006 року надійшла заява від ОСОБА_4 та в судовому засіданні 19.01.2007 року ОСОБА_2заявив про свою відмову від позову про вселення та 26.12.2006 року в добровільному порядку знявся з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_6., ОСОБА_2також заявили про свою відмову від позову до ОСОБА_4

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2007 року прийнята відмова від позову, закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вселення.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. ОСОБА_3 вселений в квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2просять скасувати вказане рішення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ним зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад 6 місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Запорізької міської Ради народних депутатів від 31.10.1996 року № 449/4 відповідачам на сім*ю із чотирьох осіб було видано ордер на право зайняття житлового приміщення, площею 27,5 кв.м., яке складається із двох ізольованих кімнат у квартирі АДРЕСА_1. Відповідач є основним квартиронаймачем вказаної квартири.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано.

Зазначеним рішенням суду підтверджується та обставина, що між колишнім подружжям склалися напружені стосунки, часто виникали сварки та скандали. Зазначені обставини також підтверджуються показаннями свідків.

3

Судом також встановлено, що після розлучення між колишнім подружжям велися розмови про обмін житлової площі у спірній квартирі, а також те, що у серпні 2005 року у спірній квартирі були замінені замки на вхідних дверях, а тому відповідач ОСОБА_3 не мав можливості вільно заходити до спірної квартири та проживати в ній.

Таким чином, відмовляючи позивача у позові та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач не мав наміру залишати спірну квартиру, передавав гроші на оплату комунальних послуг та оплачував самостійно квартплату у червні 2005 року, звертався до позивачів з приводу обміну спірного житлового приміщення, тимчасово та вимушено не проживав у спірній квартирі, оскільки позивачами були змінені замки на вхідних дверях спірної квартири та з боку позивачів створювались умови, які унеможливлювали проживання в ній відповідача.

Будь - яких доказів того, що відповідач забезпечений іншим жилим приміщенням для постійного проживання, позивачі суду не надали.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 січня 2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена шляхом подачі

касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її

проголошення. .