ПОСТАНОВА

про залишення скарги без розгляду

08 лютого 2011 року                                                            Суддя Турійського районного суду

                                                                                Волинської  області Воробей І.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_2 про обвинувачення ОСОБА_3, 1965 року народження, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_4, 1987 року народження, жителя АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до Турійського районного суду Волинської області зі скаргою, в якій зазначив, що 02 травня 2009 року приблизно о 20.00 год. на присадибній ділянці ОСОБА_5, розташованій в АДРЕСА_1, під час сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_4 умисно наніс удар молотком по кульшовому суглобу його лівої ноги, від якого він впав на землю, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 умисно нанесли удари руками та ногами по його голові, тулубу і ногах, завдавши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забою м’яких тканин лівої вискової ділянки, лівого стегна, гомілки, поперекового відділу хребта, й тим самим вчинили злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України, однак дана скарга не відповідає вимогам, зазначеним у ч.1 ст.251 КПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.251 КПК України, скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цим Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 цього Кодексу).

Згідно з ч.4 ст.223 КПК України, в резолютивній частині обвинувального висновку коротко викладається суть пред’явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин.

Частина 2 статті 125 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Як вбачається зі скарги потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються в умисному нанесенні йому легких тілесних ушкоджень.

Кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження передбачає частина 1 статті 125 КК України.

У відповідності до ч.2 чт.251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу.

Таким чином, оскільки викладена у скарзі потерпілого ОСОБА_2 суть пред’явленого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 обвинувачення не відповідає зазначеній у ній статті кримінального закону, що передбачає даний злочин, то є підстави вважати, що вказана скарга подана без дотримання вимог, які встановлені ч.4 ст.223 КПК України щодо обвинувального висновку, а тому вона підлягає залишенню без розгляду і поверненню потерпілому ОСОБА_2  

Керуючись ч.4 ст.223, ч.1, п.1 ч.2 ст.251 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 про обвинувачення ОСОБА_3, 1965 року народження, жителя АДРЕСА_1, ОСОБА_4, 1987 року народження, жителя АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, залишити без розгляду і повернути її потерпілому.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Турійського

            районного суду                                                                                               І.В.Воробей