Справа №2-а-78/11/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі судді Болоніної М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про спонукання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни, де просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 р. по час винесення судового рішення за цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус «дитина війни», перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону вона має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач у 2006, 2007 роках не призначав, не нараховував і не виплачував такого підвищення, а у 2008, 2009, 2010 роках вказаний вид підвищення до пенсії призначався та виплачувався їй лише частково у розмірі 10%. Позивач у своєму позові посилається, зокрема, на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Ухвалою суду від 11.01.2011 р. (ар.с.15), яка набрала законної сили, у задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду в межах заявлених позовних вимог з 09.07.2007р. до шестимісячного строку, який передував дню подачі позову, відмовлено; адміністративний позов щодо зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині позовних вимог за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 27 червня 2010 р. залишено без розгляду, тобто предметом судового розгляду є позовні вимоги за період з 28 червня 2010 р. по день розгляду справи, а саме по 14 лютого 2011 р.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження, яку працівник відповідача отримав 31.01.2011 р. (ар.с.18), відповідач свої письмові заперечення не подав, тому судом приймається рішення на підставі письмових матеріалів справи без врахування заперечень відповідача.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1, видане 08.04.2009 р. довічно (ар.с.8), довідку № 44г від 21.05.2009 р. на ім’я ОСОБА_1 про право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(ар.с.9), суд доходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.11,71 КАС України розгляд і вирішення адміністративних справ здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто було відновлено дію цієї статті у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2010 році та станом на 14.02.2011 р., тобто на час розгляду справи, вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 28.06.2010 р. по 14.02.2011 р.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок Державного бюджету України позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р. №2195-IV, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про спонукання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 28 червня 2010 року по 14 лютого 2011 року з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА