Справа № 2-223/11

Р І Ш Е Н Н Я

І  М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 лютого 2011р.                 Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого                              судді Болоніної М.Б.

при секретарі                                                     Шараповій О.О.

за участю   позивача                                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа –КП «Жилсервіс»)   про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась  ОСОБА_1 з позовом до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1 де зазначає, що відповідач, який є квартиронаймачем спірної квартири, не проживає там з 01.12.1994р., утворив нову сім’ю і постійно мешкає у АДРЕСА_2, комунальні платежі, які нараховуються на нього, не сплачує.  

Позивач користуватись житлом відповідачу не перешкоджає, тому вважає, що він не проживає там без поважних причин і просить  дати дозвіл  житлово-комунальному органу КП «Жилсервіс»зняти його з реєстрації по спірній квартирі.

Відповідач до суду двічі  не з'явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином (ар.с.13,17,23), був попереджений судом про те, що у випадку його неявки судом буде прийнято рішення на підставі пояснень позивача та письмових матеріалів справи (ар.с.17). З урахуванням вимог ст.169 ЦПК України та думки  позивача суд знайшов за можливе проведення  розгляду справи без участі відповідача.

 Третя особа КП «Жилсервіс», власник спірного житла, своїми листами (ар.с.14,20) просила розглядати справу без участі їх представника і винести рішення на розсуд суду, а також висловилась за те, що визнання квартиронаймача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, не суперечить чинному законодавству, якщо позивачем буде доведено факт його відсутності без поважних причин більше ніж 6 місяців.

Позивач у судовому засіданні повністю підтримала свій позов, суду також пояснила, що відповідач спірним житлом не користується з 1994р., з того часу спроб заселитись не приймав, наміру там проживати не висловлював, його речей у квартирі немає. На прохання позивача знятись з паспортного обліку відповідач не погодився, але у 2006р., коли вона збиралась пред’явити позов до суду, він обіцяв з квартири виписатись, однак цього не зробив.    

          Вислухавши пояснення позивача, показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили непроживання відповідача у спірній квартирі більше 10 років, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, в тому числі свідоцтво про розірвання шлюбу між сторонами, яке відбулося 01.12.1994р. (ар.с.4), довідку про паспортну реєстрацію сторін в спірній квартирі (ар.с.5), акти про непроживання відповідача у спірній квартирі, складені депутатом Вільногірської міської ради 15.12.2006р. та 03.05.2010р. (ар.с.6,7), договір найму жилого приміщення, укладений з відповідачем (ар.с.22-23), суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених  позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до  ст.ст. 57-60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів тощо; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог ст.ст. 71,72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців; у випадку  відсутності особи понад встановлені строки вона в судовому порядку визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні з пояснень позивача, показань свідків та письмових доказів встановлено, що відповідач не користується спірною квартирою більше 10 років, оскільки утворив  нову сім’ю і проживає за іншою адресою, комунальні платежі, які нараховуються на нього, не вносить, при виїзді з квартири забрав всі свої речі. Доказів поважності причин відсутності відповідача за місцем його паспортної реєстрації суду не надано, відповідач заперечень проти позову не надав.  

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач  ОСОБА_2 тривалий час спірною квартирою не цікавиться, є підстави для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Від  відшкодування судових витрат за рахунок відповідача позивач відмовилась.

Керуючись ст.ст.10,11,58-60,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.71,72,127 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., таким, що втратив право користування жилим приміщенням у АДРЕСА_1

Надати дозвіл КП «Жилсервіс»на зняття ОСОБА_2  з паспортної реєстрації у АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Копію повного рішення направити відповідачу в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ                                                       М.Б. БОЛОНІНА