Справа № 1-20/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 квітня 2007р.                                            Сколівський районний суд Львівської області

в складі головуючого                                    Міхняк Я.А.

при секретарі                                                 Яворській О.Я.

з участю прокурора                                       Блистів О.І.

та адвоката                                                    ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника ССН РДА                              Микитин О.Ю.

законного представника неповнолітнього підсуднього ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с Труханів Сколівського району Львівської області, громадянина України, учня 9-го класу ЗОШ 1-111 ступеня, раніше не судимого,

по ч.2 ст. 153,ч.4 ст. 152, ч.2 ст. 153, ч.4 ст. 152, ч.2 ст. 153, ч.4 ст. 152 КК

встановив:

Неповнолітній підсудній ОСОБА_1 16.06.2006р. біля 14 год. 15 хв. в с Труханів Сколівського району Львівської області перебуваючи в житловому будинку батьків разом з малолітнім ОСОБА_5покликав в будинок малолітніх дівчат ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7.- ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою вчинити сексуальні дії, закрив двері на ключ, чим позбавив їх волі, застосовуючи фізичне та психічне насильство, всупереч їх волі, використовуючи безпорядний стан, здійснив почергово з ними аногенітальний контакт, вчинив задоволення статевої пристрасті не природним способом та статеві зносини повторно, тобто вчинив зґвалтування.

Підсудній ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і ствердив, що 16.06.2006р. біля 16 год. він був вдома з ОСОБА_5Неподалік на дорозі були малолітні дівчата ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Мами вдома не було і він запропонував ОСОБА_5 вступити з дівчатами у статеві зносини, але той відмовився. Тоді він сам підійшов до дівчат і запросив до хати погратися іграшками. Вони погодилися. Він закрив двері на ключ. Дівчата запитали нащо він замикає двері. Він сказав, щоб ніхто не зайшов. Він показав дівчатам іграшки, а потім казав роздягатися, але вони відмовилися. ОСОБА_5 казав йому цього не робити. Тоді він зняв з ОСОБА_7 штани і труси. Повернув обличчям до дивану і вона вперлася руками. Тоді він роздягнувся і намагався вводити свій статевий орган і почув від неї, що її болить а потім вводив у її статевий орган, але не зміг ввести бо був малий. Він її сказав одягатися і сідати, і це саме повторив з ОСОБА_6 та ОСОБА_8, з якими також нічого не вийшло. Коли вони одяглися, то погрозив, щоб нікому не розказували.

У вчиненому щиро кається і просить не позбавляти його волі.

Крім визнання підсуднім своєї вини його вина стверджується слідуючими доказами.

З показань потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 встановлено, що в кінці червня 2006р. ОСОБА_1. запросив їх до свого батьківського будинку погратися іграшками. Коли вони зайшли в хату, то він замкнув двері. З ними в хаті був неповнолітній ОСОБА_5

В хаті ОСОБА_1 голосно сказав знімати нижній одяг, і сказав, як не будемо слухати, то буде їх бити. Вони налякалися. Він зняв з них одяг і ставив їх почергово на диван, і запихав свій статевий член в анальний отвір та статевий орган, але їх боліло, і вони йому про це казали.

2

ОСОБА_5 говорив ОСОБА_1 цього не робити, але він не послухав. Пропонував йому не робити, але він відмовився. Після того він їм голосно казав, щоб вони не сказали про це батькам.

Потерпіла ОСОБА_6. згодом про це розказала своїм батькам.

Аналогічні покази дали представники неповнолітніх потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10та ОСОБА_11, які в судове засідання не бажали з»явитися, про що дали письмові заяви.

З показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5встановлено, що він був в хаті разом з ОСОБА_1 і підтвердив факт зґвалтування дівчат ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Він і його представник ОСОБА_5 також в судове засідання не з»явилися, а тому суд враховує їх показання, дані підчас досудового слідства.

З показань представника неповнолітнього підсуднього ОСОБА_4 встановлено, що про цей випадок її стало відомо пізніше і син ОСОБА_1 це підтвердив. Вона виховує троє дітей сама. Чоловік помер. Син ОСОБА_1 допомагає по господарству. Ходить до школи. Просить суд не позбавляти його волі. Вона буде здійснювати нагляд за ним.

Крім цього вина стверджується протоколом огляду місця події, матеріалами судово-медичної експертизи № 324 від 5.12.2006р. стосовно ОСОБА_6 та № 344 від 28.12.2006р. стосовно ОСОБА_1, що він може здійснювати статеві акти, матеріалами амбулаторної комплексної психолого-психіатричної експертизи № 966 від 23.Х1.2006р., що він в період вчинення злочину психічними хворобами не страждав, розумів значення своїх дій і міг керувати ними. Застосування примусових заходів не потребує. Психічний розвиток відповідає його вікові.

Оцінюючи зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що вина підсуднього ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів доведена повністю і його дії підпадають під ознаки ч.2 ст. 153 КК, оскільки він вчинив задоволення статевої пристрасті не природним способом щодо малолітньої ОСОБА_7. із застосуванням фізичного насильства,

по ч.4 ст. 152 КК, оскільки він повторно, із застосуванням фізичного насильства вступив у статеві зносини, тобто вчинив зґвалтування малолітньої ОСОБА_7.,

по ч.2 ст. 153, ч.2 ст. 153 КК, оскільки він повторно вчинив задоволення статевої пристрасті не природним способом стосовно малолітньої ОСОБА_6 та ОСОБА_8, по ч.4 ст. 152, ч.4 ст. 152 КК, оскільки він повторно вчинив зґвалтування малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_8

При обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особу винного, пом»якшуючі і обтяжуючі вину обставини, зокрема як пом»якшення вини є те, що він злочин скоїв будучи неповнолітнім, написав явку з повинною, активно сприяв розкриттю злочину, вину визнав і розкаявся, виховується у багатодітній сім»ї без батька, з потерпілими помирився і вони йому простили, як обтяження вини є те, що злочини скоїв щодо неповнолітніх і повторно, а тому суд з метою виховання здорового підростаючого покоління вважає небажаним відривати його від сім»ї та суспільства і вважає за доцільне застосувати ст. 69 КК і призначити покарання нижче від нижчої межі , встановленої ч.4 ст. 152 КК.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що неповнолітній підсудній ОСОБА_1 може бути перевихований без ізоляції від суспільства, доцільно застосувати ст. ст. 76,104 КК, покласти обов»язки на маму ОСОБА_4, за її згодою щодо нагляду за засудженим та проводити з ним виховну роботу.

Міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Судових витрат і речових доказів немає.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК, суд -

  2

 засудив:

ОСОБА_1 визнати винним по ст. 153 ч.2, ч.4 ст. 152,ч.2 ст. 153, ч.4 ст. 152, ч.2 ст. 153,ч.4 ст. 152 КК України і обрати покарання по ч.4 ст. 152, ч.4 ст. 152, ч.4 ст. 152 із застосуванням ст. 69 КК України на 5(п»ять) років позбавлення волі;

- по ч.2 ст. 153,ч.2 ст. 153,ч.2 ст. 153 КК України на 3(три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим 5(п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.76,104 КК звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2(два) роки та зобов»язати його не змінювати постійного місця проживання без згоди КВІ у Сколівському районі і періодично проходити там реєстрацію.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Початок відбування покарання рахувати з 13 квітня 2007р.

Покласти на маму ОСОБА_4 нагляд за сином ОСОБА_1 та проводити з ним виховну роботу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу проголошення через районний суд .