Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22ц-551/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Бевз О.Ю.

44                     Доповідач Белінська  І. М.   

УХВАЛА

Іменем України

15.02.2011  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

                 Белінської І.М. –головуючої,

                 Потапенка В.І.,

                 Франко В.А.,

при секретареві –Ткач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Бобринецького районного суду від 27 грудня 2010 року в цивільній справі за їх позовом а також за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_11, відкритого акціонерного товариства “Бобринецька сільгосптехніка” про визнання договорів оренди землі недійсними,

                                          ВСТАНОВИЛА:

                У листопаді 2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_11, ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка” про визнання договорів оренди землі недійсними.

               В обгрунтування позовних вимог зазначали, що у 2004 році між ними, як орендодавцями, і ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка”, як орендарем, були укладені договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок строком на 10 років. Посилаючись на відсутність у цих договорах ряду істотних умов, які передбачені ст.15 Закону України “Про оренду землі”, на помилкове зазначення у договорах зі сторони орендаря  - ОСОБА_11 замість ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка”- а також на порушення відповідачем умов договору щодо порядку внесення змін до договору - позивачі просили визнати ці договори недійсними.

                Рішенням Бобринецького районного суду від 27 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

                В апеляційній скарзі позивачі ( крім ОСОБА_10, яка рішення не оскаржила) просять скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Вказують на те, що суд неправильно застосував норми ст.15 Закону України “Про оренду землі” та безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договорів оренди недійсними, оскільки надані ними докази свідчать про відсутність у договорах  всіх істотних умов договору, визначених законом.

               Заслухавши пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_8, представника ОСОБА_7 ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 ОСОБА_12, представника апелянтів ОСОБА_13 та представника ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка” Бауера А.Г., дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції –залишенню без змін з таких підстав.

               Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачами обставин, на які вони посилались як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, а також на пропуск ними позовної давності.

              Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та цивільного процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

              Згідно із ч.4ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

              Обставини, на які позивачі посилаються як на підставу для визнання договорів оренди недійсними, були відомі їм з часу укладання цих договорів, оскільки договори підписані ними. Судом встановлено, що умови договорів виконувались орендарем належним чином на протязі всього часу їх дії (6 років).

             За таких обставин, враховуючи наявність заяви відповідача про застосування судом позовної давності, зробленої до винесення судом рішення (а.с.85), та відсутність поважних причин пропущення позовної давності, суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про відмову в позові з підстав пропуску позовної давності (ст.257, ч.1ст.261 ЦК України).

             Крім того, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову і по суті позовних вимог.

             Так,  судом встановлено, що оспорювані договори оренди були укладені позивачами з ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка”, від імені якої діяв голова правління ВАТ ОСОБА_11., що фактично і вбачається з договорів, які були зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку. Між сторонами немає спору щодо особи належного орендаря, яким вони вважають ВАТ “Бобринецьку сільгосптехніку”.  За таких обставин, доводи позивачів про те, що у договорах зазначено неналежного орендаря або що вони помилялися щодо особи орендаря є безпідставними, тобто такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

           Правильним є і висновок суду щодо відсутності підстав для визнання договорів оренди недійсними з підстав відсутності всіх істотних умов договору. Суд належним чином мотивував прийняте ним рішення, доводи скарги не спростовують цього висновку, оскільки договори містять умови щодо розміру, порядку нарахування, виплати, перегляду розміру орендної плати, відповідальності за порушення строків її виплати орендарем (пп.9-14), умови використання, умови та строки передачі земельних ділянок, умови їх повернення  та інші істотні умови, передбачені ст.15 ЗУ “Про оренду землі”.

                Правильною є оцінка судом доводів позивачів щодо порушення відповідачем, на їх розсуд, умов договору про внесення змін до договору, оскільки встановлено, що виправлення у бланках договорів були зроблені до підписання цих договорів сторонами, що вбачається хоча б з того, що надані позивачами копії договорів, один з примірників яких знаходиться у кожного з орендодавців, також містять ці виправлення (а.с.7-28).

                Умова договорів оренди про те, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.39), не суперечить вимогам закону –ст.651 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Таке ж правило міститься у ч.4ст.31 ЗУ “Про оренду землі”.

                Наведене свідчить про те, що апеляційна скарга не містить передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, яке є законним і обгрунтованим.

               На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                             УХВАЛИЛА:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити, а рішення Бобринецького районного суду від 27 грудня 2011 року залишити без змін.

               Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: