Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-1134/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.
Категорія - 10.3.1 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кодрул М. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді –Кодрула М.А.
Суддів –Черненко В.В., Потапенко В.І.
відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року № 2748-УІ, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача –суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії ,-
в с т а н о в и л а :
03 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернулася у суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання неправомірною бездіяльності відповідача –суб’єкта владних повноважень та зобов’язання нарахувати та виплатити їй у повному обсязі державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року і по теперішній час.
В порядку письмового провадження, постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області по не нарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 25 травня 2010 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 25 травня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області просить скасувати постанову і та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Справу просить розглянути в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову, з підстав, передбачених ст. 201 КАС України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус «Дитини війни», що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Проте, з висновком суду першої інстанції погодитися повністю неможливо виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України ( в редакції на час ухвалення постанови) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 100 КАС України ( в редакції на час ухвалення постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. У запереченні на позов відповідач не наполягав на застосуванні судом ч.1 ст. 100 КАС України . Звертаючись у суд з позовом ОСОБА_3 не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому суд першої інстанції не мав підстав для його поновлення.
Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення строку звернення з позовом до суду відсутні, а тому позов підлягає задоволенню тільки в межах річного строку і до дати ухвалення постанови.
Позивач звернулася з позовом 03 грудня 2009 року, а тому її право підлягає захисту з 03 грудня 2008 року по 25 травня 2010 року. В решті позовних вимог необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, що є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області – задовольнити частково.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2010 року –змінити.
Позов задовольнити частково. Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 в розмірі 30% мінімального пенсії за віком у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 грудня 2008 року по 25 травня 2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 за період з 03 грудня 2008 року по 25 травня 2010 року відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням раніше проведених виплат.
В решті позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуючий суддя :
Судді :