Справа № 1-55/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року Скадовський районний суд Херсонської області у складі:

                    головуючого, судді                                        Клімченка М.І.,

                    при секретарі                                                  Березюк О.С.,

                    за участю прокурора                                         Григоренко А.І.,

                      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Скадовська кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Цюрупинськ Херсонської області, Україна, українки, громадянки України, маючої  середню - спеціальну освіту, неодруженої, маючої на утриманні малолітню дитину,  працюючої в Скадовському районному військкоматі медсестрою, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.  308 ч. 2, ст. 320 ч. 2 КК України, -     

ВСТАНОВИВ:

          В період з лютого по квітень 2010 року, працюючи на посаді старшої медсестри реанімаційного відділення КЗ „Скадовської ЦРЛ”, будучи відповідальною особою за отримання, зберігання, облік та здачу ампул наркотичних, психотропних препаратів та прекурсорів, в порушення п. 1.11 Наказу МОЗ № 11 від 21.01.2010 року „Про затвердження порядку обігу наркотичних засобів та прекурсорів у закладах охорони здоров’я України”, отримувала у головної медсестри реанімаційного відділення „Скадовської ЦРЛ” ампули з психотропною речовиною – „Сибазон” та користуючись своїм службовим становищем привласнила 30 ампул з цією психотропною речовиною. В той же час, будучи службовою особою, не вела облік порожніх використаних ампул психотропної речовини „Сибазону”.

         Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю та підтвердила обставини скоєного нею злочину, що викладені у постанові про притягнення її в якості обвинуваченої й обвинувальному висновку, а також добровільність і істинність своїх зізнавальних показів, істинність доказів зібраних по справі, як окремих, так і в їх сукупності, сутність яких їй зрозуміла, в зв'язку з чим не вважала необхідним їх дослідження в судовому засіданні, та пояснила, що з 2003 року до 19.08.2010 року працювала на посаді старшої медсестри реанімаційного відділення Скадовської ЦРЛ. В її функціональні обов’язки входили ведення медичної документації, отримання, зберігання наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів, ведення журналів по ним. Згідно покладених на неї обов’язків несла відповідальність за отримання наркотичних речовин, зберігання та здачі порожніх ампул після використання головній медсестрі. В ході лікування хворих часто залишалися залишки повних ампул „Сибазону”. Медсестра ОСОБА_2 постійно запитувала у підсудної про можливість їх привласнення, ОСОБА_1 не була проти. Пусті ампули ОСОБА_2 ніколи не повертала. Коли підсудна здавала пусті ампули головній медсестрі ОСОБА_3, то перерахунок не проводився. Головна медсестра ставила свій підпис за отримання відповідної кількості порожніх ампул, які приносила підсудна. В журналі обліку наркотичних засобів та прекурсорів вона постійно ставила точну кількість ампул, щоб не помітили їх недостачу. За період часу з лютого по квітень 2010 року ОСОБА_1 брала близько трьох разів по 10 ампул з „Сибазоном”, які зберігалися в сейфі реанімаційного відділення, які в подальшому передавала медсестрі ОСОБА_2 За кожну ампулу „Сибазону” ОСОБА_2 приносила підсудній по 9-10 грн., щиро розкаюється, просить суворо не карати.

     Крім повного визнання своєї вини в інкримінованому злочині самою підсудною, її вина у судовому засіданні підтверджена доказами, що знаходяться в матеріалах справи у їх сукупності, дослідження яких підсудна не вважала необхідним, й сутність яких була їй зрозуміла.

    Перевіривши істинність і добровільність зізнавальних показів підсудної ОСОБА_1,  істинність інших доказів по справі, встановивши, що усі учасники судового процесу не заперечують проти них та правильно розуміють їх сутність, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому злочині знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а її дії правильно кваліфіковані за ст. 308 ч. 2 КК України, оскільки вона заволоділа психотропними речовинами шляхом зловживання службовим становищем, за ст. 320 ч. 2 КК України – порушила правила зберігання, обліку, використання психотропних речовин, що призвело до привласнення цих речовин шляхом зловживання особою своїм службовим становищем.

     Питання про речові докази – журнал внутрішнього обліку на постах відділень закладів, установ,  підприємств чи організацій наркотичних (психотропних) лікарських засобів, журнал  в темно-зеленій обгортці з номером 1.22, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, згідно розписки від 13.10.2010 року необхідно вирішити відповідно до ст. 81 ч.1 п.2 КПК України – повернути до Скадовської центральної лікарні. (а.с.111)

     При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд, відповідно зі ст. 65 КК України, враховує те, що злочин, скоєний нею, передбачений ст. 308 ч. 2 КК України, згідно ч. 4 ст. 12 КК України є злочином тяжким, ст. 320 ч. 2 КК України, згідно ч. 3 ст. 320 КК України є злочином середньої тяжкості, особу підсудної, яка за місцем проживання характеризується позитивно (а. с. 190), на обліку у лікаря - нарколога не перебуває (а. с. 191), до адміністративної відповідальності не притягувалася, а також обставини, що впливають на її покарання, з яких пом'якшуючими, відповідно ст. 66 ч. 1 п.1 КК України визнає щире каяття, знаходження на утримані малолітньої дитини, не знаходить обтяжуючих, передбачених ст. 67 КК України, із урахуванням особи підсудної, усіх обставин по справі, тяжкості скоєних нею злочинів, вважає, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладанням обов’язків згідно ст. 76 КК України.     

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

         ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у скоєнні злочинів, передбачених ст. 308 ч. 2, ст. 320 ч. 2 КК України та призначити їй покарання:

за ч. 2 ст. 308 КК України – у виді позбавлення волі на строк 5 років,

за ч. 2 ст. 320 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів  шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права займати посади та займатися діяльністю, пов’язаною з обігом наркотичних засобів строком на два роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання й призначити іспитовий строк 2 роки, зобов’язавши, згідно вимог ст. 76 ч. 1 п. 2, 3, 4 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Відповідно до ст. 77 КК України додаткове покарання  у виді конфіскації майна не застосовується.

Речові докази – журнал внутрішнього обліку на постах відділень закладів, установ, підприємств чи організацій наркотичних (психотропних) лікарських засобів, журнал  в темно-зеленій обгортці з номером 1.22, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4, згідно розписки від 13.10.2010 року необхідно вирішити відповідно до ст. 81 ч.1 п.2 КПК України – повернути до Скадовської центральної лікарні.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 – підписку про невиїзд з місця постійного проживання – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.     

Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб з дня проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд.

Суддя                                                                                                                М.І. Клімченко