Справа №2-а-802/11/1231
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.2011 суддя Стахановського міського суду Луганської області Юрченко І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання збільшити розмір підвищення до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
16.02.2011р. позивач звернувся до суду із позовом про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 01 січня 2007р.
Згідно з п.5 ч.І ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач звернувся до суду 16 лютого 2011р. Виходячи зі змісту заявлених вимог адміністративний позов подано після закінчення строків, встановлених ст.99 КАС України.
При цьому позивачем надано заяву, в якій він просить поновити йому строк на звернення з позовом до суду, в якій він зазначає, що про належні йому як дитині війни виплати його повідомлено не було.
Також позивач посилається на те, що до ухвалення рішення КСУ від 09 вересня 2010року діяли норми цивільно-процесуального законодавства та строк позовної давності до позовних вимог даної категорії становив 3 роки. У такому випадку він міг розраховувати на застосування по відношенню до нього трьохрічного строку позовної давності. Він не міг передбачити, що його право на звернення до суду з цим позовом буде так істотно обмежене по строкам.
Розглянувши клопотання позивача, суд вважає, що позивач не навів поважних причин пропуску строку, тому підстав для визнання причини пропуску строку поважною немає. При цьому суд виходить з того, що об’єктивно нічого не заважало позивачеві у справі звернутися до УПФ за роз’ясненням раніше, до того ж, незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Відповідно до ст.57 Конституції України усі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян підлягають обов’язковому оприлюдненню і оприлюднюються, що є обставиною загальновідомою і, відповідно до ч.2 ст.72 КАС України, не потребує доказування.
Відповідач регулярно здійснював виплату позивачеві його пенсію. Отримуючи пенсію щомісяця, позивач мав можливість дізнатись про порушення відповідачем його прав та звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк.
Згідно ст.94 Конституції України усі закони підлягають офіційному оприлюдненню і набирають чинності через десять днів з дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування, а тому позивач мав змогу дізнатися про порушення його прав раніше. А відповідно до ч.2 ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Крім того, тільки 18 лютого 2010року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», (набрав чинності 10.03.2010р.) відповідно до якого суди почали розглядати у порядку цивільного судочинства справи щодо призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат. До цього ж періоду суди справи даної категорії також розглядали відповідно до вимог КАС України та було встановлено строк звернення до суду терміном 1 рік. А отже, якби позивач звернувся до суду до 10.03.2010р., то міг би пред’явити вимоги лише в межах одного року.
Рішенням Конституційного суду України від 9 вересня 2010р. у справі №19-рп/2010 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18 лютого 2010 року № 1691-УІ, а саме:- пункту 2 розділу І: Пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №№ 35-37, ст. 446) виключити».
Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691-УІ.
Таким чином, взагалі є недоречним посилання позивача на той період часу коли діяв неконституційний закон.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, суд не вбачає поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Керуючись ст.99 - 107 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними, зобов'язання збільшити розмір підвищення до пенсії залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п’яти днів з дня отримання копії постанови.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скарга не було подано.
Суддя: