Справа  22ц – 128/11                                                 Суддя першої інстанції: Вострікова Л.В.    

Категорія  52                                              Суддя доповідач  апеляційного суду:  Кутова Т.З.

У Х В А Л А

Іменем України

          12  січня  2011 року  судова колегія судової палати   в цивільних справах  Апеляційного суду Миколаївської області   в складі:

          головуючого:  Галущенка О.І.,

          суддів:             Шолох З.Л.,

                               Кутової Т.З.,

          при секретарі: Богуславській  О.М.,

          за участю: позивача ОСОБА_2  та представника   відповідача  Ярошенко І.Г.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні   в м. Миколаєві   апеляційну скаргу

Відкритого Акціонерного Товариства Енергопостачальна  Компанія (далі- ВАТ ЕК) «Миколаївобленерго»

на   рішення   Вознесенського   міськрайонного суду Миколаївської області від  29   жовтня  2010 року  по  справі   за  позовом

ОСОБА_2

до

ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»

про

поновлення на роботі   та стягнення  моральної шкоди

В С Т А Н О В И Л А:

          В лютому 2010 року ОСОБА_2  звернувся до суду з позовною заявою   до ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»  про поновлення на роботі  та стягнення  моральної шкоди.

          Позивач  зазначав,  що  працював в  філії  ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»  Вознесенського району з 1992 року на різних посадах,  а  14 червня 2010 року його  було  звільнено з посади електромонтера з ремонту повітряних  ліній  електропередачі групи з ремонту повітряних високовольтних ліній  за скоєння прогулу без поважних причин.  Посилаючись на те, що   фактично прогулу ним  не було скоєно, позивач просив поновити його на роботі  та стягнути на його користь   5000 грн. моральної шкоди.

          Рішенням  Вознесенського  міськрайонного суду Миколаївської області від  29 жовтня 2010 року   позов задоволено. Поновлено позивача   на роботу в філію ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» Вознесенського району  на посаду електромонтера  з ремонту повітряних ліній електропередачі групи з ремонту повітряних  високовольтних ліній з 15 червня 2010 року, та  стягнуто  на його користь 1700 грн.  моральної шкоди.

          В апеляційній скарзі  ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»   просить   вказане рішення суду скасувати, по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не вірно оцінив докази по справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін,   дослідивши  матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відутність підстав для задоволення     апеляційної скарги.

          Як вбачається з матеріалів  справи і таке встановлено судом,  18 листопада 1992 року, відповідно до наказу № 1633 – к від 16 листопаду 1992 року  ОСОБА_2, був прийнятий на роботу  у Вознесенське  Підприємство електричних мереж  на посаду інженера  по техніці безпеки (а.с. 8 об.).  В подальшому ОСОБА_2 працював на різних посадах.   Наказом  за № 1195 –к від 15 червня 2010 року    робочий день  19  травня 2010 року  позивачу  визнано прогулом та, в зв’язку з цим,  звільнено    останнього  за п. 4 ст. 40 КЗоТ України з  19 травня 2010 року (а.с. 10).

          Як вбачається з акту, складеного 19 травня  2010 року  комісією  в складі директора філії ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» Вознесенського району ОСОБА_4, головного інженера  ОСОБА_5 та інспектора з кадрів ОСОБА_6,  ОСОБА_2  19 травня 2010 року   був відсутній на роботі  з 13.20 до 17.00 (а.с. 18).  

Вказаний акт складено на підставі   доповідної ОСОБА_5, з якої слідує, що   ним були перевірені робочі місця 19  травня 2010 року    та виявлено  відсутність  електромонтера   ОСОБА_2 Після  чого  останнього  по гучномовцю  викликали до ОСОБА_5 в кабінет о 14.00 год.  та 16.40 год.,  також перевірялась територія філії, однак   працівника  не було виявлено (а.с. 19).  Аналогічні доповідні   були складені також   старшим майстром ОСОБА_7 та секретарем групи діловодства  ОСОБА_8 (а.с. 20, 21, 22).

Між тим, як вірно зазначив суд вказані доповідні містять неточності, а саме, ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_2 викликали в  медичний кабінет, а не  в кабінет  головного інженера.  Також ОСОБА_7   в доповідній від 19 травня 2010 року зазначає, що такий  виклик відбувався  о 14 годині  а в доповідній від 20 травня  того ж року, що ОСОБА_2  викликали о 13 годині.

Крім того,  як показав  суду  свідок  ОСОБА_9, що бачив позивача о 16 годині на робочому місці, а свідок ОСОБА_10   зазначив, що  бачив позивача приблизно  після 13  години може о 14-15 годині,   оскільки той   просив  у   свідка   інструменти.

Також  свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11,  ОСОБА_10, ОСОБА_12   показали, що не чули  виклику позивача по гучномовцю, а  ОСОБА_13 зазначив, що чув лише один раз о 16 - 45 год., що   не виключає того факт, що і  ОСОБА_2 міг не чути  цих викликів.

Враховуючи наведене, а також те, що в філії ВАТ  ЕК «Миколаївобленерго»  Вознесенського району  не запроваджено    перепускну  систему  допуску працівників  на її  територію,      суд зробив вірний висновок, що   вказані докази в їх сукупності  не є безперечним підтвердженням відсутності   позивача на  території  установи  на протязі трьох годин, не виключаючи при цьому  ймовірність  такої відсутності в   конкретний  час, коли відбувалися перевірки  території чи робочих місць  представниками адміністрації  філії.  

Відповідно до положень ч. 3 ст. 149  КЗоТ України, при обранні  виду стягнення   власник, або уповноважений ним орган   повинен враховувати ступінь  тяжкості   вчиненого проступку  і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.  

Однак, в наказі про звільнення позивача не наведено будь-якого обґрунтування застосування до ОСОБА_2 найбільш тяжкого   дисциплінарного стягнення встановленого ст.  147 КЗоТ України, такі докази  відсутні в  матеріалах справи.

За такого,   районний суд дійшов обґрунтованого висновку про  неправомірність звільнення  позивача із займаної ним посади на підставі   п. 4 ст. 40 КЗоТ України.

           Згідно з положеннями ст. 237-1  КЗоТ України власник  або уповноважений ним орган   відшкодовує  моральну шкоду  працівникові  у разі,  якщо порушення його законних прав призвели до  моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків  і вимагають від нього додаткових зусиль  для організації свого життя.

           Місцевий суд,  вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди  в розмірі 1700 грн.,  також вірно послався на вказану норму, та виходив з того, що трудові права  позивача, які є  основоположними  для людини,   порушені відповідачем, а таке   привело до втрати постійного заробітку, що   порушило  звичний  життєвий уклад  позивача  та змусило його вживати додаткових зусиль для організації   свого життя  не зважаючи на перед пенсійний вік.  

          Перевіривши законність та обгрунтованність  оскаржуваного рішення  суду,  судова колегія  вважає, що воно відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому  підстав для його скасування не вбачається.

          Керуючись ст. ст. 303,  307,   308  ЦПК України , судова колегія

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу   ВАТ ЕК „Миколаївобленерго»”  - відхилити.

          Рішення  Вознесенського  міськрайонного суду Миколаївської області від  29  жовтня   2010 року   - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду   може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого  суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ  на протязі двадцяти днів    з дня  її проголошення.

          Головуючий

          Судді