ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р. Справа № 47/483-06
вх. № 10177/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Немикіна О.В.
за участю представників сторін:
позивача - Шевченко Є.О. за довіреністю б/н від 01.09.2006р., Кімстачьов С.С. задовіреністю б/н від 24.07.2006р. відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства фірми "Биотехнологія", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просвітньо-виробничо-комерційна фірма "Сяйво", м. Ніжин
про визнання угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу олії лляної № 905-128 від 05.08.2005р., що укладений між сторонами, у зв’язку з невідповідністю його вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 11.09.2006р. письмові пояснення, які були прийняті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідач надав через канцелярію господарського суду 11.09.2006р. відзив на позовну заяву в якому свої вимоги обґрунтовує тим, що договір № 905-128 від 05.08.2005р. не може бути недійсним, оскільки він не суперечить кодексу чи будь-якому іншому нормативному документу, так як законом не встановлено вимогу стосовно обов’язкового зазначення у договорі купівлі-продажу сорту продукції.
Відповідач надав через канцелярію господарського суду 31.08.2006р. клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи. Суд розглянувши матеріали справи, визнав за можливе його задовольнити та відкласти розгляд справи.
Суд, розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне, що 05.08.2005 року між позивачем та відповідачем був підписаний договір купівлі-продажу № 905-128.
Відповідно до умов цього договору (п.1.1 та 4.1), відповідач зобов’язався передати, а позивач прийняти товар – олію лляну в кількості 23 тони ±5 % – за ціною 94 300 грн. ±5, якість продукції повинна відповідати стандарту ГОСТ 5791-81 «Масло лляне технічне».
07.08.2005 року між позивачем та відповідачем підписана Додаткова угода № 1 від 07.08.2005 року, відповідно до умов якої кількість товару збільшувалась з 23 до 69 тон ±5%, ціна та строк поставки кожної партії продукції повинна визначатись в специфікаціях.
08.08.2005 року сторонами підписана специфікація (додаток №1 до договору №905-128 від 05.08.05), в якій визначено строк відвантаження – 23.08.05 р., кількість олії лляної – 23 т, загальна сума поставки – 94 300, 00 грн.
11.08.2005 року відповідач за допомогою факсимільного зв’язку направив позивачу проект специфікації (додаток №2 до договору №905-128 від 05.08.05), в якій визначено строк відвантаження – вересень 2005 р., кількість олії лляної – 46 т, загальна сума поставки – 207 000, 00 грн. Специфікація не була підписана Позивачем.
Як було встановлено у судовому засіданні, факсимільна копія специфікації (яка була направлена Відповідачу) була підписана Гулевським Олександром Кириловичем. В той же час, як вбачається з наданого Відповідачем договору купівлі-продажу № 905-128, директором ППФ „Біотехнологія” є Гулевський Родіон Олександрович.
Відповідно до ч. 1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи з положень статті 655 ЦК України, для укладення договору купівлі продажу необхідно, щоб була досягнута згода з наступних умов: предмет договору, тобто майно, на яке переходить право власності, та його ціна.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів певного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В п. 1.1. Технічних умов ГОСТ 5791-81 на олію лляну технічну зазначається, що в залежності від способу обробки лляну олію поділяють на види (нерафінована, рафінована невідбілена, рафінована відбілена) та сорти (перший, другий). В залежності від виду та сорту продукції, кислотне, йодне число, масова доля води та інші показники олії значно відрізняються. Відповідно до п. 3.4 Технічних умов ГОСТ 5791-81, кожна партія лляної олії має супроводжуватись документом про якість із обов’язковим зазначенням найменування та виду олії, показників якості.
В договорі № 905-128 не визначено вид, сорт олії. Таким чином, сторонами не визначено предмет договору № 905-128. Також зазначена умова не була узгоджена сторонами в додатковій угоді № 1 та в Специфікаціях.
22 лютого 2006 року в Господарському суді Харківської області при розгляді справи за позовом ТОВ „ПВКФ „Сяйво” до ППФ „Біотехнологія” про стягнення 22 450, 77 грн. було ухвалено рішення.
В рішенні Господарського суду Харківської області від 22 лютого 2006 року встановлено, що 30 серпня 2005 року за накладною №149 було відпущено першу партію олії 23 тонни. Однак, в рішенні не вказується, який саме вид та сорт олії лляної відпускався відповідачем, а також не встановлено факту отримання ППФ „Біотехнологія” відпущеної продукції.
Крім того, суд в рішенні від 22.02.2006р. робить висновок, що у позивача не виникло право чи обов’язок на отримання цієї продукції, тому що Позивач не здійснив 100% передплати продукції.
Таким чином, Господарським судом Харківської області під час розгляду справи за позовом ТОВ „Просвітньо-виробничо-комерційної фірми „Сяйво” до Приватного підприємства Фірми „Біотехнологія” про стягнення 22 450, 77 грн. факт отримання ППФ „Біотехнологія” олії лляної згідно умов договору не досліджувався.
Отже, посилання відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 22 лютого 2006 року в обґрунтування факту узгодження з позивачем всіх істотних умов договору (предмету договору) шляхом прийняття останнім олії лляної в обсязі 23 тонн згідно з накладною №149 від 30.08.2005р. не може бути прийняте судом до уваги.
Відповідно до норм глави 16 ЦК України визнаватися недійсним може тільки укладений правочин, неукладений правочин не може бути предметом спору про визнання правочину недійсним. По цій справі відсутній укладений у відповідності до вимог ст. 207 ЦК України правочин, тобто відсутній предмет спору.
Зважаючи на те, що сторонами не досягнуто згоди зі всіх необхідних умов договору № 905-128, що є обов’язковим відповідно до положень ч. 2 ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України, тому, відповідно до вимог ч.8 ст. 181 ГК України, договір № 905-128 від 05.08.2005 року слід вважати неукладеним, тобто таким, що не відбувся.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, , керуючись ст.207 ЦК України, ст. 180, 181 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення підписано 12.09.2006р.
Суддя Светлічний Ю.В.