Справа №  2-а-1020/11

ПОСТАНОВА

04 лютого 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого    судді  Турбіної Т.Ф., при секретарі  Кривицькій К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі  адміністративну справу за  позовом  ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ДАІ №4 м. Бердянськ прапорщика міліції Короткого К.М.  про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в :

          05 листопада 2010 року   позивач звернувся до суду з позовом у якому вказує, що

24.10.2010р. відповідачем відносно нього було складено протокол АР 1 №147565 про адміністративне правопорушення про те, що позивач 24.10.2010р. о 16-15 год., керуючи автомобілем, скоїв безпідставну зупинку автомобіля на перехресті доріг 556 км а/д Одеса-Новоазовськ –206 км а/д Енергодар-Бердянськ, маючи при цьому перевагу у русі, чим порушив вимоги п. 15.9 «ґ»Правил дорожнього руху.  Постановою серія АР №183188 за це правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.   

З даною постановою позивач не згоден з тих підстав, що в дійсності такого правопорушення він не вчиняв. На вказаній ділянці дороги керуючи багатотонною вантажівкою наближаючись по головній дорозі до перехрестя з круговим рухом позивач побачив легковий автомобіль, який наближався до перехрестя з другорядної дороги справа, але швидкість не знижував та моргав дальнім світлом фар. З  метою уникнення ДТП позивач призупинив  рух  свого автомобіля та надав дорогу легковому автомобілю, при цьому повної зупинки автомобіля не було.  За перехрестям відповідач зупинив позивача та повідомив, що ним порушено п.15.9 «ґ»ПДР, про що склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому в порушення вимог закону відповідач відмовився вказати у якості свідка особу, яка знаходилася в автомобілі позивача, не надав належних доказів вчинення позивачем правопорушення, не дав оцінки доказам та запереченням позивача щодо обставин справи,  у зв’язку з чим позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та просить її скасувати. У зв’язку з тим, що в період з 24.10.2010р. по 03.11.2010р. позивач перебував у відрядженні, просить поновити строк на оскарження постанови.    

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.  Відповідач у судове засідання не з’явився вдруге, про день та час слухання справи повідомлений належним чином,  заперечень проти позову не надав. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.           

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку, що  причина  пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом  поважна, а тому строк підлягає поновленню. Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2. з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4. безсторонньо (неупереджено); 5. добросовісно; 6. розсудливо; 7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); 9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.10.2010 року відносно позивача інспектором  роти ДПС ДАІ №4 м. Бердянськ   Коротким К.М. винесено постанову серії АР №183188 по справі про адміністративне правопорушення та позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с.5).  

Відповідно до вказаної постанови позивач 24.10.2010 року   керуючи автомобілем, скоїв безпідставну зупинку автомобіля на перехресті доріг 556 км а/д Одеса-Новоазовськ – 206 км а/д Енергодар-Бердянськ, маючи при цьому перевагу у русі, чим порушив вимоги п.15.9 «ґ»Правил дорожнього руху. Правопорушення зафіксоване у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.10.2010р. серія АР1 №147565.

Відповідно до п.15.9. «ґ» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р.,  з наступними змінами та доповненнями, забороняється зупинка - на перехрестях та ближче ніж 10м від краю перехрещуваної проїзної частини при відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі і зупинки навпроти бокового проїзду на Т-образних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Відповідальність за порушення правил зупинки передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Доводи позивача про відмову відповідача вказати у протоколі свідком особу, яка знаходилася в автомобілі позивача, у порушенні права позивача давати свої пояснення, подавати докази, знайомитися з матеріалами справи, користуватися правовою допомогою, заявляти клопотання, суд не приймає до уваги, оскільки вони нічим не підтверджені і спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, де позивачем про вказані вище обставини зазначено не було.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.10.2010р. позивач зазначив, що з порушенням ПДР  не згоден. В протоколі позивач виклав свої пояснення щодо обставин справи, зі змісту яких вбачається, що він загальмував на перехресті, не допускаючи повної зупинки автомобіля, з метою уникнення зіткнення з автомобілем, який виїжджав на перехрестя справа з другорядної дороги з мигаючими включеними фарами, що позивач розцінив як можливу несправність гальм цього автомобіля.   

Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови  зазначені  у протоколі від 24.10.2010 року заперечення та пояснення позивача досліджені та оцінені не були. Підстави, з яких відповідачем не були враховані при розгляді справи пояснення  позивача про те, що він діяв відповідно до п. 2.14 е, п. 2.3 д, 2.3.б ПДР, в  постанові не зазначені.   

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок   щодо доказування  правомірності  свого  рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем  не надано заперечень проти позову і будь-яких доказів в спростування пояснень позивача, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у скоєнні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст. 62 Конституції України, яка встановлює, що  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.   

За таких обставин суд вважає, що рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнято відповідачем без урахування  усіх істотних обставин справи, без додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому  підлягає скасуванню.   

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Постанову інспектора  роти ДПС ДАІ №4 м. Бердянськ прапорщика міліції Короткого К.М. серія АР №183188 від 24.10.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, визнати незаконною  та скасувати.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський  районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.  

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.