Справа № 2-3463/10

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

01.02.2011  Центрально-Міський  районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Затолочний В.  С

при секретарі                              Морозова  Н.  М.,

за участі:

- позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, третя особа Управління містобудування та архітектури Криворізької міської ради про визнання права власності на майно, -  

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності на майно.

Позов, на задоволенні якого в ході судового розгляду справи наполягала позивачка, обґрунтований тим, що позивачу на праві власності належить нежитлове приміщення АДРЕСА_1.

Після проведеної реконструкції приміщення змінилося його планування. Під час виконання робіт з реконструкції приміщення несуча спроможність будівельних конструкцій не була порушена. Згідно технічного висновку перепланування виконано без змін конструктивної схеми, без втручання в несучі конструкції будівлі, експлуатація перепланованого приміщення можлива за призначенням, несуча спроможність будівельних конструкцій будівлі не порушилась. Позивачка звернулася до відповідача за вирішенням питання про оформлення правовстановлюючих документів на приміщення, але їй було відмовлено та рекомендовано за вирішенням цього питання звернутися до суду. Позивач вважає, що за нею може бути визнане право власності на самочинно реконструйоване приміщення і просить суд визнати за нею це право.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, надав суду заперечення, в яких зазначає про те, що експлуатація не прийнятих в у встановленому порядку об’єктів забороняється. Тому просить це врахувати і винести рішення згідно чинного законодавства.

Третя особа правом на участь у розгляді справи не скористалася, надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, заперечень проти позову не надала.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 яке складається з тамбуру № VІ загальною площею 2.20 кв. м, тамбуру № VІІ загальною площею 0.70 кв. м, складу № 12 загальною площею 13.1 кв. м, виробничого приміщення № 13 загальною площею 41.9 кв. м, коридору № 28 загальною площею 3.7 кв. м, кабінету № 5 загальною площею 8.7 кв. м, коридору № 6 загальною площею 2.5 кв. м, виробничої кімнати № 7 загальною площею 38.4 кв. м, виробничої кімнати № 8 загальною площею 45.3 кв. м, комори № 9 загальною площею 6.0 кв. м, виробничої кімнати № 10 загальною площею 17,3 кв. м, комори № 11 загальною площею 4.0 кв. м.

Загальна площа приміщень складає 183,7 кв. м, що вбачається із технічного паспорту.

Право власності позивача на майно підтверджується договором про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності від 25.03.2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 606.

Після проведеної реконструкції приміщення АДРЕСА_1 воно складається з наступних приміщень: нежиле приміщення офісу та магазину, вбудоване в перший поверх шестиповерхового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 179.80 кв. м; «а» ганок загальною площею 3.60 кв. м; «а1» ганок загальною площею 4.30 кв. м.

Згідно з експлікацією офіс складається з: 1 - коридору загальною площею 10,80 кв. м, 2 – офісу-1 загальною площею 16,10 кв. м, 3 – офісу-2 загальною площею 16,20 кв. м, 4 – кухні загальною площею 16,6 кв. м, 5 – санвузла загальною площею 5,60 кв. м, 10 – кладовки загальною площею 2.70 кв. м, 11 – офіс-3 загальною площею 10,4 кв. м, 12 – приймальні-рецепшн загальною площею 4.30 кв. м.

Всього по приміщенню офісу 82,70 кв. м.

Приміщення магазину складається з: 6 – підсобного приміщення загальною площею 40.50 кв. м, 7 – санвузла загальною площею 3.10 кв. м, 8 – коридору загальною площею 10.60 кв. м, 9 – магазину загальною площею 39.90 кв. м.

Всього по приміщенню салону краси 94,10 кв. м.

Під час виконання робіт з реконструкції приміщення несуча спроможність будівельних конструкцій будівлі не була порушена.

Згідно технічного висновку про можливість експлуатації приміщення АДРЕСА_1, перепланування виконано без змін конструктивної схеми, без втручання в несучі конструкції будівлі, експлуатація перепланованого приміщення можлива за призначенням, несуча спроможність будівельних конструкцій будівлі не порушилась. Цей факт підтверджується технічним висновком.

Позивач повністю закінчила реконструкцію (перепланування) зазначеного приміщення, що підтверджується поверховим планом, зведеним актом, експлікацією, виконаними КП ДОР «Криворізьке БТІ», а також технічним висновком.

Позивач звернулася до відповідача з приводу вирішення питання про оформлення правовстановлюючих документів на приміщення, але їй в цьому було відмовлено та рекомендовано звернутися для вирішення цього питання до суду.

Позивач обґрунтовано вважає, що за нею може бути визнане право власності на реконструйоване приміщення АДРЕСА_1, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до вимог ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного в ній проживання.

З викладених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи вбачається, що позивачка є власником приміщення АДРЕСА_1.

Самочинно переплановане позивачкою приміщення виконано без отримання відповідного дозволу, але без порушення встановлених будівельних норм і правил. Як власник, позивач має право на володіння, користування та розпорядження цим своїм майном на власний розсуд та право вчиняти будь-які дії щодо цього майна, які не суперечать закону.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст.. 16, 319, 376, 377, 380, 383 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на майно задовольнити повністю.

Визнати за позивачем, ОСОБА_1 право власності на самочинно реконструйоване приміщення АДРЕСА_1, яке складається з нежилого приміщення офісу та магазину загальною площею приміщення 176,8 кв. м.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                    В.С. Затолочний

Суддя:В. С. Затолочний