Справа № 1-137/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року                                     Вінницький районний суд Вінницької

області, в складі:

головуючого   судді:                     Гриценко І.Г.

          при секретарі:            Манюк Л.В.

          з участю прокурора:             Гантімурової Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та прописаного АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12.12.2010 року приблизно о 13.00 годині, маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу зайшов на територію ферми ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство», яка розташована по вул. Жовтневій,2 в смт. Вороновиця, Вінницького району, звідки відкрито викрав задній міст від автомобіля ГАЗ –52, 1990 року випуску - вартість якого згідно довідки №1 від 10.11.2010 року ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство»становить - 3850 гривень, чим заподіяв матеріальну шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку, а саме, що 12.12.2010 року приблизно о 13.00 годині, він відкрито викрав з території ферми ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство», в смт.Вороновиця, по вул. Жовтневій,2 Вінницького району задній міст від автомобіля ГАЗ –52, а саме, попросив односельців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забрати з території ферми задній міст від автомобіля ГАЗ –52, пояснивши їм що даний міст йому дозволив забрати директор ТОВ ОСОБА_4 в рахунок заробітної плати, яку підприємство заборгувало йому, так як він там раніше працював, хоча насправді ніякого дозволу у директора він не питав. Даний міст вони погрузили на санчата і це бачила працівник товариства ОСОБА_5, яка сказала, щоб поставити назад міст, але він її не опслухав і повіз його додому, та наступного дня здав на пункт прийому металобрухту в смт.Вороновиця, за що отримав 320 грн. Пояснив, що зробив для себе належні висновки і більше не буде порушувати закон.

У зв'язку з заявою підсудного про повне визнання вини, на підставі ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та не опротестовуються, а саме, в частині допиту свідків.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:

- рапортом (а.с.5);

- протоколом огляду місця події з фототаблицями (а.с. 6-8);

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_4 про вчинення злочину (а.с.15);

- довідкою про вартість заднього мосту автомобіля ГАЗ-52 (а.с.17);

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 186 ч.1 КК України, як умисне, відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного, його сімейний та матеріальний стан, що він раніше не судимий, негативно характеризується за місцем проживання, що підсудним не відшкодовано шкоду заподіяну злочином.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд встановив щире каяття.  

Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудного судом не встановлені.

З урахуванням всіх обставин справи та даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, тому йому необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Цивільний позов ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство»підлягає до задоволення повністю на суму 3850 грн.  

Запобіжний захід підсудному необхідно залишити попередній –підписку про невиїзд.  

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.186 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців.    

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1:

-  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вороновицьке агропромислове підприємство»3850 грн. матеріальної шкоди.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: