Справа №  2-а-1545/11

ПОСТАНОВА

10 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф. при секретарі Кривицькій К.Л.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі  справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій субєкта владних повноважень незаконними,  здійснення перерахунку пенсії  -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просив визнати  неправомірними дії відповідача та зобов’язати здійснити перерахунок  і виплатити пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом  3 групи, а тому має право на отримання додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну його здоровю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та основну пенсію, розмір якої повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами із розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 17.03.2009р.  дії відповідача щодо ненарахування пенсій позивача выдповыдно до вимог Закону були визнані неправомірними, було зобов’язано відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_1  з 01.01.2008р.  по 15.05.2009р. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2010р.  постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. скасовано, і в задоволенні позовних вимог за цей період відмовлено, в іншій частині залишено без змін. У травні 2010 року вказані судові рішення були виконані відповідачем.    

З часу ухвалення рішення судом першої інстанції відповідач продовжував здійснювати нарахування і виплату пенсії    позивачеві з порушенням вимог закону, у зв’язку з чим позивач вдруге звернувся до суду з аналогічним позовом 25.08.2010р.  Ухвалою суду від 04.10.2010р. у відкритті провадження за вказаним позовом було відмовлено з тих підстав, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 09.09.2010р. у справі №1-40/2010, спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання  пенсійних виплат мають розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням цього позивач просить визнати поважною причину пропуску шестимісячного терміну  звернення  до суду з даним адміністративним позовом та задовольнити вимоги про перерахунок і виплату пенсії за період з 16.05.2009р.

 В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі. Представник відповідача заперечуючи проти позову,  посилався на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст.  99 КАС України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1      перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І),  що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від  31.07.1996р.,  та є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2. Позивач має право та одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю, на підставі ст. 50 цього Закону.     

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення»встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. були внесені зміни до  Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, встановлено, що розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по третій групі інвалідності не може бути нижчим 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здорвю, призначається у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 зазначені зміни визнані неконституційними.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач всупереч зазначеним нормам, помилково вважаючи, що для відновлення дії законодавчих актів у редакції, чинній до внесення змін, визнаних неконституційними, потребується додаткове рішення Верховної Ради України, здійснював обчислення та виплату  пенсій ОСОБА_1 на підставі    підзаконних нормативних актів – постанов   КМУ   №530 від 28.05.2008р. та №654 від 16.07.2008р.  

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правовго акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з положень   Закону України ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає за належне застосування для визначення розміру державної та  додаткової пенсій за цим Законом мінімального розміру пенсії за віком за ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначається встановленим прожитковим мінімумом, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для їх визначення, що не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого мінімального розміру пенсії законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

Суд вважає, що наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору,   це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України Конституції України,  та приходить до висновку про необхідність зобов’язання Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя  здійснити перерахунок пенсії  відповідно до розміру, встановленого   ст. 50 та   ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та провести відповідні виплати.   

Статтею 99 КАС України встановлений 6-місячний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.   Відповідно до ст. 100 цього ж Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду позовних вимог   за умови, якщо суд за заявою особи, не знайде підстав для поновлення строку.   

З огляду на час, коли позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії в порядку цивільного судочинства, а саме, 25.08.2010р., та враховуючи, що у відкритті провадження за цим позовом було відмовлено ухвалою суду від 04.10.2010р.   з тих підстав, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 09.09.2010р. у справі №1-40/2010, спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання  пенсійних виплат мають розглядатися у порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку має бути задоволена частково, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку для звернення з адміністративним позовом до суду за період з 25.02.2010р. з урахуванням здійснених відповідачем у вищевказаний період виплат, в іншій частині позовні вимоги  підлягають залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 22, 64, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 53, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9, 69-71, 99, 100, 158-163, 167 КАС України України, суд,-   

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя  щодо  відмови у перерахуванні  ОСОБА_2 державної  пенсії та додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну його здоровю,   відповідно до ст. ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію  у розмірі не менше шести мінімальних  пенсій за віком відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоровю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообовязковкее державне пенсійне страхування» з 25.02.2010р., з урахуванням здійснених виплат за вказаний період. В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.