ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ.

Справа номер 2-204/2007р.

30 квітня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого: Малишенко Т.О., при секретарі Журавській Л.Ф. за участі адвокатаОСОБА_4

за участі сторін: позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2., відповідач і його представник відсутні.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3- про повернення завдатку, відшкодування збитків та моральної шкоди,

встановив:

Позивачі звернулись до суду із позовними вимогами до відповідача про повернення завдатку, відшкодування збитків та моральної шкоди. В позовній заяві посилаються на те, що з відповідачем був укладений договір про надання завдатку за придбання у позивача житлового приміщення. Було передано завдаток у сумі 5 152 гривні, яка на той час була еквівалентна 800 Євро. Відповідач прийняла на себе зобов'язання продати квартиру до 30.01.2007 року, а в разі невиконання укладеного договору - повернути суму отриманого завдатку, та додатково таку ж суму 800 Євро за його невиконання. Оскільки відповідач відмовилась від продажу житлового приміщення, то вона повинна повернути завдаток і додатково сплатити суму розміру завдатку, ця сума складає 10 440 гривень 16 копійок. Також відповідач повинна відшкодувати додаткові збитки у сумі 560 гривень 75 копійок, 1515 гривень і 1 305 гривень 02 копійки. Для придбання даного житла був укладений з банком договір, за оформлення якого сплачені кошти і загальна сума понесених матеріальних збитків становить 7 990 гривень. Крім того, позивачі вважають що діями відповідача їм спричинено моральну шкоду, грошовий еквівалент якої становить по 2 500 гривень кожному. Також просили стягнути понесені судові витрати у сумі 1000 гривень.

Як на попередньому слуханні справи так, і в судовому засіданні позивачі і їх представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному об'ємі, просили стягнути завдаток, відшкодувати збитки, моральну шкоду і понесені судові витрати, свої вимоги обґрунтовували наданими до суду доказами.

Відповідач на попереднє слухання справи не з'явився, був присутній його представник згідно доручення, який позовні вимоги не визнав. В судове засідання відповідач і його представник не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені особисто. До суду надійшло письмове заперечення від відповідача. Зі згоди позивачів і їх представника адвокатаОСОБА_4, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В судовому засіданні було встановлено, що з серпня 2006 року ОСОБА_1, був укладений з відповідачем ОСОБА_3., договір про надання завдатку за придбання в останньої в подальшому житлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1 Відповідно до вимог п. 1 даного договору ОСОБА_1, передала відповідачу завдаток за вищевказане житлове приміщення в сумі 5 152 гривні, яка на той час була еквівалентна 800 Євро. Згідно п. З цього ж договору ОСОБА_3., прийняла на себе зобов'язання продати вищевказану квартиру до 30 січня 2007 року, а в разі невиконання нею вимог укладеного між сторонами договору - повернути ОСОБА_1, всю суму отриманого завдатку в розмірі 800 Євро та додатково таку ж суму 800 Євро за його невиконання, також до 30 січня 2007 року.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши письмове заперечення відповідача, матеріали справи суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Оскільки в договорі не обумовлювалося, що сума в розмірі 5 152 гривні сплачена відповідачу в рахунок належних з боржника платежів, вона згідно вимог ч. 2 ст. 570 ЦК України вважається авансом.

Із оглянутих у судовому засіданні документів вбачається, що ОСОБА_3., в односторонньому порядку відмовилася від продажу позивачам вищевказаного житлового приміщення, тобто порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, і тому вона зобов'язана згідно вимог ч. 1 ст. 571 ЦК України повернути ОСОБА_1, завдаток в сумі, еквівалентній 800 Євро та додатково сплатити суму у розмірі завдатку, тобто ще 800 Євро. Таким чином, відповідач повинна повернути ОСОБА_1, грошову суму, еквівалентну 1 600 Євро. Як вбачається з довідки Чернігівської обласної дирекції ВАГ "Райффайзен Банк "Аваль" за № 122 станом на ЗО січня 2007 року офіційний курс гривні до Євро складав 652 гривні 51 копійка за 100 Євро. Виходячи з цього, загальна сума завдатку та додаткової суми, яка підлягає сплаті ОСОБА_1, відповідачем згідно вимог закону, складає 10 440 гривень 16 копійок /1 600 євро х 6.5251/.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 571 ЦК України, відповідач, як сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.

Із оглянутих в судовому засіданні документів і свідчень свідка ОСОБА_5., суд дійшов висновку, що позивачі дійсно мали наміри придбати у відповідача вищевказане житлове приміщення, за домовленістю з ОСОБА_3., і вони прийняли на себе також і додаткові зобов'язання погасити борги по цій квартирі, які залишилися за попередній час користування нею її власниками та безпосередньо відповідачем. Згідно доданих до позовної заяви розрахункових квитанцій та чеків в рахунок погашення боргів за липень - жовтень 2006 року ОСОБА_1, було сплачено: 245 гривень 21 копійка /75.01 грн. + 86.17 грн. + 84.03 грн./ за житлово - комунальні послуги; 32 гривні - за кабельне телебачення; 20 гривень 74 копійки - за спожиту електроенергію; 262 гривні 80 копійок /99.38 грн. + 144.60 грн. + 18.82 грн./ - за телефон. Таким чином, загальна сума понесених ОСОБА_1, з вини відповідача додаткових збитків складає 560 гривень 75 копійок.

Також в судовому засіданні знайшло підтвердження те, що ОСОБА_1, за користування спірним жилим приміщенням було сплачено відповідачу у присутності свідка ОСОБА_5., 300 доларів США з умовою того, що вони в подальшому оформлять договір купівлі - продажу цього житлового приміщення на умовах, які були обумовлені у Договорі про передання авансу /завдатку/. Все це було відображено у тексті самого договору і підтверджено свідком. Тому суд дійшов висновку що і ця сума, є понесеними ОСОБА_1, безпідставно з вини відповідача збитками. В перерахунку до гривні вона складає 1 515 гривень /300 доларів США х 5.05 грн./.

Відповідно розписки, ОСОБА_1, отримала позику у своєї знайомої ОСОБА_6., в розмірі суми 800 Євро, виконання своїх зобов'язань перед відповідачем, які вона в подальшому повернула. За отримані ОСОБА_1, у ОСОБА_6., грошові кошти, позивач понесла додаткові витрати по сплаті процентів за договором позики в сумі 200 Євро, що складає 1 305 гривень 02 копійки /652.51 грн. х 2/, і ця сума також підлягає стягненню.

Суд також вважає, що в судовому засіданні знайшло підтвердження те, що щоб отримати необхідну грошову суму на придбання у відповідача вищевказаної квартири ОСОБА_2., 03 жовтня 2006 року уклав з АКІБ "УкрСіббанк" договір про надання споживчого кредиту за № 11048908000, відповідно до якого ОСОБА_2., був наданий кредит в сумі 90 000 гривень з терміном його погашення не пізніше 02 жовтня 2016 року. За використання кредитних коштів згідно п. 1.3.1 договору була встановлена процентна ставка в розмірі 16 % річних. Під гарантію повернення отриманих у банку кредитних коштів 3 жовтня 2006 року ОСОБА_2., та ОСОБА_1, також був укладений з банком Іпотечний договір за № 30906263, предметом якого стало житлове приміщення за адресою:АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 Тобто, її власність була передана під заставу як гарантія повернення отриманих ОСОБА_2., кредитних коштів. Цей Іпотечний договір в той же день був внесений до Державного реєстру іпотек. Відповідно, з того часу і до повного погашення кредиту ОСОБА_1, позбавлена будь - яких прав на проведення відчуження свого приміщення у будь-якій формі, тобто на цей тривалий час вона обмежена у своїх правах власника по розпорядженню своєї квартирою на свій розсуд. Крім того, з наданих документів вбачається що ОСОБА_1, та ОСОБА_7., виступили гарантами повернення ОСОБА_2., кредитних коштів та з ними банком були укладені відповідні договори поруки від 03 жовтня 2006 року.

Вищенаведені обставини свідчать, що з боку позивачів було зроблено все, щоб реально відбулася угода щодо придбання у відповідача ОСОБА_3. житлового приміщення, за яке ОСОБА_1, згідно умов договору про надання завдатку була передана відповідачу грошова сума, еквівалентна 800 Євро, та сплачені борги за це приміщення. З наданих документів вбачається, що для того, щоб отримати у банку кредитні кошти та оформити всі необхідні документи, ОСОБА_2., поніс додаткові витрати. ОСОБА_1, було сплачено 350 гривень за проведення оцінки житлового приміщення ОСОБА_2., яке стало предметом іпотеки; оплачена комісійна винагорода в сумі 2 гривні 50 копійок та сплачені послуги бюро технічної інвентаризації в сумі 62 гривні 64 копійки /37.14 грн. + 25.50 грн./. Загальна сума понесених збитків під час оформлення кредитного договору та договору іпотеки склала 415 гривень 14 копійок /350 грн. + 37.14 грн. + 25.50 грн. + 2.50 грн./. І ця сума також підлягає стягненню, оскільки суд дійшов висновку, що вона спричинена з вини відповідача.

З наданих документів вбачається, що з метою, отримання кредитних коштів у банку для придбання житлового приміщення у відповідача, ОСОБА_2., були також понесені витрати у вигляді оплати страхового платежу в сумі 377 гривень 55 копійок, нарахованих комісій в сумі 1880 гривень. Тобто ОСОБА_2., при укладанні кредитного договору були понесені додаткові витрати в сумі 2 177 гривень 55 копійок. Крім того, за той термін, що минув з моменту оформлення кредитного договору, ОСОБА_2., щомісячно, крім погашення кредитних коштів, ніс витрати по сплаті процентів за користування ними. За період з 01 листопада 2006 року по даний час ОСОБА_2., сплачено 5 812 гривень 66 копійок процентів за використання кредитних коштів. Враховуючи той факт, що по цей час ОСОБА_2., так і не придбав у відповідача у власність житлове приміщення, під яке укладено кредитний договір, в зв'язку з її відмовою від його продажу, ОСОБА_2., несе витрати не тільки по поверненню кредитних коштів, але і процентів за користування ними. Суд дійшов висновку, що це є збитками ОСОБА_2., і відповідач повинна компенсувати позивачу ці збитки.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичний особі неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що порушення з вини відповідача договірних зобов'язань, які виникли між сторонами з приводу придбання в неї у власність житлового приміщення, привело не тільки до спричинення позивачам майнової, але і моральної шкоди. Суд вважає, що своїми діями та бездіяльністю відповідач завдала позивачам значних моральних страждань, повністю порушивши їх плани на придбання житлового приміщення, під яке позивачі з різних джерел намагалися отримати кошти. Вищенаведені обставини свідчать, що порушення відповідачем своїх зобов'язань призвело до спричинення позивачам моральної шкоди, оскільки були порушені їх права як власників певного майна /житлового приміщення, грошових коштів/, порушений їх звичайний образ життя, для захисту своїх прав, виконання прийнятих на себе зобов'язань перед банком, позивачі змушені на протязі тривалого часу докладати значні додаткові зусилля, нести додаткові витрати. Враховуючи характер та

тривалість моральних страждань позивачі, суд вважає, вимоги в частині стягнення моральної шкоди також підлягають задоволенню, у сумі 2 500 гривень кожному.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею витрати. Вимоги в частині стягнення понесених судових витрат у сумі 1 000 гривень також підлягають задоволенню, оскільки, згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру, ОСОБА_1, сплачено 1 000 гривень судових витрат.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 11,16,22,23,570,571,1166,1167 ЦК України ст. ст. 10,11,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд

вирішив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 сплачений завдаток та додаткову суму у розмірі завдатку в загальному розмірі 10 440 гривень 16 копійок; понесені збитки в сумі 3 795 гривень 91 копійка; спричинену моральну шкоду в сумі 2 500 гривень; понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 150 гривень 86 копійок /142,36 гривень + 8,50 гривень./; понесені витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 30 гривень, понесені витрати за юридичну допомогу у сумі 1 000 гривень, всього 17 916 гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 понесені збитки в сумі 7 990 гривень 21 копійка; спричинену моральну шкоду в сумі 2 500 гривень; понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 88 гривень 40 копійок /79,90 гривень + 8,50 гривень/, всього 10 578 гривень 61 копійка.

Копію рішення направити відповідачу і його представнику для ознайомлення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.