Справа № 2-1171/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді:                            Кисельова В.К.

при секретарі:                                     Калініченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „СоцКомБанк” про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом  до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „СоцКомБанк” про стягнення коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 серпня 2008р. між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем, ТОВ „СоцКомБанк” був укладений договір № 07-08-S/0011 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті „Стандарт”. Згідно умов договору, позивач вніс на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 29000 гривень на період по 08.08.2009р. з виплатою відсотків після закінчення терміну дії договору.

Після закінчення дії договору відповідач звернувся із заявою про повернення коштів з депозитного рахунку, однак окрім виплати відсотків за договором, він суму депозиту не отримав.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму депозиту у розмірі 29000 гривень, а також відсотки за користування коштами у розмірі 6807 гривень 75 копійок. Крім того, позивач просить стягнути суму інфляційних виплат у розмірі 3828 гривень.

Під час судового засідання позивач підтримав позовні вимоги, а також обставини заявленого позову. В останнє судове засідання позивач не з’явився, згідно поданої заяви підтримав позовні вимоги в частині стягнення суми депозиту, а також відсотків та інфляції підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в процесі судового засіданні позовні визнав частково, а саме в сумі депозиту, проте в іншій частині позовні вимоги не визнав. В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився, просив перенести розгляд справи.

Враховуючи той факт, що в справі є достатньо доказів, суд вирішив розглядати справу на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так судом встановлено, що 05.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СоцКомБанк” та ОСОБА_1 був укладений договір № 07-08-S/0011 банківського вкладу фізичної особи в національній валюті „Стандарт” з виплатою відсотків по закінченню терміну дії договору.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо договору банківського вкладу, які регулюються ст.ст. 1058-1076 ЦК України.  

Згідно п. 1.2. договору, вкладник вносить готівкові кошти в національній валюті ..., а банк приймає на відкритий вкладнику депозитний рахунок грошові кошти в національній валюті в розмірі 29000 гривень.

Відповідно до 2.1.5 договору банк зобов’язувався повернути вкладнику вклад на умовах та в порядку, передбачених договором.

Пунктом 3.1.2 договору встановлено, днем повернення суми вкладу вважається день закінчення терміну договору...  

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до керівництва банку з письмовими вимогами про повернення коштів, проте кошти не були повернуті.

При цьому банк визнав наявність порушення прав позивача, але жодних дій щодо повернення вкладу не здійснював.

Статтею  1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту)  одна  сторона (банк),  що  прийняла  від  другої сторони (вкладника) або для неї
грошову суму  (вклад),  що  надійшла,  зобов'язується  виплачувати вкладникові  таку  суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від  його  виду банк  зобов'язаний  видати  вклад або його частину на першу вимогу вкладника,  крім вкладів,  зроблених юридичними особами  на  інших
умовах повернення, які встановлені договором.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено
договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору…

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивач про стягнення з банку суми депозиту у розмірі 29000 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків, згідно правових підстав заявлених у позові не підлягають задоволенню.

Так, відповідно до п. 1.3 договору банком здійснюються нарахування відсотків на вклад з розрахунку 18,25 % річних, яка згідно п. 1.4. договору здійснюються після закінчення терміну дії договору.

У відповідності до 2.1.3 договору банк зобов’язується виплатити вкладнику відсотки за умовами цього договору.

З пояснень позивача вбачається, що банк по закінченню терміну договору виконав свої обов’язки щодо виплати вкладнику процентів за договором.

Позивачем заявлені додаткові вимоги щодо стягнення відсотків за користування коштами у розмірі 6807 гривень 75 копійок. При цьому, позивач виходив із з розрахунку 18,25 % річних, згідно п. 1.3 договору.

          Згідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк  виплачує  вкладникові  проценти  на  суму  вкладу  в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

          Відповідно до ч. 1 ст. 1070 ЦК України за  користування  грошовими  коштами,  що  знаходяться  на  рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на
рахунок,  якщо  інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

          При цьому, ч. 2 ст. 1070 ЦК України встановлює, що проценти,  передбачені  частиною   першою   цієї   статті, сплачуються  банком  у  розмірі,  встановленому договором,  а якщо відповідні  умови  не  встановлені  договором,  -  у  розмірі,  що
звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Необхідно відзначити, що згідно п. 3.1.2. договору встановлено, що за період перебування Вкладу на депозитному рахунку в банку понад зазначений в договорі термін відсотки на вклад не нараховуються.

Крім того, згідно п. 5.3 договору банк не несе відповідальності за будь-які непрямі чи випадкові збитки вкладника чи шкоду ( в тому числі недотриманий прибуток), заподіяну вкладнику, навіть у разі, якщо банк був повідомлений про можливість виникнення збитків чи шкоди.

В той же час, вимог щодо стягнення процентів відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв, а таким чином, суд не вправі виходити за межі позовних вимоги та застосувати положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.  

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування коштами у розмірі 6807 гривень 75 копійок не підлягають задоволенню.

          Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що   боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також
три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір
процентів не встановлений договором або законом.

          Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суму індексації підлягають задоволенню.

          Так, індекс інфляції за період з вересня 2009р. по лютий 2011р. склав –1,132 (1,008*1,009*1,011*1,018*1,019*1,009*0,997*0,994*0,996*0,998*1,012*1,029*1,005*1,008=1,132)

          Таким чином, сума індексації складає (29000*1,132=32828-29000=3828) 3828 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача.

          Суд також вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

          В зв’язку з тим, що позивач був звільнений від сплати державного мита, то з відповідача на користь держави підлягає сплаті сума у розмірі 328 (триста двадцять вісім)  гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  525, 526, 625, 1061, 1070 , ст.ст. 10, 11, 77, 209, 212-215 ЦПК України суд,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „СоцКомБанк” про стягнення коштів –задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „СоцКомБанк” на користь ОСОБА_1 суму депозиту у розмірі 29000 (двадцять дев’ять тисяч), індексацію у розмірі 3828 (три тисячі двадцять вісім)  гривень,  витрати за інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, а всього стягнути суму у розмірі 32948 (тридцять дві тисячі дев’ятсот сорок вісім) гривень.  

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „СоцКомБанк” на користь Держави державне мито у розмірі 328 (триста двадцять вісім)  гривень 28 (двадцять вісім) копійок.

          Рішення суду може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги  в 10-ти денний строк з   дня отримання копії  рішення суду.

          Суддя: