2-а-602/11

                                                         ПОСТАНОВА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Каліщук А.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона має статус «дитина війни»і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області.

Відповідно до ст. 6 Закону дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»складає 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня 2010 року - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень; з 1 січня 2011 року по 31 березня 2011 року –750 грн.  

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. у п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»змінено редакцію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), за якою до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008р. (справа №1-28/2008) було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

А тому, відповідно до ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», їй до пенсії за віком повинна нараховуватись та виплачуватись надбавка як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак, вказана щомісячна соціальна допомога  їй в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідачем не нараховувалась і не виплачувалась.

В позовній заяві просить визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області щодо здійснення нарахування і виплати підвищення до пенсії за віком як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області здійснити нарахування та виплату як дитині війни підвищення до пенсії за віком у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», за період 6 місяців, що передували дню звернення до суду з адміністративним позовом, по день ухвалення судового рішення в справі, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  з урахуванням виплачених сум.

Представник відповідача подав заперечення, в якому позовні вимоги не визнає просить відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема, в запереченні відповідач зазначає, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону № 2195 від 18.11.2004 року чинна з 01.01.2006 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. Одночасно частина 3 статті 28 цього Закону встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Це значить, що використання цього мінімального розміру пенсій за віком для інших розрахунків не передбачено.

Ч.2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України «№107 від 28.12.2007 р. текст ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено у наступній редакції «Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно дол. цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Дана норма Закону вирішила протиріччя між ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо застосування мінімальної пенсії за віком. Проте, 22.05.2008 р. Конституційним судом України положення п. 41 розділу ІІ визнано неконституційним.

Оскільки, на законодавчому рівні питання про виплату дітям війни підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у зв’язку із прийняттям рішення Конституційним судом України від 22.05.2008 р., тому підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 р.-48,10 грн., з 01.07.2008 р.-48,20 грн., з 01.10.2008 р.-49,80 грн. Просить відмовити у задоволенні даного позову.

Дослідивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, а також оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Володимирі-Волинському, Волинської області.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

З дослідженої судом довідки управління пенсійного фонду у м. Володимирі-Волинському встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалося та виплачувалося у розмірі 49,80 грн.  

Разом з тим, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була чинною у 2010 р., а також є чинною на день розгляду справи.

Таким чином, підвищення до пенсії як дитині війни позивачу нараховувалась та виплачувалась, однак у меншому розмірі ніж 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачає ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В свою чергу, відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов’язаний провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.08.2010 року по 23.02.2011 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі наведеного, та керуючись  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163, 183-2,  КАС України, суд-,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України у м. Володимирі-Волинському щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.08.2010 року по 23.02.2011 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Володимир-Волинський нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 09.08.2010 року по 23.02.2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та з врахуванням виплачених сум.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме 3 (три) гривні 40 копійок судового збору.

Відповідач зобов’язаний виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду  через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя