Справа № 2-а-107/11

ПОСТАНОВА

іменем України

 22 лютого 2011 року  суддя Баранівського районного суду Житомирської області Михалюк О.  П. ,  розглянувши   адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності , стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дитині війни та зобов”язання у майбутньому здійснювати доплату до пенсії як дитині війни згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,

                                                                    ВСТАНОВИВ: 

            24 січня 2011 року   ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі про визнання неправомірною   бездіяльності    щодо ненарахування   для  нього щомісячної доплати  до пенсії       як  дитині  війни    в  розмірі    30  %     мінімальної пенсії за віком   згідно ст.  6  Закону  України    “Про соціальний захист   дітей  війни”, про зобов”язання   відповідача     провести   її нарахування та  виплату  вказаної   щомісячної доплати до пенсії   з 09 липня  2007  року   по день набрання     судовим  рішенням    законної  сили  , та  про  зобов”язання відповідача   виплачувати її   на майбутнє.

             Свої  вимоги позивач  ОСОБА_1  мотивує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»їй повинна виплачуватись щомісячна допомога  дитині  війни  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За вказаний період вона для нього не  виплачувалась, тому просив позов задовольнити.   

        Ухвалою  суду  від   15 лютого  2011  року      вимоги позивача з    09 липня 2007  року  по   24 липня     2010 року   залишені   без  розгляду.

       Представник відповідача –управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області   надав   до суду  письмові заперечення , згідно яких  він  просить відмовитиу   позові за  його  безпідставності  та  необгрунтованості.    

           Дослідивши матеріали справи ,  приходжу до висновку, що позов підлягає  задоволенню      частково із слідуючих підстав.   

             Встановлено,  що позивач ОСОБА_1   є дитиною війни, що стверджується відміткою в  його пенсійному посвідченні    № НОМЕР_1  ( а.с. 7).   

               Згідно ст. 46 Конституції України  - громадяни України мають право на соціальний захист.   

              Відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.04 р. «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.                                                         

              Проте дію ст. 6 Закону на 2007-2008 роки було обмежено Законами  України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  «Про державний бюджет України на 2008 рік».   

                 Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 року № 6 рп /2007 та від 22.05.08 року № 10 рп/2008 положення даних статей бюджетів на 2007-2008 р.р. було визнано неконституційними.   З часу прийняття рішення Конституційним судом України було відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.   

                Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду України, воно має преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій  положень статей Законів, що визнані неконституційними.                                                                    

                   Згідно ст. 22 Конституції України права та свободи громадян не можуть бути скасовані іншими законодавчими актами.   

                Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені

або  скасовані іншими нормативними актами.   

            Згідно статей 19, 22 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти на підставі, що передбачено Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

                 В ст. 58 Конституції України вказано, що закони і інші нормативно-правові акти, які позбавляють громадян певних прав не мають зворотної сили.   А відповідно до ст. 8 Конституції України  вищу юридичну силу має Конституція України і вона є законом прямої дії.   

               Встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України управлінням Пенсійного фонду України в Баранівському районі вказана надбавка позивачеві     виплачувалась  не у тому  розмірі, який  передбачено  законом, що підтверджується    відповіддю   відповідача на   звернення   до нього  ОСОБА_1 від   29.12.2010  року № 5481/02   ( а.с.  10).   

                Відповідно до п.п. 6 п.2.2 ч.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 № 8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах призначає і виплачує пенсії відповідно до чинного законодавства.   

                    Враховуючи викладене ,  необхідно   визнати  протиправною бездіяльність  управління   Пенсійного фонду України в Баранівському  районі    щодо  не нарахування надбавки до пенсії    ОСОБА_1  як дитині війни з 25 липня  2010  року  по 24  січня  2011  року    у  розмірі    30  %   мінімальної  пенсії  , як  передбачено   ст. 6  Закону України    “Про    соціальний    захист дітей   війни”  і зобов’язати   управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі провести перерахунок та виплату належних сум відповідно до закону   за даний  період.   

              Підстави  для задоволення  вимог   на  майбутнє   відсутні,  так як відсутні  докази про порушення  прав  позивача   ОСОБА_1   на майбутнє.  Тому   в  задоволенні   позовних  вимог    в цій  частині       необхідно   відмовити   .

              Керуючись ст.ст. 8,  22 Конституції  України,  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162,   160, 163, 167,  183-1 , 186  КАС України,  

                                                         П О С Т А Н О В И В:  

                      Позовні  вимоги  ОСОБА_1 задовольнити        частково. 

                    Визнати  протиправною  бедіяльність   управління  Пенсійного фонду  України в Баранівському районі Житомирської області щодо    не  виплати  ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни  у розмірі , що  визначено   ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з  25 липня  2010  року  по 24  січня  2011 року.   

                  Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі   Житомирської області  провести   ОСОБА_1  перерахунок  пенсії   з  підвищенням її на    30  %   мінімальної  пенсії   за   віком   на підставі   ст. 6  Закону України    “Про    соціальний    захист дітей   війни”  та  здійснити її     вказані  виплати за  період з   25 липня  2010  року  по 24  січня  2011 року,   із  врахуванням  фактично  отриманих  нею виплат.  

                  В  задоволенні  позовних  вимог    ОСОБА_1    до  управління

Пенсійного фонду України в Баранівському районі       про   зобов"язання     на майбутнє  виплачувати         доплату   до пенсії     згідно    ст. 6  Закону України    “Про    соціальний    захист дітей   війни”   відмовити за    їх безпідставності.

                Постанова підлягає  негайному  виконанню.

              Апеляційна скарга на  постанову суду першої інстанції може бути подана  до Житомирського   апеляційного адміністративного суду через Баранівський районний суд Житомирської області  протягом десяти днів з дня отримання копії    цієї  постанови.   Постанова  суду  набирає законної сили  після  закінчення      строку   для  подання   апеляційної  скарги , якщо  апеляційну   скаргу  не   було  подано. У  разі  подання   апеляційної  скарги   постанова, якщо  вона не  скасована, набирає   законної  сили     після  розгляду    справи   апеляційним судом.

              Суддя: