РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                   

                                                                                                                            Справа № 2-51/11

        25 січня 2011 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької  області у складі: головуючої судді        Ткачук С.С.

при секретарі  Махоті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2, 3-ї особи: Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,   

в с т а н о в и в:

    Заявник звернулася до суду із  заявою, в якій  просив стягнути  завданий матеріальний збиток в розмірі 77760грн. внаслідок зниження його  автомобіля, збитки понесені на послуги евакуатора в розмірі 350грн., понесені судові витрати та моральну шкоду в розмірі 10000грн.

   В обґрунтування заяви навів, що  він  16.02.2010 уклав з відповідачем  договір  добровільного  страхування  нового автомобілю НОМЕР_1, який придбав за кредитним договором,  укладеним з ВАТ ««Державний ощадний банк України» ( далі банк). 07.05.2010 приблизно о 23г.30хв. внаслідок замикання внутрішньої електропроводки його авто знищено. За технічним висновком ГУ УМВС причиною виникнення пожежі у салоні авто  є коротке замикання в електромережі автомобіля. Але на його звернення  відповідачем  йому було відмовлено у виплаті страхової суми, бо немає юридичних підстав для страхового відшкодування, а саме, подія виникнення пожежі не є страховим випадком.

  В судовому засіданні позивач пояснив, що він поїхавши  ремонтувати колесо, залишив авто на  узбіччя дороги в сел. Верхньоторецьке біля вулиць Степна і Мира, включивши аварійний сигнал. Коли він через 2 години повернувся, його автомобіль горів  і пожежа була  ліквідована  після приїзду пожежників. Відповідно до проведеної автотоварознавчої експертизи  вартість завданої  пожежею  матеріальної  шкоди становить 76756,34грн. Просив позов задовольнити, але  від проведення автотехнічної експертизи відмовився, бо вважає, що технічним висновком  пожежників чітко визначено, що пожежа відбулась внаслідок короткого  замикання в електромережі автомобіля. Окрім того,  в його договорі такого випадку не передбачено, а  зазначення цього випадку у  Правилах  страхувальника не  звільняє відповідача від виплати страхової суми. Позивач  підтвердив, що під час купівлі авто,  у салоні  транспортного засобу була встановлена  установка газового  обладнання палива, авто було знято з гарантійного обслуговування,  бо він не дотримувався встановленого порядку заправки масел.    

   Представник відповідача позов не визнала  і  пояснила, що страховою компанією затверджені Правила добровільного страхування наземного транспорту, якими визначені випадки  внаслідок чого до страхових випадків не відносяться  подія – короткого замикання електроустаткування та електромережі ТЗ.  Тому, за відсутністю страхового випадку позивачку було обґрунтовано відмовлено у виплаті страхової суми. Просила у позові відмовлено.

   Представник  банку  проти задоволення позову не заперечив, бо  на теперішній час позивач припинив сплачувати банківський кредит, в зв’язку із знаходженням  у скрутному становищі.  За рахунок страхової суми можливе погашення кредиту.  

  Заслухавши пояснення сторін і перевіривши матеріали страви суд визнає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

   Із матеріалів справи судом встановлено, що  між сторонами 16.02.2010 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ( автокаско)  Відповідно до умов п.п.3.1.3 п.3.1 даного договору  страховий ризик – певна подія, визначена умовами  цього договору  на випадок якої проводиться  страхування і яка має ознаки ймовірності  та  випадковості настання, а саме,  «пошкодження (знищення) ТЗ та/або  його додаткового обладнання  внаслідок ….. пожежі бо вибуху у цьому  ТЗ внаслідок причин внутрішнього характеру….»

  За вказаним договором був застрахований  авто НОМЕР_1, який позивач придбав за кредитним договором  від 09.12.2008р., укладений між останнім та банком строком на 5 років.

   Відповідно до протоколу пожежно-технічного дослідження   фрагментів, вилучених з місця пожежі,  що  відбулась 07.05.2010р. в автомобілі  НОМЕР_1,2008р.в., який  знаходився на відкритій території  між вулицями Степна і Мира в сел..Верхньоторецька, Ясинуватського району,  пошкодження  жил фрагментів електромережі авто у пакеті №1,2,3,4 за виключенням двох сплавлених між собою фрагментів у пакеті №4, характерні  для випадку  зовнішнього  впливу високої температури; пошкодження двох сплавлених між собою фрагментів у пакеті №4  характерні для випадку первинного короткого замикання; встановити факт, як зпрацювали  запобіжники  запобіжного блоку не  можливо,  в зв’язку  з повним знищенням їх плавких вставок внаслідок впливу високої температури при пожежі. За технічним висновком  встановлено, що причиною пожежі  є коротке замикання в електромережі автомобіля. Згідно акту про пожежу і доповнення до нього від 10 і 14 травня 2010р.   встановлено, що    місцем виникнення пожежі є передня частини салону автомобілю електропроводка в районі запобіжного блоку.

   Відповідно до постанови про відмову у порушені кримінальної справи від 14.05.2010  причиною пожежі є технічна несправність електрообладнання автомобілю.

   Проведеною по справі автотоварознавчою  експертизою  визначено розмір матеріальної шкоди завданої знищенням від пожежі автомобілю позивача в сумі   76756грн.34коп.

   Як вбачається з відповіді страхової компанії причиною відмови у виплаті страхової суми позивачу є відсутність страхового  випадку,  бо відповідно до абз.2 п.6.3.2. Правил страхування  до страхових випадків не відноситься  подія, а саме, пожежа або вибух, які  виникли внаслідок короткого замикання електроустаткування та електромережі», тому юридичних підстав  для виплати не має.  

        Згідно ст. 22 Закону України від 01.04.2004 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон № 1961) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За положенням ст.29 цього Закону  у разі завдання шкоди, яка пов'язана з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.   Статтею  32 Закону №1961 визначені випадки, коли шкода не відшкодовується і даний випадок  до наведеного переліку не віднесено.  Окрім того,  за п.32.1. цієї статті даного закону страховик не відшкодовується шкоду,   заподіяну   при   експлуатації   забезпеченого  транспортного   засобу,   але   за  спричинення  якої  не  виникає  цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

        Законом України «Про страхування»  від 07.03.1996р. № 85/96( далі Закон № 85/96) визначено у ст. 17 про  право страховика розробляти  Правила страхування  для кожного виду страхування окремо, які  підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Як визначено у ст. 16 цього закону  договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхуванняі  повинен містити перелік страхових випадків та інше  Статтею  25,26  вказаного закону  визначено порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування та відмову  у страхових виплатах або страховому відшкодуванні.  Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: -  навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;

- вчинення страхувальником — фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;  

- отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

- несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.  

     Стаття 20 закону №85/96 покладає на страовика  зобов»язання  ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування.

   Представлений  суду договір укладений позивачем зі страховою компанією не містить обмеження про не віднесення до  страхового випадку події – пожежі або вибуху, які виникли внаслідок которкого замикання електроустаткування та електромережі ТЗ.   Суду не були надані підтвердження про ознайомлення позивача з існуючими у відповідача Правилами  добровільного страхування наземного транспорту ( крім залічничого), які представлені суду без додерження вимог ст. 17 Закону № 85/96

   Тому суд, враховуючи положення ст.ст. 3.11,509 ЦК ,  визнає, що  відмова  відповідача   у відшкодуванні шкоди завданої позивачу  внаслідок  події -  пожежі   від  короткого замикання електроустаткування та електромережі ТЗ, яка визначена не договором,  а  зазначеними Правилами,   неправомірна.  

    Враховуючи, що предметом позову є  відшкодування  шкоди та понесених матеріальних збитків  шляхом стягнення  грошових сум, суд визнає, що   для з»ясування  обставин чи є страховим ризиком -  пожежа у транспортному засобі від  короткого замикання електроустаткування та електромережі  транспортного засобу  подією  з причин внутрішнього характеру, потребні  спеціальні знання у галузі  техніки, які надаються  шляхом  проведення судової експертизи, на проведення  якої сторони  та 3-я особа не  погодилися.

    На підставі  приведеного, суд  прийшов до висновку, що позивач  не довід  в суді, що знищення  його автомобілю від пожежі внаслідок короткого замикання електроустаткування та електромережі транспортного засобу є  подією  з причин внутрішнього характеру, як це визначено у  п. 3.1.3 договору.

    Судом взято до уваги, пояснення позивача, що на час відбуття  пожежжі автомобіль був знятий  з гарантійного обслуговування внаслідок не дотримання  ним  встановленого порядку заправки масел, а також   втручання у салоні  транспортного засобу до системи електромережі під час встановлення  установки газового  обладнання палива.

    Не підлягають задоволенню вимоги позивача  про відшкодування моральної шкоди, бо під час судового розгляду позивач не пояснив в чому конкретно  полягає завдання йому  моральної шкоди, також не надав ніяких доказів  отримання ним моральних страждань від знищення автомобіля  або  від  неправомірної поведінки  відповідача.

    За положенням ст. 57,60 ЦПК  доказами є буді-які фактичні дані, на підставі яких суд  встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення страви. Кожна сторона зобов’язана довести  ті обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім   випадків визначених ст. 61 ЦПК.   

    Керуючись ст.ст. 10,11,60,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

     У позові відмовити.

     Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди  залишити без задоволення.  

  Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  Донецької області.  Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  протягом 10 днів  з дня проголошення   через Ясинуватський міськрайонний суд.

Суддя