Справа № 22ц - 3088/2007 рік Головуючий першої інстанції Косенко З.П.
Категорія: 05 Доповідач: Осипчук О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„5" квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В, Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1про розподіл майна, придбаного за час сумісного проживання, -
ВСТАНОВИВ:
11 квітня 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю і придбане за час сумісного проживання, посилаючись на те, що з відповідачем вони проживали однією сім"єю з серпня 1997 року без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Постійно мешкали в будинку АДРЕСА_1, який належить її матері. 25 лютого 2005 року ОСОБА_2. залишив її. За час спільного проживання вони придбали комбайн „Нива" СК 5М реєстраційний номер НОМЕР_1 1988 року випуску з обладнанням у вигляді двох жаток та підбірника зерна і трактор МТЗ -80 реєстраційний номер НОМЕР_2 1991 року випуску, з плугом, культиватором, сіялкою та бороною. Також ними було придбано 6 гектарів землі. Просила поділити це майно. В подальшому позивачка неодноразово доповнювала свої позовні вимоги і остаточно просила розділити між нею та відповідачем комбайн та трактор, їй залишити трактор, за відповідачем залишити комбайн і стягнути з нього на її користь різницю в вартості поділеного майна.
ОСОБА_2. звернувся з зустрічним позовом про розподіл майна, що придбане за час сумісного проживання і просив поділити між ними також корову, теличку, 2-х свиней, автомобіль „Москвич -2140" 1978 року випуску, 10 тон ячменю, 10 тон зерна насіння, З тони кукурудзи, 500 кг. суданки, один холодильник, один кили розміром 2x3 м. та комп'ютер. Просив все майно залишити ОСОБА_1, а йому віддати тільки комбайн та трактор, оскільки він є власником тільки 20% цієї сільгосптехніки.
Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 18 січня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2. - відмовлено. Майно, яке суд визнав спільною сумісною власністю розподілено наступним чином: трактор МТЗ -80 реєстраційний номер НОМЕР_2 1991 року випуску вартістю 15407 грн. 64 коп., який зареєстрований на ім."я ОСОБА_2., передано ОСОБА_1 і визнано за нею право власності на цей трактор; комбайн СК5М „Нива" реєстраційний номер НОМЕР_1 1988 року випуску вартістю 23585 грн. 62 коп., який зареєстрований на ім."я ОСОБА_2. залишено останньому. Стягнуто з ОСОБА_2. на
2
користь ОСОБА_1 . 4088 грн. 99 коп. - грошову компенсацію замість частини у праві спільної сумісної власності.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову ОСОБА_1., стягнути на його користь понесені ним судові витрати у сумі 55 грн. 50 коп. та витрати, понесені ним на оплату правових послуг адвоката.
В обгрунтування доводів скарги ОСОБА_2. посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд дійшов висновку, що їх правовідносини є триваючими і регулюються ст. 74 СК України, який набрав чинності з 1.01.2004 року. Спірне майно було придбане ним і зареєстроване на його ім."я до набрання чинності Сімейним Кодексом України, тому воно помилково визнано судом спільною сумісною власністю і поділено. В частині відмови в задоволені його зустрічного позову ОСОБА_2. рішення суду першої інстанції не оскаржує.
В апеляційному суді ОСОБА_2. підтримав доводи скарги в повному обсязі. Позивачка ОСОБА_1 і її представник заперечували проти скарги, просили рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Матеріалами справи встановлено, що сторони з серпня 1997 року до лютого 2005 року проживали однією сім"єю без вступу до шлюбу, що не заперечувалося сторонами. Під час спільного проживання 19.05.2003 року був придбаний комбайн СК5М „Нива" реєстраційний номер НОМЕР_1 1988 року випуску вартістю 23585 грн. 62 коп. та 10.04.2001 року придбаний трактор МТЗ - 80 реєстраційний номер НОМЕР_2 1991 року випуску вартістю 15407 грн. 64 коп., які зареєстровані на ім."я ОСОБА_2. Відповідно до квитанцій про сплату вартості трактора та блоку двигуна і рами до комбайну оплату проводив ОСОБА_2.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються ст. 74 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що якщо чоловік та жінка проживають однією сім"єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором. Прийшовши до висновку, що спірне майно є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, суд відповідно до статей 69,70 СК України визначився з тим, що сторони мають право на розподіл цього майна і частки цього майна є рівними для сторін.
Враховуючи, що сторони проживають в сільській місцевості, і їм потрібна сільгосптехніка, а також майновий стан позивачки, яка не має можливості сплатити відповідачу різницю часток, суд присудив ОСОБА_1 трактор, а ОСОБА_2. -комбайн з зобов'язанням сплатити позивачці різницю часток у сумі 4088,99 грн.
Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2., суд виходив з того, що його вимоги не є обґрунтованими і тому задоволенню не підлягають.
3
Між тим, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки вони обумовлені неправильним застосуванням норм матеріального права і суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Згідно КпШС УРСР, який діяв до 01 січня 2004 року, фактичні шлюбні відносини не породжували будь -яких правових наслідків для сторін та виникнення прав та обов'язків подружжя.
Сімейний кодекс України в редакції Закону України від 10 січня 2002 року набув чинності лише 01 січня 2004 року і на правовідносини, що виникли до 1 січня 2004 року не розповсюджуються.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно - правових актів у часі ( ч.І ст.58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми Сімейного кодексу України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права і обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України, що прямо передбачено п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"
Таким чином, ст. 74 Сімейного кодексу України ( в редакції 2002 року), набрала чинності з 1.01.2004 року, регулює майнові правовідносини між чоловіком і жінкою у фактичному шлюбі та не має зворотної дії у часі.
Суд першої інстанції помилково прийшов висновку про те, що майно, яке було придбане відповідачем в 2001 та 2003 роках на своє ім."я являється спільною сумісною власністю сторін і підлягає розподілу, оскільки позивачкою не надано жодного безперечного доказу придбання спірного майна також за рахунок її грошових коштів і нічим не спростовані документальні докази, надані відповідачем про придбання сільськогосподарської техніки за свій рахунок.
Враховуючи, що суд першої інстанції при визнанні спірного майна спільною сумісною власністю керувався ст. 74 СК України і позивачкою при подачі позову тільки ця правова норма вказувалася, як підстава розподілу спільного майна подружжя, то в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2. необхідно відмовити.
Оскільки ОСОБА_2. оскаржує судове рішення тільки в цій частині, що він підтвердив і в апеляційному суді, то в решті рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
4
Рішення Амвросієвського районного суду Донецької області від 18 січня 2007 року в частині визнання спільним сумісним майном трактора МТЗ - 80 реєстраційний номер НОМЕР_2 1991 року випуску вартістю 15407,64 грн. та комбайну СК5М „Нива" реєстраційний номер НОМЕР_1 1988 року випуску вартістю 23585,62 грн., розподілі цього майна, стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 4088,99 грн. - скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю - відмовити. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.