Справа № 381                           Головуючий у 1 інстанції Юр"євої'Т.І.

Категорія 12                              Доповідач Ювченко Л.П.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів:Азевича В.Б., Єлгазіної Л.П. При секретарі: Таранець В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Кіровського районного суду Донецької області від 12 січня 2007 року,

по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Донецьку ради про стягнення одноразової компенсації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою ОСОБА_1. оскаржується постанова Кіровського районногосуду Донецької області від 12січня 2007 року, якою відмовлено в задоволенні його позову про стягнення моральної шкоди і частково задоволено позов про стягнення одноразової компенсації, стягнено компенсацію у розмірі 0,12грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1.ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким задовольнити його вимоги.

Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, де приймав участь у ліквідації аварії з 30.06. до 20.07.1986 року. В зв"язку з цим він втратив здоров"я 60% працездатності і йому встановлена 09.12.1991 року ПІ група інвалідності.

11.05.2000 р. він звільнений з роботи за скороченням штатів, от римує пенсію по інвалідності.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"просив стягнути з відповідача не виплачену одноразову компенсацію в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, в зв"язку з тим, що передбачена законом одноразова допомога йому не виплачувалась. З заявою про виплату одноразової допомоги звернувся до відповідача 21.02.2005 року, але заява не задоволена.

2

Вважає, що невиплатою вказаної компенсаці відповідачем   йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 50 тис.грн..

Відповідач, заперечуючи проти позову вказав, що відповідно до Закону України позивач мав право на отримання одноразової допомоги на момент встановлення інвалідності 9.12.1991року.При перерахунку вказаної суми на час звернення за її отриманням, позивачу належить 0,12 грн, тоді як позивач вимагає суму не менше 5 тисяч грн.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач зобов"язаний виплатити ОСОБА_1. одноразову допомогу у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Перевівши належні позивачу 12 000крб у 1991 році на даний час, суд стягнув йому 0,12 грн.

Постановляючи таке рішення, суд першої інстанції не врахував, що з 1 серпня 1996 року розміри цих виплат були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996року №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" становили, зокрема інвалідам З групи у розмірі 189грн 69 коп.

Вказана сума 189грн60 коп нарахована позивачу ОСОБА_1. Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Донецьку Ради, ще у квітні 2005 року /а.с.6/ ,звернувся позивач з заявою про виплату цих сум у лютому 2005 році, а тому підлягає виплаті позивачу на час звернення. Послідуюче зупинення дії виплати компенсаційних виплат на 2006 рік не поширюється на суму нараховану позивачу ОСОБА_1. у квітні 2005року.

Ст.11 вказаної постанови КМУ встановлює, що строки звернення громадян із заявами стосовно отримання вказаних одноразових компенсаційних виплат часом не обмежуються.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню щодо виплати позивачу ОСОБА_1. нарахованої суми одноразової виплати у сумі 189грн60 коп.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині у зв"язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи відповіднго до вимог п.1 ч.І ст.202 КАС України.

Позов щодо стягнення на користь позивача ОСОБА_1. моральної шкоди судом розглянуто відповідно до діючого законодавства, слід залишити постанову суду першої інстанції в цій частині без зміни. Суд першої інстанції відмовив в позові про стягнення моральної шкоди обгрунтовано встановивши відсутність підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1. було запропоновано звернутись з заявою до відповідача про отримання одноразової допомоги у розмірі 189,60 грн./а.с.7/Але він не отримав вказану суму. Докази про спричинення йому моральної шкоди діями відповідача суду не надані.    Рішення щодо відмови в позові про стягнення моральної шкоди постановлене відповідно до норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в цій частині не встановлено.

Керуючись ст.ст.198;200;202,207 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1частково задовольнити.

3

користь ОСОБА_1одноразової компенсації у розмірі 0,12 грн.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у місті Донецьку ради на користь ОСОБА_1     189грн60 коп. В решті частині постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 12 січня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена протягом місяця у касаційному порядку до вищого адміністративного суду України.