Справа  №  22ц-10441/2007р.                                                                                                    Головуючий

Категорія  -   36(1)                                                                                                    у   1   інстанції   -  Шишак  В.О.

Доповідач  -  Михайлів  Л.В.

УХВАЛА

Іменем  України

2007р. березня 27 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ  апеляційного  суду  Дніпропетровської   області   в  складі:

головуючого:                     Михайлів Л.В.

суддів:                                Барильської А.П.,   Карнаух В.В.,

при  секретарі                    Бадалян Н.О.

за  участю  ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 18 жовтня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,   -

Встановила:

11 липня 2006 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1  про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, . яка продовжує навчання, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Відповідач виплачував аліменти на її утримання до повноліття. Донька досягла повноліття і навчається на четвертому курсі Криворізького гірничо-електромеханічного технікуму і знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги не надає. Просила стягнути на її користь на утримання доньки аліменти, в розмірі 1/4 частини від його заробітку та інших доходів  щомісячно  до  закінчення  навчання  дитини.

Заінтересована  особа  ОСОБА_3   позов  підтримала. Відповідач  не  визнав  позов.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 18 жовтня 2006 року стягнуто з ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 130грн., починаючи з 11.07.2006 року до закінчення  навчання,   тобто  до  30.06.2007   року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 посилаючись на те, що суд не взяв до уваги, що після звернення ОСОБА_2 до суду, він звільнився з роботи і   ніде   не   працює,   хворіє.   Мати  позивачки   працює.

У нього не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання  повнолітньої  дочки.

Крім        того,              суд        допустив        порушення        процесуального

законодавства    і    вийшов    за   межі    позовних    вимог    ОСОБА_2, стягнув  аліменти  у  твердій  грошовій  сумі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія  суддів  не  знаходить  підстав  для  задоволення  скарги.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка навчається в технікумі і проживає з матір'ю. Батько - відповідач по справі проживає окремо, матеріальної  допомоги  дочці  не  надає.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 130грн. на місяць, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги з боку батька і він має можливість надати матеріальну допомогу у розмірі 130грн. на місяць до закінчення навчання,   тобто  до  30.06.2007  року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він зроблений на підставі оцінки всіх доказів по справі і без порушення  норм  матеріального  і  процесуального  права.

При визначенні суми матеріальної допомоги, суд врахував, що ОСОБА_3 отримує стипендію у розмірі 116грн.25коп., знаходиться на утриманні матері, яка має дохід у сумі 375грн. щомісяця.

Відповідач на час звернення до суду з позовом ОСОБА_2 працював і звільнився 13.09.2006 року за власним бажанням (а.с.26),   не  є  інвалідом,   на  утриманні  не  має  нікого.

Його посилання на хворобу, судом враховано при визначенні розміру  аліментів.

При розгляді справи у суді першої інстанції, позивач не заперечувала проти стягнення аліментів у твердій грошовій сумі і просила  стягнути  250-300грн.    (а.с.45).

Тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення процесуального  права  безпідставні.

Крім того, колегія суддів вважає, що ініціатива вибору способу визначення розміру аліментів належить насамперед позивачеві, але врешті спосіб визначення величини аліментного платежу  залежатиме  від  обставин  по  справі,   які   оцінює  суд.

Суд, з метою необхідності захисту прав і охороняємих законом інтересів особи, що потребує матеріальної допомоги, визначився з розміром аліментів, що не можна визнати порушенням ст.11 ЦПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для  скасування  рішення  суду.

Керуючись ст.ст.303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 18 жовтня  2006р.     залишити  без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом  двох  місяців  з  дня  набрання  нею  законної  сили.