Справа № 22ц-10107/2007р.                                                              Головуючий

Категорія - 40(4)                                                                 у 1 інстанції - Ткаченко С.В.

Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

Іменем  України

2007р. березня 28 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:             Неклеси В.І.

суддів:                          Братіщевої А.А., Михайлів А.В.

при секретарі:       Бондаренко І.В .

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу, представника відділу освіту виконкому Довгинцівської районної Ради м.Кривого Рогу Колісник Тетяни Олександрівни на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 16 травня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу, відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м. Кривого Рогу, управлінню освіти на науки виконкому Криворізької міської ради, фінансово-економічному відділу Довгинцівського райвиконкому про визнання наказу до дисциплінарне стягнення та наказу про звільнення незаконними, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

-  позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2;

Представник відповідача станції юних техніків Сільченко Олег Анатолійович;

-    представник відповідача Відділу освіти виконкому Довгинцівської

районної ради м.Кривого Рогу Колісник Тетяна Олександрівна,-

Встановила:

В травні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу (СЮТ), яким просила визнати незаконними накази директора СЮТ № 15 від 11.02.2005 року в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення строгої догани та № 14 від 29.04.2005р. про її звільнення. Поновити її на роботі на посаді керівника гуртка «Юний дизайнер» «СЮТ» та стягнути з СЮТ на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1443,15грн. (у тому числі кошти на відпустку, компенсацію за відпустку), кошти на оздоровлення - 369грн., моральну шкоду 5000грн. посилаючись на те, що на станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу «СЮТ» вона працювала на посаді керівника гурту з 1 вересня 1999 року.

З 23.03.2005 року по 22.04.2005р. вона знаходилась на лікарняному.

З 25.04.2005р. по 29.04.2005р. вона знаходилась на робочому місці. 29.04.2005 року директор СЮТ вперше ознайомив її з наказом № 15 від 11.02.2005р. про те, що їй оголошена строга догана начебто прогул 6.02.2005 року, але ніякого прогулу не було і заробітна плата в лютому 2005 року їй нарахована в повному обсязі. В цей же день 29.04.2005р. директор СЮТ ознайомив її з наказом № 14 від 29.04.2005 року про її звільнення за ст.40п.4 КЗпП за нібито скоєний прогул 23 та 24 квітня 2005 року, але з даним звільненням вона не згодна тому, що в Колективному договорі в СЮТ встановлений 5-денний робочий тиждень з вихідними днями субота та неділя, табель на оплату праці подається з розрахунку кількості робочих днів в місяць по п'ятиденній робочій неділі з вихідними днями субота та неділя. Так як СЮТ є позашкільним учбовим закладом, то для зручності роботи з дітьми, розклад гуртків складається з розрахунку j днів в неділю, але субота та неділя в оплату не входить. Вважає, що на 22 квітня 2005 року в неї вже було 16 робочих днів згідно лікарняного, та згідно зі ст.116 КЗпП України в даному випадку 23 та 24 квітня 2005 року для неї є вихідними днями та прогулами вважатися не можуть. Вважає, що директором СЮТ при її звільненні були порушені норми діючого законодавства: в неї не зажадали пояснень про причини прогулів з актом про її прогули її ознайомили 29.04.2005р. в день звільнення, згоду на її звільнення за прогули профсоюзна організація надала без повідомлення та без її присутності, з результатом розгляду питання про її звільнення не ознайомили, остаточний розрахунок в день звільнення не провели.

В результаті порушення її права на працю були порушені її нормальні життєві стосунки, вона була позбавлена можливості займатися улюбленою роботою, спілкування з колегами, дітьми, була залишена без коштів на існування, тому вважає, що їй нанесена моральна шкода.

Надалі позивач доповнила позовні вимоги. Просила поновити їй строк позовної давності для розгляду питання про визнання незаконним наказу № 15 від 11.02.2005р. в частині накладання на неї дисциплінарного стягнення так як вона ознайомилася з наказом тільки 29.04.2005р. А також пред'явивши позовні вимоги крім до СЮТ, також до відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м.Кривого Рогу, управлінню освіти та науки виконкому Криворізької міської ради, фінансово-економічного відділу Довгинцівського райвиконкому, позивач збільшила суму моральної шкоди до ю 887грн.48коп., обґрунтувавши це тим, що адміністрація СЮТ наводить наклепи на неї, через нервування загострилися хвороби, також просить стягнути заробітну плату за вимушений прогул по день поновлення на роботі, виходячи з нових тарифних ставок.

Рішенням суду від 16.05.2006р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконними наказ № 15 від 11.02.2005р. директора СЮТ Довгинцівського району в частині накладання на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді строгої догани та позбавлення заробітку за 06.12.2005р. та наказ № 14 від 29.04.2005р. директора СЮТ Довгинцівського району про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка «Юний дизайнер» СЮТ Довгинцівського району.

Стягнуто з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м.Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2005р. по 16.05.2006р. 5 741грн.29коп.

Стягнуто з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500грн.

Стягнуто з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому держмито на користь держави 65грн.91коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині виплати моральної шкоди, стягнувши з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м.Кривого Рогу на її користь моральну шкоду у розмірі ю 887грн. вважає, що судом явно занижено розмір завданої їй відповідачем моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник відділу освіти виконкому Довгинцівської районної Ради м.Кривого Рогу просить скасувати рішення суду, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі суддів посилаючись на те, що рішення ухвалено в порушення вимог процесуального і матеріального закону, є не справедливим.

Суд роблячи висновки про те, що позивачка не повинна була виходити на роботу в суботу і неділю не взяв до уваги те, що у позашкільному навчальному закладі існує і затверджено інший розпорядок робочого часу та вихідних днів. Положення про позашкільний навчальний заклад наголошує в п.26, що у канікулярні, святкові та неробочі дні позашкільний навчальний заклад працює за окремим планом. Згідно розкладу позивачки вона проводить заняття з дітьми у п'ятницю, суботу та неділю, цей розклад затверджено адміністрацією СЮТ і погоджено з нею.

Порядок звільнення ОСОБА_1 на їх думку не порушено.

Суд стягнув з відділу освіти виконкому Довгинцівської районної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 5 741,29грн. не надав розрахунок днів, за які проводиться стягнення заробітної плати.

Станція юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу в особі директора ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові, вважає, що рішення ухвалено з порушенням вимог процесуального і матеріального закону. В апеляційній скарзі наведено ті ж доводи, що і в апеляційній скарзі відділу освіти виконкому Довгинцівської районної Ради м.Кривого Рогу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає. Що апеляційні скарги: представника відділу освіти виконкому Довгинцівської районної Ради м.Кривого Рогу та Станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу підлягають частковому задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання незаконним наказу № 15 від 11.02.2005р. про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді строгої догани та позбавлення   заробітку  за   06.02.2005р.,   тому   що   ст.147   КЗпП   України   не

передбачено такий вид заходу як строга догана і рішення суду в цій частині є обґрунтованим і законним.

Разом з тим, висновок суду про те, що ОСОБА_1 звільнена незаконно є необгрунтованим.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині визнання незаконним наказу № 14 від 29.04.2005р. директора Станції юних техніків Довгинцівського району про звільнення ОСОБА_1, поновлення її на роботі та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача із займаної посади відповідач порушив порядок застосування дисциплінарного стягнення та ст.71 КЗпП України, якою забороняється робота у вихідні дні.

Однак колегія суддів вважає, що висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, що є підставою згідно п.зч.іст.309 ЦПК України для скасування в цій частині рішення суду першої інстанції та ухвалення в цій частині нового рішення.

Відповідно до п.44.1ст.40 КЗпП України трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу ( в тому числі відсутності на роботі більше з годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 з 01.09.1999р. працювала на Станції юних техніків (СЮТ) Довгинцівського району м. Кривого Рогу на посаді керівника гуртку. Наказом № 14 директора СЮТ від 29.04.2005р. ОСОБА_1 звільнена за прогул (неявка на роботу 23.04.2005р. та 24.04.2005р.) згідно п.4ст.40 КЗпП з 29.04.2005р.

Згідно посадових обов'язків керівників гуртку: «Керівники гуртків працюють відповідно до розкладу занять затверджених керівником» (а.с.135)-

Розклад занять гуртків СЮТ затверджений директором СЮТ і узгоджений з Головою профкому СЮТ (а.с.133-134).

З 23.03.2005р. по 22.04.2005р. ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному. Без поважних причин вона не вийшла на роботу 23 (субота) та 24 (неділя) квітня 2005 року в той час, як згідно розкладу занять затверджених адміністрацією СЮТ в особі директора, ці дні були робочими для позивачки.

При цьому відомості про дні проведення занять у гуртку, в тому числі і в суботу і в неділю, були надані особисто ОСОБА_1 для затвердження розкладу занять (а.с.25-26 т.2).

Час роботи позивачки (з посиланням роботи у суботу і неділю) підтверджується розкладом занять в журналі обліку роботи її гуртка та її особистим підписом в цьому журналі (а.с.98).

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду про те, що роботи   позивачки   в   суботу   та   неділю   суперечать   ст.71   КЗпП   України   є

безпідставними, спростовуються вищевикладеними обставинами і матеріалами справи.

СЮТ є позашкільним навчальним закладом, в якому розпорядок робочого часу існує згідно розкладу занять.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 допустила прогул без поважних причин 23 та 24 квітня 2005 року і тому висновки суду про поновлення її на роботі є безпідставними, необґрунтованими і підлягають скасуванню з постановою нового рішення про відмову ОСОБА_1 в позові про поновлення на роботі.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідач порушив порядок звільнення ОСОБА_1 спростовуються обставинами справи та матеріалами справи із яких вбачається, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про засідання профкому, від надання пояснень з приводу відсутності на робочому місці 23 та 24.04.2005р. відмовилась, про що були складені акти.

Так як позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними наказу № 14 від 29.04.2005р. про поновлення на роботі та стягнення з Відділу освіти Довгинцівського району м.Кривого Рогу середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають, то немає підстав, на думку колегії суддів, і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми моральної шкоди.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга Станції юних техніків Довгинцівського району та представника Відділу освіти Довгинцівського виконкому у м.Кривому Розі підлягають задоволенню, а рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, визнання незаконними наказу № 14 від 29.04.2005р. директора СЮТ про поновлення позивачки на роботі, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.3ч.1ст.309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу та апеляційну скаргу представника Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної ради м.Кривого Рогу Колісник Тетяни Олександрівни задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 16 травня 2006р.в частині визнання незаконним наказу № 14 від 29 квітня 2005р. директора Станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу про звільнення ОСОБА_1 та поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка «Юний дизайнер» станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу. Стягнення з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м.Кривого Рогу на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.04.2005р. по 16 травня 2006р. у розмірі 5 741,29грн.; стягнення з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м.Кривого

Рогу на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 500грн., стягнення з відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м.Кривого Рогу держмита на користь держави у розмірі 65грн.91коп.,- скасувати, та постановити в цій частині позовних вимог нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Станції юних техніків Довгинцівського району м.Кривого Рогу, відділу освіти Довгинцівського райвиконкому м. Кривого Рогу, управлінню освіти та науки виконкому Криворізької міської ради, фінансово-економічному відділу Довгинцівського райвиконкому про визнання незаконним наказу № 14 від 29.04.2005р. про її звільнення, та про поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.