Справа №  2а-889/2011

                                                                        П О С Т А Н О В  А

                                                                                      І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

               24  лютого 2011 року                                         

               Цюрупинський районний суд Херсонської області,   одноособово суддею  Заславець Н.В.,   розглянувши в  порядку скороченого провадження в м. Цюрупинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі про поновлення пропущеного строку, визнання бездіяльності УПФ України в Цюрупинському районі  щодо відмови в нарахуванні та виплаті  щомісячного підвищення до пенсії  як дитині війни неправомірною та зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок отримуваної пенсії  як дитині  війни ,-  

             ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, відповідно до якого просить поновити пропущений ним строк звернення до суду за захистом порушеного права, визнати бездіяльність УПФ України в Цюрупинському районі щодо відмови в нарахуванні та виплаті  щомісячного підвищення до пенсії  як дитині війни неправомірною   та зобов’язати УПФ України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії як дитині війни у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком  за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008 року і по 30.12.2010 року та здійснювати такі виплати в подальшому. В позовній заяві зазначив, що він має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни  має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з 2006 року. Але ця норма Закону відповідачем не виконується, на протязі 2006-2010рр. він не отримує таке підвищення у розмірі, встановленому ст. 6 Закону незважаючи на рішення Конституційного Суду України  від 09.07.2007р.  та  22.05.2008 р., чим порушено його права. Просить  поновити строк  звернення до суду в межах одного року,  оскільки про порушення свого права дізнався  тільки після отримання відмови УПФ України в Цюрупинському районі  у листопаді 2010 року здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни. Позов просив задовольнити.

             В судове засідання сторони не викликалися. Від відповідача надійшло заперечення на позов.   .

            У поданому запереченні відповідачем вказано, що  Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,10грн., з 1 липня -48,20грн., з 1 жовтня -49,80грн до цього періоду позивачу виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою  у розмірі  10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Посилання позивача на ч1 ст. 28 Закону України ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», що розмір надбавки має вираховуватися з мінімального розміру пенсії за віком є неправильним, оскільки він застосовується виключно при визначені розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону., а для розміру надбавок та підвищення до пенсій він не застосовується і для цього до вказаного Закону належить внести відповідні зміни. Тому у позові просять відмовити.

              Дослідивши матеріали справи та оцінивши повідомлені в ній обставини , суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 виданого 12.04.2005 року, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. Згідно заперечення УПФ України в Цюрупинському районі  на позов  до 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачу не нараховувалось і не виплачувалось. З 2008р. таке підвищення йому виплачується. При цьому розмір виплати склали: у травні - червні 2008 року - 48,10грн.. у липні - вересні 2008 року - 48,20грн., а з жовтня 2008 року по даний час - 49,80грн. щомісячно, що становить 10% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб як надбавка, встановлена для учасників війни.

Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення позивача та запереченням  відповідача на позов  про розмір нарахованого пенсіонеру  підвищення до пенсії.

             Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р, який рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

 Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяли в повному обсязі, але всупереч рішенню Конституційного Суду України підвищення до пенсії позивачеві за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.  Законом України від 28.12.2007р. до п. 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік»було внесено  зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни»і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Тому, з 22.05.2008 р. вищезазначені норми Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04  року.

За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії; підлягає застосуванню .стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачеві відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

Таким чином, зазначені правовідносини регулюються ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком, на який міститься посилання у зазначеному  Законі, визначається лише ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому саме виходячи з вказаного розміру має проводитися розрахунок, і він не може бути змінений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконним актом.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України орган державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           Відповідно до положень  ст. 162 КАС України  при вирішенні справи по суті  суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав і свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В порушення зазначених  вище норм відповідач не здійснив у визначеному законом порядку нарахування та виплату підвищення належної позивачеві пенсії. З позовом про захист порушеного права позивач звернувся до суду  21.01.2011 року. Обгрунтовані підстави пропуску строку звернення у позові не зазначив, тому підстав для його поновлення суд не вбачає.  Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України строки  звернення до суду за захистом порушеного права встановлено у 6 місяців, і саме в цих межах позов підлягає задоволенню. Поскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права, то вимоги в частині зобовязання відповідача здійснювати нарахування щомісячного підвищення до отримуваної пенсії як диині війни на майбутнє задоволенню не підлягають.  Позицію УПФ України в Цюрупинському районі, викладену у запереченні на позов суд вважає необгрунтованою, оскільки саме на відповідача покладено обов’язок щодо призначення, нарахування та виплати пенсій громадянам відповідно до чинного законодавства, що останнім не виконано.                         

                      Відповідно до положень ст. 183-2 та ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в межах виплати суми пенсії за один місяць.

                      Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 99, 183-2, 256 КАС України, ч.1 ст. 28  ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 р.,   суд

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити  частково.

  Відмовити ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку з підстав відсутності поважності причин його пропуску.

  Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду в Цюрупинському районі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язати Управління пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат та здійснити  необхідні перерахунок та  виплати за період  з 21 липня 2010 року по 24.02.2011 року за рахунок Державного бюджету України, а в межах виплати суми  підвищення до пенсії за один місяць –виконання здійснити негайно.

 На постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги  до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                                                                             Н.В. Заславець